Майже 10 мільйонів глядачів за місяць, 4 мільйони радіослухачів та 4,4 мільйона відвідувачів сайту, незмінне місце в “Білому списку” українських медіа від ІМІ – такі середні показники зараз має українське Суспільне мовлення, і це доводить, що його запуск став успіхом для країни.
А ще розвиток Суспільного наближає нас до Євросоюзу – адже збереження свободи слова під час війни є важливим елементом стандартів, котрим мають відповідати майбутні члени ЄС. Але нікуди не зникли і виклики, бо попри свою роль, мовник лишається недофінансованим, і поки немає певності, що у 2025-му ситуація зміниться.
Усі ці питання були в центрі уваги учасників конференції “Євроінтеграція під час війни: виклики для свободи слова та роль Суспільного Мовлення”, яка відбулася 2 вересня в Києві. Її організував Центр демократії та верховенства права у співпраці з Суспільним Мовленням та Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
“Суспільне – це елемент демократії. Його критикують, комусь воно подобається, а іншим ні – хоча події останніх двох років показали, який це важливий елемент демократії. Зокрема і для розвитку медійного ринку. Адже мовник задає планку і спонукає ринок розвиватися”, – наголосив Ігор Розкладай, заступник директорки, головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права.
Він нагадав про історію медійних реформ і висловив сподівання, що Суспільне, Нацрада з питань телебачення та радіомовлення і культурна сфера матимуть належну підтримку – адже це про буття і виживання нашої країни.
На значенні Суспільного наголошувала і Джулі Коенен, директорка місії USAID в Україні. Вона вказала, що новини є “кров’ю демократії”, адже дозволяють людям не лише розуміти світ навколо, а й завдяки обізнаності брати участь у суспільному житті. Такі знання допомагають їм ухвалювати поінформовані рішення і добиватися від політиків підзвітності. “Новини дають нам повноваження”, – підсумувала вона.
“Незалежний, вартий довіри, добре фінансований суспільний мовник є критичною частиною майбутнього України як незалежної, суверенної, демократичної держави та ключовою віхою на шляху до інтеграції в ЄС”, – робить висновок Джулі Коенен.
Микита Потураєв, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики наголосив, що медійні реформи є складовою нашого європейського шляху. Тож у дискусії треба зосередитися на тому, чим є український медійний простір і яким він має бути.
“Суспільне – це реформа. Існування суспільного мовника – це один з компонентів демократичних реформ в Україні. Не можна вважати Суспільне просто набором телеканалів і онлайн-платформ, це важлива частина демократичного устрою країни. І кожне зазіхання на незалежність суспільного мовника, на стандарти, за якими він працює, – це зазіхання на демократичний устрій України, і ніяк інакше”, – вважає він.
Крім безпосереднього впливу на інформаційний простір, реформа Суспільного показує, як можна змінювати гуманітарні сфери – вказав тогочасний виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
“Створення суспільного мовника в Україні – це нова модель взаємодії держави, бізнесу та громадянського суспільства. Цей унікальний досвід демонструє, як залучити громадян до управління важливими сферами життя і може стати прикладом для інших сфер, зокрема для культури”.
Штефан Шльонінг, керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні, відзначив, що зараз для мовника важливо бути активно присутнім у цифровій сфері і бути ефективним загалом, адже медіа перебувають на передньому краї європейських змін в Україні.
Згадав спікер і про проблему фінансування Суспільного. “Це не просто підтримання незалежного телебачення, це про підсилення захисту України, оборони України в інформаційній війні. Київ зараз є символом української стійкості й мужності нації. І ми бачимо його як частину ЄС, він має бути більш ніж просто гармонізація законодавства і якісь реформи. Будь-яка демократія і верховенство права іде завжди пліч-о-пліч зі свободою висловлення думки”, – вказав він.
