(Фото BBC-Україна)

За останні кілька тижнів почастішали випадки, коли журналісти ставали жертвами викрадення, незаконного утримання у полоні в якості політичних в’язнів, побиття та тортур.

Так, протягом останніх тижнів квітня 2014 року сепаратисти захопили в полон щонайменше десятеро журналістів, що займалися своєю професійною діяльністю у Донецькій області України. Місцезнаходження ще трьох представників мас медіа досі невідоме.

Здебільшого журналістів захоплювали проросійські сепаратисти під час висвітлення подій у Донецькій області, тобто в ході здійснення ними професійної журналістської діяльності, утримували певний час та згодом відпускали.  

Зокрема,  21 квітня у м. Слов’янськ Донецької обл. захопили в полон трьох іноземних журналістів — італійців  Поля Гого і Коссімо Аттанасіо та білоруського кореспондента газети “Новий час” Дмитра Галка. У них відібрали документи, гроші, фототехніку та згодом відпустили.

У Горлівці на Донеччині 22 квітня зник прикарпатський журналіст Євген Гапич, якого за кілька днів, 24 квітня ввечері звільнили. Як стверджують його близькі, його били, забрали всі речі, одяг та взуття. Можливість звільнитися з полону з’явилася після того, як про їхнє викрадення з’явилася інформація в Інтернеті.

У Слов’янську 22 квітня під час прес-конференції так званого народного мера В’ячеслава Пономарьова захопили журналістку газети «Комсомольская правда» Євгенію Супричеву. Після двох днів полону її звільнили.

Також 22 квітня був захоплений американського журналіст Саймон Островський з видання «Вайс Ньюз», якому нібито закидали шпигунство для Правого Сектору. За інформацією інтернет-порталу Vice News, журналіста звільнили з полону. За свідченнями самого журналіста, його захопили цілеспрямовано на КПП при в’їзді у місто Слов’янськ, за фотографією. Тобто викрадення журналіста могло бути пов’язаним із його професійною діяльністю, оскільки він перевіряв залученість громадян Росії до подій на Донеччині і за два дні до затримання просив у сепаратистів про інтерв’ю.

Крім того, слов’янські бойовики планували обміняти полоненого журналіста Островського на свого заарештованого лідера Павла Губарева – про це 24 квітня заявляв самопроголошений мер Слов’янська В’ячеслав Пономарьов. При цьому він погрожував, що якщо його з соратниками атакують – жоден із їхніх заручників не залишиться живим.

До цього часу залишається невідомим місцезнаходження ще трьох представників мас медіа, які висвітлювали події на Сході України.

Зокрема, йдеться про Артема Дейнегу, до квартири якого увірвалися та захопили невідомі ввечері 13 квітня 2014 р. Як відомо, він здійснював трансляцію штурму місцевого відділку СБУ як журналіст на громадських засадах. Наразі повідомляється, що його утримують у заручниках.

У м. Слов’янськ 16 квітня невідомі захопили журналіста фонду «Відкритий діалог» Сергія Лефтера. При цьому журналіста нібито звинуватили в участі у Правому Секторі та шпигунстві.

25 квітня невідомі захопили львівського журналіста, позаштатного кореспондента телеканалу ZIK Юрія Лелявського, який знімав події у м. Слов`янськ.

__________________

Ми вважаємо, що відповідальність за злочини проти журналістів на Сході України несе Російська Федерація, яка спровокувала конфлікт і безпосередньо керує діями терористів. При цьому протиправне поводження із журналістами є свідомою політикою залякування з метою унеможливити об’єктивне інформування про події на Сході країни.

З огляду на зазначене, Інститут Медіа Права закликає правоохоронні органи України негайно вжити всіх необхідних заходів для визначення місцезнаходження зниклих представників ЗМІ, для забезпечення безпечних умов для життя і здоров’я журналістів, телеоператорів, інших працівників засобів масової інформації, а також провести належне розслідування злочинних випадків та притягнути винних до відповідальності.

Разом з тим, радимо редакціям ЗМІ вжити усіх можливих заходів з підвищення рівня фізичної безпеки своїх працівників, які перебувають на місці подій, зокрема, забезпечивши їх охороною.