Данило Борухов, стажер напряму “Незалежні медіа” Центру демократії та верховенства права

Використання штучного інтелекту (ШІ) стрімко поширюється у різних сферах – від медіа та бізнесу до державного управління і судових систем. Сфера правосуддя не є винятком: ШІ вже використовується для аналізу великих масивів судових документів, пошуку релевантної судової практики та оптимізації окремих процедур судового процесу.

Водночас розвиток таких технологій породжує низку важливих питань. Як інтегрувати ШІ у судовий процес так, щоб людина залишалася центральною фігурою правосуддя? Як уникнути ситуацій, коли використання алгоритмів призводить до появи рішень із ознаками так званого AI-slop або підриває довіру до судової системи? Розберемося детальніше у цій консультації. 

Що може дати використання штучного інтелекту судовій системі?

Інтеграція штучного інтелекту в судову систему України може відчутно вплинути на ефективність здійснення правосуддя. Зокрема, використання ШІ здатне скоротити час підготовки процесуальних документів, аналізу судової практики та підготовки проектів судових рішень.

Використання інструментів штучного інтелекту може надати судовій системі низку переваг:

Швидкість. ШІ здатен значно пришвидшити обробку документів, аналіз судової практики та підготовку типових процесуальних документів, що дозволяє скоротити час розгляду справ.

Доступність. Використання ШІ під час підготовки процесуальних документів (наприклад, позовних заяв чи відзивів) може спростити доступ громадян до судової системи та зменшити складність юридичних процедур.

Аналітичні можливості. ШІ здатен аналізувати великі масиви судових даних та виявляти певні тенденції у судовій практиці. Такі інструменти можуть використовувати судді або сторонам для статистичного аналізу, прогнозування результатів справ.

Ефективність. ШІ дозволяє значною мірою автоматизувати рутинні завдання, зокрема первинний аналіз документів, структурування великих масивів даних, форматування електронних судових архівів, що дозволяє працівникам зосередитися на складних питаннях.

Судова система України наразі перебуває на етапі поступового впровадження інструментів штучного інтелекту та є ключовим аспектом реформ системи правосуддя. На відміну від приватного сектору, впровадження таких технологій у сфері правосуддя потребує централізованих рішень, значних фінансових ресурсів та належної підготовки працівників судової системи.

Попри ці виклики, вже сьогодні в Україні існують окремі інструменти та сервіси, що використовують елементи штучного інтелекту або алгоритмічний аналіз для роботи з судовою практикою та великими масивами юридичних даних.

• Автоматизований пошук судової практики, який дозволяє за текстом судового рішення або процесуального документа знаходити релевантні правові позиції Верховного Суду
• Формування правових позицій на основі аналізу судових рішень за допомогою ШІ, що дозволяє автоматично визначати ключові висновки у справах та спрощує подальший аналіз судової практики.
• Автоматизація окремих судових процесів, яка передбачає використання ШІ для аналізу документів, підготовки проектів рішень та пошуку судової практики.

Водночас активне використання штучного інтелекту в судочинстві пов’язане з певними ризиками (про них йтиметься далі). Проте ці виклики не означають, що варто обмежувати або ігнорувати потенціал таких технологій для підвищення ефективності та прозорості судової системи.

Міжнародна практика використання штучного інтелекту в судочинстві

Щоб оцінити перспективи впровадження ШІ в судову систему України, доцільно звернутися до міжнародного досвіду. Аналіз процесів, що відбуваються в інших країнах, дозволяє краще зрозуміти потенційний вплив таких технологій на судочинство та визначити можливі напрями їх подальшого застосування в Україні. 

