Соцмережі стали місцем, де швидко поширюється дезінформація. Користувачі не завжди можуть її ідентифікувати, бо  заходять у Facebook, Instagram чи Tiktok зовсім з іншою метою. 

Тож розповідаємо, як може поширюватись маніпулятивний контент: 

• Через дописи справжніх користувачів, які вірять у те, що пишуть або ж можуть отримувати певні компенсації за те, що поширюють такі дописи на свою аудиторію. Це стосується як суспільно-політичних блогерів, так і лайфстайлових.
• Через дописи користувачів із фальшивих акаунтів. Так, підроблені сторінки створюють для того, щоб зробити вкид певного тексту, відео чи зображення, а тоді максимально його поширити на справжніх користувачів.
• Через групи. Такі групи зазвичай обʼєднують користувачів за певною ознакою: місцем проживання, релігійними вподобаннями, хобі, професією, кольором волосся, навчальним закладом, віком дітей тощо. У таких групах здебільшого обговорюють одну тему, тому довіра до контенту, що поширюється, вища. Також у соціальних мережах часто створюють патріотичні групи, які ведуться українською мовою, мають велику кількість проукраїнських дописів, проте модеруються із РФ, Вірменії, Індонезії тощо. У таких групах вкид маніпулятивного контенту відбувається між якісними дописами.
• Через коментарі під дописами. Такі коментарі залишають як зі справжніх, так і з підроблених акаунтів. Мета таких коментарів може бути різна: поширити неправдиву інформацію, втягнути справжніх користувачів у дискусію, протестувати певні меседжі, які стануть частиною ширшої дезінформаційної кампанії тощо. 

Як захистити себе у соціальних мережах від такого контенту? 

1. Перевірити список друзів: видалити тих, кого ви не знаєте.
2. Перевірити акаунти, на які ви підписані: що ви знаєте про цих користувачів, який контент вони поширюють, чи є там дописи з ознаками прихованої реклами, надто емоційні дописи, що, наприклад, поляризують українське суспільство.
3. Перевірити підписки на групи та участь у групових чатах: чи знаєте ви, хто створив цю групу, звідки вона модерується, чому ви лайкаєте той чи інший контент, хто пише у груповий чат, чи є в чаті/групі повідомлення, які не стосуються заявленої тематики. 
4. Не вступати в дискусії з користувачами, які поширюють маніпуляції, памʼятати, що не всі акаунти у соцмережах справжні, значна частина – підроблені, які використовують для того, щоб поширювати неправду та маніпулювати суспільною думкою.
5. Обовʼязково скаржтеся на акаунти, які поширюють побрехеньки, неправдиві факти, маніпулятивні відео чи видають згенеровані світлини за справжні, щоб викликати якомога більше емоцій. 

Цей матеріал опубліковано в межах проєкту «Медіа- та інформаційна грамотність у воєнний час: будуємо інформаційну стійкість», який реалізується Центром демократії та верховенства права спільно з Національним проєктом медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у партнерстві із ЮНЕСКО (https://www.facebook.com/UNESCOinUkraine) та за підтримки Японії (https://www.facebook.com/embassyofjapaninukraine).