Також у дискусії брали участь Танел Танг, керівник команди з координації політики та реформ у Групі підтримки України, генеральний директорат з питань зовнішньої політики та політики сусідства Європейської Комісії; Ноель Карран, генеральний директор Європейської мовної спілки; Євгенія Кравчук, народна депутатка, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики та євроінтеграції; Ірина Геращенко, народна депутатка; Ярослав Юрчишин, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, Олександр Бурмагін, член Національної ради України з питань телебачення; Ян Соучек, генеральний директор Чеського телебачення та Сорен Гербст, керівник Відділу підтримки багаторівневої системи управління Програми “U-LEAD з Європою”
Подальша дискусія відбувалася у форматі трьох панелей. Перша з них була присвячена свободі слова під час війни як важливому елементу демократії та індикатору євроінтеграції.
У ній ішлося не лише про зв’язок медійних реформ та євроінтеграції України, а й виклики та можливості для медіа. Так, ми маємо новий медійний закон, а у ЄС ухвалили Європейський акт про свободу медіа, котрий вплине і на нас (адже вступ передбачає гармонізацію законодавства). Водночас, суспільний мовник співпрацює з медіа, які входять до складу Європейської мовної спілки. За час повномасштабної війни сюжети Суспільного показали у ЄС 190 тисяч разів.
За таких умов НСТУ не лише стає на лідерські позиції, а й ділиться з європейськими колегами знаннями про те, як працювати у найскладніших умовах – наголосила Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного.
“Роль Суспільного Мовлення в нових умовах є визначальною. Суспільне буде відстоювати свою незалежність і свободу слова, спонукатиме до нових мережевих зв’язків серед українців в усьому світі, також ми прагнемо стати лідером і навіть прописали це у своїй стратегії”, – наголосила вона.
Також Світлана Остапа навела показники діяльності мовника, про які ми згадували раніше. Додамо, що Суспільному довіряють 77% громадян, і надалі мовник планує посилювати роботу.
Однак, наголосила голова Наглядової ради, мовник досі потерпає від недофінансування. “Суспільне недоотримало коштів на 2024 рік, які мали бути спрямовані відповідно до закону. Ми навіть не претендували на всю суму, бо розуміли, що через військові потреби бюджет значно роздутий. Нам пояснювали це тим, що коштів бракує, бо все йде на армію. Але, як бачимо, не все йде на армію. На фінансування державних мовників кошти знайшлися. А також комерційним телеканалам на створення двох марафонів і серіалів” – підкреслила вона, додавши, що пріоритетами Суспільного будуть не лише незалежність і доброчесність журналістики, а й контент на тему історії та культури.
Також у форматі відео до учасників звернулася Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань євроінтеграції. Вона нагадала, що існування незалежного суспільного мовника є однією із засад нашого вступу до Євросоюзу, тому всі здобутки слід зберігати і розвивати. Віцепрем’єрка заявила про певний прогрес, адже у Законі “Про суспільні медіа України” закріплені гарантії незалежності мовника на різних рівнях, і наголосила, що партнери не раз відзначали нашу реформу Суспільного.
У другій панелі конференції йшлося про кіноіндустрію та виробництво “великих форм”. Велика війна стала поштовхом для виробників документального формату на різні теми: російські воєнні злочини, дезінформація, український спротив, історія та культура українських регіонів і ще багато чого.
Зокрема, Микола Чернотицький, голова правління Суспільного мовлення, розповів, що навіть попри війну, їм вдалося запустити пітчинги проєктів та запустити систематичну роботу з донорами. У роботі неминучі помилки, але їх виправляють.
“У ці складні часи ми маємо якомога більше переходити від героїчних вчинків до системи. Героїзм хороший, але так можна вчинити раз чи два. А ми хочемо побудувати систему яка працюватиме без потреби чинити подвиги… і стабільне фінансування допоможе нам у цьому”, – вказав він.
Спікер зазначив, що його ціль – перетворити НСТУ на лідера із виробництва документальних проєктів та успішних ігрових фільмів. Також він хотів би, аби Суспільне могло займатися лише контентом без непрофільних питань на зразок управління “Олівцем”.