Зокрема, у Великій Британії протягом 2026 року планується впровадження нової системи планування та розподілу судових справ із використанням технологій штучного інтелекту. Передбачається, що відповідні інструменти аналізуватимуть дані про тривалість судових процесів, виявлятимуть ризики неефективного розгляду справ та допомагатимуть прогнозувати строки їх розгляду. Це дозволить визначати справи, які потребують пріоритетного розгляду, а також більш ефективно планувати навантаження на суди. Водночас остаточні рішення щодо розподілу справ залишатимуться за суддями, а система штучного інтелекту виконуватиме лише допоміжну функцію

У Великій Британії є і приклад дискусії щодо використання штучного інтелекту в судочинстві. Один із найвищих суддів країни, сер Джеффрі Вос, зазначив, що сучасні системи штучного інтелекту потенційно здатні вирішувати складні юридичні питання за лічені хвилини, тоді як у традиційному судовому процесі на це можуть знадобитися роки. Водночас вони не враховують такі аспекти як людяність, емпатію та судову практику Разом із тим у британській практиці вже виникали випадки неналежного використання ШІ. Так, у кількох судових справах адвокати посилалися на вигадані судові прецеденти, створені за допомогою публічних інструментів штучного інтелекту. У зв’язку з цим Високий суд Великої Британії звернув увагу на необхідність перевірки інформації, отриманої за допомогою ШІ, підкресливши, що відповідальність за використання таких інструментів у судовому процесі залишається за юристами.

Юристи ЦЕДЕМ активно працюють із системами штучного інтелекту та неодноразово зіштовхувались з випадками, коли такі інструменти, як ChatGPT, Gemini або Grok, надавали інформацію про судові справи, яких насправді не існує. Це пов’язано з особливостями функціонування сучасних мовних моделей.

Варто пам’ятати, що ШІ навчається на великих масивах даних, зокрема статтях, книгах, вебсторінках та інших відкритих джерелах. Цей процес, відомий як навчання з підкріпленням з людськими вказівками (RLHF – навчання з підкріпленням із залученням людського зворотного зв’язку), дозволяє моделям генерувати текст, імітуючи людський спосіб викладу інформації.

Однак такі системи не перевіряють фактичну достовірність інформації. Вони формують відповіді на основі статистичних зв’язків між словами та фразами у навчальних даних. Тому у випадках, коли в цих даних містяться помилки або неточності, штучний інтелект може відтворювати їх у своїх відповідях.

Подібні проблеми вже виникають і в інших країнах. Так, в Індії Верховний суд розглядав справу, у якій суддя нижчої інстанції використав у рішенні судові прецеденти, що згодом виявилися згенерованими штучним інтелектом і фактично не існували. Суд наголосив, що подібні випадки становлять “інституційне занепокоєння”, оскільки використання недостовірної інформації, створеної ШІ, може підривати довіру до судової системи.

Водночас, за даними UNESCO, близько 44% судових операторів у 96 країнах уже використовують інструменти штучного інтелекту, зокрема ChatGPT, для виконання завдань, пов’язаних із їхньою професійною діяльністю. Це свідчить про те, що навіть наявність ризиків не зупиняє міжнародну юридичну спільноту від використання таких технологій у повсякденній роботі.

У зв’язку з цим важливим завданням державних інституцій є формування чітких правил використання ШІ у правовій сфері. Зокрема, необхідним є регулярне навчання суддів, юристів та працівників судової системи щодо правильного використання інструментів штучного інтелекту, а також роз’яснення можливих наслідків використання недостовірної інформації або посилання на неіснуючі судові рішення.

Водночас, попри наявні ризики та недоліки, інструменти штучного інтелекту вже поступово впроваджуються в судових системах різних країн. Саме тому доцільно звернутися до міжнародного досвіду їх використання.

Так, наприклад, США експериментують із використанням ШІ для підвищення відкритості судової системи. Зокрема, Верховний суд штату Аризона у 2025 році представив створених за допомогою ШІ цифрових аватарів «Victoria» та «Daniel». Вони використовуються для комунікації з громадськістю та інформування про рішення суду і важливі правові висновки. 

