Швидкий розвиток технологій впливає на всі сфери людської діяльності, адже для спрощення рутинного життя, на сьогодні гостро стоїть питання, чи готовий світ до таких же швидких змін, як зміни в світі технологій.

Відтак, питання штучного інтелекту (далі – ШІ) є свідченням цього активного прогресу, який ніби заполонив увесь сучасний світ новими можливостями, які продовжують дивувати, стаючи ще більш ефективними та максимально помічними для людини. Якщо раніше ШІ використовували у військовій сфері, то сьогодні спектр можливостей ШІ став набагато ширшим та зачіпає багато різних сфер людської діяльності. Приміром – правосуддя.

Тривалий час вважалось, що  правосуддя  могло здіснюватись виключно за участі професійного судді, який вивчає матеріали справи, доводи сторін та, застосовуючи законодавство, приймає рішення в конкретній справі. Та з розвитком ШІ, навіть сфера правосуддя зазнала змін.

ШІ в загальних рисах розглядається як сукупність наук і методів, що здатні обробляти дані для розробки дуже складних комп’ютерних задач. Відтак, чи можливо ШІ застосовувати у правосудді та які для цього є конкретні можливості вже сьогодні – розглянемо в консультації Центру демократії та верховенства права. 

Правові засади використання ШІ в правосудді

Використання штучного інтелекту в правосудді ставить питання етичного змісту, чи можна за допомогою ШІ у сфері правосуддя замінити професійного суддю – людину?  

Аналізуючи міжнародні стандарти правосуддя, зокрема статтю 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ЄКПЛ), слід зауважити, що йдеться про право розгляду справ незалежним і безстороннім судом. Ані в статті 6, ані в коментарях до неї прямої заборони використання ШІ у сфері правосудді немає. Хоча, кажучи про здійснення правосуддя, завжди уявляється, що професійний суддя – це людина, яка має юридичну освіту та великий досвід роботи. 

Зважаючи на рівень розвитку ШІ та його можливостей, штучний інтелект може суттєво сприяти судді при розгляді справ, якими перевантажені судді в будь-якій сучасній країні. 

У 2018 році Європейська комісія по ефективності правосуддя (CEPEJ) на 31-м пленарному засіданні прийняла Європейську етичну хартію про використання штучного інтелекту в судових системах. Мета цієї хартії — підвищення ефективності та якості здійснення правосуддя шляхом опрацювання алгоритмами судових рішень і даних при дотриманні основних прав і свобод, які гарантуються, зокрема, ЄКПЛ та Конвенцією Ради Європи про захист персональних даних.

Європейська етична хартія закладає принципи, якими слід керуватись при використанні штучного інтелекту у правосудді:

• дотримання основних прав людини при використанні ШІ;
• запобігання розвитку будь-якої дискримінації між окремими особами чи групами осіб;
• безпека та якість обробки судових рішень і даних у безпечному технологічному середовищі;
• принцип “під контролем користувача”, тобто поінформованість зрозумілою мовою про всі процесуальні аспекти, можливості й функції ШІ відповідно до статті 6 ЄКПЛ;
• прозорість, неупередженість та справедливість.

З Хартії вбачається, що наразі використання алгоритмів ШІ в європейських судових системах залишається переважно комерційною ініціативою, що походить від приватного сектору. ШІ в судовій сфері досить популярний у Сполучених Штатах Америки, де вкладено значні інвестиції та вже є інструменти, які використовуюються при розгляді цивільних і кримінальних справ. 

На сьогодні, алгоритми ШІ у правосудді класифікуються на такі категорії, що сприяють системі правосуддя через:

• розширені пошукові системи судової практики;
• вирішення спорів онлайн;
• допомогу в складанні процесуальних документів;
• аналіз юридичних документів;
• чат-боти для інформування сторін або підтримки їх у судових справах.

Однак, ініціативи запровадження алгоритмів ШІ в системах правосуддя держав-членів Ради Європи є більш складним завданням, тому що більшість ініціатив походить від приватного сектору і вони не часто інтегруються в державну політику. Наявінсть Європейської етичної хартії про використання штучного інтелекту в судових системах в європейському просторі створює передумови для подальшого законодавчого регулювання ШІ у правосудді. Відтак, вже сформовані необхідні засади, які можуть слугувати основою для розробки національного правового регулювання ШІ в рамках судової гілки влади конкретної країни.

Міжнародний досвід: ШІ у правосудді

Нещодавно в медіа висвітлювалась інформація про колумбійського суддю, який використав штучний інтелект ChatGPT для вирішення справи. 

Ця справа стосувалася суперечки з медичною страховою компанією щодо питання про те, чи має дитина-аутист отримувати покриття на медичне лікування. Відповідно до судового документа юридичні питання, введені в ChatGPT, були такими: “Чи звільняється неповнолітній з аутизмом від сплати плати за терапію?” та “Чи приймалися в юриспруденції конституційного суду позитивні рішення в подібних справах?”. Суддя у цій справі включив повні відповіді чатбота в рішення. Він також додав своє власне розуміння застосовних правових прецедентів, сказавши, що ШІ використовувався для “розширення аргументів ухваленого рішення”. За законодавством Колумбії не заборонено використання ШІ в судових рішеннях.