Загалом же під час дискусії йшлося про роль сучасної документалістики у протидії російської агресії та дезінформації та нові можливості для створення контенту. Зокрема, ухвалення Закону України “Про медіа” відкрило для Суспільного варіант копродукції – виробництва проєктів разом з міжнародними партнерами. Корисною буде і співпраця з українськими гравцями медійного ринку.
Спікерами у цій панелі також виступили Володимир Бородянський, керівник медіагрупи StarLightMedia (2012-2018), міністр культури, молоді та спорту (2019-2020), засновник проєкту War of Words; Олег Щербина, продюсер; Юлія Сінькевич, продюсерка, співзасновниця ГО Українська кіноакадемія; Івана Пауерова, керівниця проектів Чеського телебачення; Микита Потураєв, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Олександр Корнієнко, перший заступник Голови Верховної Ради України; Микола Княжицький, народний депутат, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Модерував дискусію Лук’ян Галкін, директор департаменту зовнішнього виробництва соціально впливового контенту та копродукції Суспільного мовлення.
У третій панелі учасники обговорювали, як Суспільне мовлення вийшло за межі традиційних платформ і доносить до українців інформацію попри тяжкі часи.
Дмитро Хоркін, член Наглядової ради НСТУ, відповідальний зокрема за радіо та цифрові платформи, відзначив, що попри сторічну історію, радіо лишається актуальним медіа, якому довіряють.
“Я пам’ятаю репортаж, який зняла команда Суспільного в Лимані. Там тривали бої перед цим: то наші наступали, то росіяни. Виходить подружжя з українським прапором і каже: “Ми вийшли, бо вже по радіо сказали, що це наші, українські військові”. Таких історій дуже багато. До нас на Хрещатик, 26 приїжджали люди, які вирвалися з окупованих Бучі, Ірпеня, Гостомеля та Маріуполя за допомогою того оголошення про евакуацію, що ми повідомили по радіо, яке залишалося там єдиним джерелом інформації. І це те, що ми хочемо зберегти, примножити, це те, що складає велику довіру до радіо”, – сказав Дмитро Хоркін.
Спікери відзначили, що радіо не залежить від наявності світла чи потужності інтернету, тож працює навіть під час відключень чи у прифронтових зонах – і це дозволяє не втрачати зв’язок з аудиторією. Також слухати радіо – безпечний варіант для мешканців окупованих територій, на відміну від онлайн-медіа чи соцмереж, читання яких може відслідкувати ворог.
Однак крім класичного радіо, Суспільне розвиває і цифрові платформи. “Перед цифровими платформами стоїть великий виклик: чи готові ми технологічно до цього [поширювати інформаційний, культурний, дитячий та просвітницький контент на різних платформах]. Ми зараз на порозі зміни способу дистрибуції. Ми розуміємо, що ми змагаємося не лише локально, а й у глобальному вимірі за вуха й очі наших споживачів. Ми перебуваємо у дуже високому конкурентному середовищі», – пояснила Вікторія Мурована, генеральна продюсерка цифрових платформ Суспільного Мовлення.
Крім того, на панелі обговорили технічні та організаційні аспекти безперервного мовлення і роль цифрових платформ як каналу доставку якісного контенту. Зокрема, виступили Цилла Бенко, генеральна директорка Шведського Радіо, віце-президентка Європейської мовної спілки; Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції; Ірина Констанкевич, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань національної і культурної пам’яті; Галина Бабій, ведуча Українського радіо та Ангеліна Карякіна, радниця голови правління Суспільного Мовлення. Модерувала дискусію Ірина Славінська, виконавча продюсерка Радіо Культура.
У статті використані матеріали НСТУ та проєкту “ДМ Суспільного”
Проведення конференції стало можливим завдяки допомозі американського народу, наданій через проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Думки, висловлені під час заходу, є виключно відповідальністю ГО “Центр демократії та верховенства права” та необов’язково відображає точку зору USAID, Уряду США та Internews Network.