Джерело: AP News

Китай вважається одним із піонерів у впровадженні штучного інтелекту в судову систему. У країні активно використовується система “розумних судів”, а також цифрові платформи, зокрема система 206, які допомагають аналізувати обставини справ, перевіряти докази та пропонувати можливі діапазони покарання. Водночас у межах стратегії розвитку судової системи на 2025–2030 роки планується подальше розширення використання ШІ для автоматизації роботи судів, цифровізації документів та підвищення ефективності судових процесів.

В Аргентині судова система також експериментує з використанням штучного інтелекту. Зокрема, інструменти на основі ШІ застосовуються для аналізу матеріалів справ та підготовки проєктів судових рішень, що дозволяє скоротити час їх підготовки з приблизно однієї години до десяти хвилин. Крім того, використовується система штучного інтелекту “PROMETEA”, яка допомагає аналізувати типові справи та прогнозувати можливий результат їх розгляду.

Водночас у Європейському Союзі продовжується формування сучасного регулювання використання штучного інтелекту. У 2024 році було ухвалено регламент Artificial Intelligence Act, який запроваджує ризик-орієнтований підхід до використання ШІ. Зокрема, окремі системи штучного інтелекту у сфері правосуддя віднесено до категорії високого ризику.

Відповідно до цього підходу, використання ШІ має відповідати таким принципам:

• людський контроль за функціонуванням систем ШІ;
• прозорість роботи алгоритмів;
• якість та надійність даних;
• недискримінація та повага до прав людини;
• безпека та підзвітність використання технологій.

У контексті таких підходів до регулювання штучного інтелекту важливо визначити його можливу роль у судочинстві України. Так, стаття 6 Європейської конвенції з прав людини гарантує право кожного на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, водночас пряма заборона на використання ШІ у правосудді в Конвенції відсутня. Разом з тим у статті 127 Конституції України зазначено, що “правосуддя здійснюють судді”. Це означає, що системи штучного інтелекту не можуть замінити суддю. Що ж вони можуть зробити натомість? Оптимізувати роботу суддів.

Використання штучного інтелекту в судовій системі України

Розробка та впровадження штучного інтелекту в українську судову систему триває. Водночас у наукових, суддівських та адвокатських колах активно обговорюються можливі шляхи найбільш оптимального та ефективного використання таких інструментів, за яких суддя залишатиметься ключовою фігурою у процесі правосуддя, а штучний інтелект виконуватиме допоміжну функцію.

Однією з ключових платформ, у межах якої можливе впровадження інструментів штучного інтелекту в українському судочинстві, є єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі – ЄСІКС). Відповідно до концепції її модернізації, інтеграція окремих інструментів ШІ планується у межах подальшого розвитку системи, зокрема протягом 2027 року. 

У межах розвитку ЄСІКС передбачається можливість використання інструментів штучного інтелекту для виконання низки допоміжних функцій. Зокрема, такі технології можуть застосовуватися для розпізнавання та класифікації судових документів за допомогою технології OCR (оптичного розпізнавання символів), виявлення юридично значущої інформації в текстах, а також деперсоналізації та маскування конфіденційних даних.

Крім того, ШІ може застосовуватися для автоматичної транскрипції судових засідань (speech-to-text), озвучування текстів судових рішень (text-to-speech), узагальнення змісту документів, перевірки актуальності норм законодавства та автоматичного перекладу матеріалів справ.

Окремим напрямом є використання ШІ для аналітичних функцій, зокрема пошуку релевантної судової практики, формування проєктів процесуальних документів, а також виявлення відхилень у розгляді справ. Наприклад, ігнорування поданих доказів, неврахування аргументів сторін або відхилення від усталеної судової практики у подібних справах.

Відповідно, українська судова система наразі перебуває на етапі технічної розробки та впровадження інструментів штучного інтелекту, які мають сприяти підвищенню ефективності та доступності правосуддя. Наступним кроком є пошук найбільш ефективних способів практичного використання таких технологій, окремі з яких уже застосовуються у роботі суддів та правників. Один із таких прикладів розглянемо далі.