У Великобританії реформа з онлайн-правосуддям розпочалась у 2016 році. Повноцінні онлайн-суди функціонують для розгляду цивільних, сімейних спорів та нескладних адміністративних спорів. Після початку реформи понад 2 млн спорів вже розглянуто онлайн, а після запуску онлайн-судів швидкість розгляду справ збільшилася в чотири рази. Зазначається, що 80% таких спорів наразі вирішуються онлайн. Під час запровадження онлайн-судів для спорів незначної вартості виходили з того, що 99,99% цих спорів не містять жодного юридично складного питання, тому вони можуть бути вирішені за алгоритмом. Разом з тим, мотивація судового рішення у такому випадку не має значення. Проєкт судового рішення формує комп’ютер, а сам текст майже не містить мотивації. Ідея такого правосуддя – забезпечити, щоб спори вирішувалися швидко, без значних витрат грошей та часу.

Інший приклад – Китай. В КНР функціонує система “Розумний суд” з 2016 року, а з 2017 –  онлайн-суд у вигляді мобільного додатку головної китайської програми WeChat. Замість приміщення суду – відеочат, замість судді – аватар, за яким працює ШІ. З 2022 року Китай почав використовувати штучний інтелект для вдосконалення судової системи, рекомендуючи закони, складаючи документи та попереджаючи про “ймовірні людські помилки” у рішеннях. Відтак, судді повинні консультуватися з штучним інтелектом у кожній справі і якщо вони порушують його рекомендації, то повинні подати письмове пояснення причин.

Як бачимо, застосування ШІ у правосудді має реальні приклади, які підтверджують, що алгоритми цілком корисні при розгляді судових справ. Вони допомагають суддям  зменшувати навантаження у “простих” справах, а також і сторонам, адже вони теж зацікавлені у розгляді справи без затягування та з максимальним комфортом у судовому процесі. 

ШІ та українське правосуддя

Передумовою впровадження ШІ в Україні є запуск єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Загалом система передбачає повністю безпаперове діловодство шляхом використання електронного цифрового підпису та електронного документообігу, створення особистих кабінетів з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, вдосконалення єдиного державного реєстру судових рішень, додавши в нього систему гіперпосилань на правові позиції Верховного Суду, що дасть змогу алгоритму підібрати релевантне до конкретної справи рішення Верховного Суду та сконструювати без участі людини проєкт рішення. Цілком реально, що в подальшому малозначні спори можуть бути вирішені за допомогою системи ШІ в режимі онлайн, що дасть змогу значно розвантажити суди.

Досі вдосконалюється функціонал підсистеми Електронний суд, за допомогою якої авторизований користувач може самостійно подати позовну заяву за шаблоном відповідно до обставин своєї справи, відслідковувати хід справи, подавати процесуальні документи, сплачувати судовий збір й контролювати надходження позовів проти себе, і все це – онлайн.

Застосунок “Дія” теж став невід’ємною частиною онлайнового правосуддя, хоча з невеликими для цього можливостями. Разом з тим, вже зараз у застосунку є окремий розділ “послуги” – судові справи, де користувач може відслідковувати свої справи в суді, призначені судові засідання та судові рішення. Для коректного відображення такої інформації важливо, щоб індивідуальний податковий номер учасника справи був вірно вказаний в процесуальних документах, внесених до реєстру. 

Період карантину став поштовхом для цифровізації українського правосуддя, адже без дистанційних форм роботи неможливо розвивати навіть судову систему, яка має бути адаптованою до різних викликів сьогодення. На цей процес, на жаль, також вплинуло повномасштабне російське військове вторгнення, адже питання функціонування судової влади в період війни – лише посилює цю проблему для України. Громадяни не мають змоги бути присутніми фізично в суді, деякі суди тимчасово перемістились у більш безпечні міста, а через терористичні обстріли інфраструктури змін зазнало функціонування судів (масовані ракетні атаки, проблеми із зв’язок, електропостачанням тощо). Запровадження онлайн-правосуддя в Україні – важливе завдання для держави, навіть у цей найбільш складний період, оскільки без сучасних технологічних рішень в системі правосуддя неможливо очікувати на успішний розвиток у майбутньому.     

Для першочергових кроків, які сприятимуть ШІ допомогти українському правосуддю, суддя Верховного Суду Олена Кібенко звертає увагу на необхідність запровадження письмового розгляду справ в судах апеляційної та касаційної інстанцій;  можливість повідомлення сторін та вручення їм документів онлайн без прив’язки до їх місця проживання (через “Дію”, месенджери, тобто з прив’язкою до номера телефону чи віртуального акаунту, а не адреси проживання); перехід на розгляд справ у електронній формі; можливість дистанційної роботи суддів та частини апарату судів; тощо.

Отже, технічний прогрес спростив життя людини, адже за допомогою ШІ людина сьогодні не обходиться у своїй рутинній діяльності та навіть професійному житті. ШІ доцільно розглядати в якості помічника, який спрощує та виконує частину завдань, то навіть у правосудді ШІ теж може сприяти ефективному функціонуванню системи, яка досі вважається консервативною та у якій до технологій у більшості країн ставились скептично. Якщо ШІ може взяти на себе ухвалення рішень у нескладних справах, де немає потреби судді формулювати мотивування рішення, заслуховувати доводи сторін, то алгоритм здатен розвантажити судову систему, а судді – фокусуватись на складних справах.