Оптимізація роботи правників

Тривалий час для працівників, незалежно від сфери їхньої діяльності, був доступний інструмент пошуку релевантної практики правових позицій Верховного Суду. З розвитком технологій цей інструментарій було вдосконалено, зокрема шляхом інтеграції елементів штучного інтелекту. Так, у середині 2025 року було оновлено Базу правових позицій Верховного Суду до версії 2.0, у межах якої почали використовувати інструменти ШІ для швидкого аналізу судових рішень та формування правових позицій.

З розвитком цієї системи функціонал пошуку було суттєво вдосконалено. Система отримала розширені можливості аналізу судової практики. Зокрема, користувачі можуть здійснювати пошук правових позицій за ключовими словами, нормами законодавства та фільтрами, а також завантажувати текстові документи (наприклад, проєкти судових рішень або позовні заяви), на основі яких система автоматично підбирає релевантну практику.

Крім того, система дозволяє здійснювати пошук за посиланням на рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень або через класифікатор правових позицій за відповідними категоріями справ. Важливим нововведенням стало використання елементів генеративного штучного інтелекту, що дозволяє автоматично виокремлювати ключові правові висновки із судових рішень та значно пришвидшує аналіз судової практики.

Джерело: Ютуб-канал Асоціація правників України | UBA

Як зазначив Перший заступник керівника Апарату – керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли, відстежувати всю судову практику виключно людськими ресурсами стало практично неможливо, тому виникла потреба у впровадженні технологічних інструментів, в тому числі ШІ для пошуку та аналізу правових позицій.

Раніше в Україні функціонував аналітичний сервіс “Суд на долоні” та система Wincourt, які дозволяли здійснювати пошук, аналіз та візуалізацію судових рішень. Проте після початку повномасштабної агресії РФ у 2022 році доступ до частини відкритих державних даних було обмежено, у зв’язку з чим роботу цих сервісів тимчасово призупинено.

Водночас на ринку продовжують розвиватися інші цифрові рішення з елементами штучного інтелекту, які дозволяють здійснювати пошук, аналіз та систематизацію судової практики. Серед сучасних цифрових інструментів для роботи із судовою практикою варто відзначити платформу LIGA360. Це комплексна цифрова система, яка поєднує законодавство, судову практику та аналітичні сервіси. Платформа використовує інструменти штучного інтелекту для аналізу судових рішень, пошуку релевантної практики та автоматизації роботи з юридичними документами.

Серед нових цифрових інструментів варто також відзначити сервіс на базі штучного інтелекту, розроблений платформою Opendatabot у 2025 році. Інструмент дозволяє автоматично аналізувати судові рішення та за декілька секунд формувати коротке резюме документа, виокремлюючи ключові елементи справи: сторони спору, фактичні обставини, правові питання, позиції сторін та рішення суду.

Ще декілька років тому в Міністерстві юстиції України було розроблено систему “Кассандра” – програмне забезпечення на основі елементів штучного інтелекту для оцінки ризику повторного вчинення злочину під час підготовки досудових доповідей. Водночас, система не отримала активного подальшого розвитку, а останні публічні згадки про її використання датуються приблизно 2021 роком. При цьому Міністерство юстиції продовжує впроваджувати нові цифрові інструменти, які вже використовують сучасні технології штучного інтелекту та великі мовні моделі для аналізу даних і автоматизації окремих процесів.

Так, наприклад, Міністерство юстиції України запровадило сервіс на базі штучного інтелекту для підготовки документів щодо призначення судових експертиз. AI-помічник допомагає користувачам сформувати заяву або постанову про призначення експертизи, правильно обрати її вид, визначити об’єкти дослідження та коректно сформулювати питання експерту. Такий інструмент спрямований на зменшення помилок під час підготовки процесуальних документів.

Чи означає це, що штучний інтелект уже може формувати судові рішення? Наразі ні. Попри розвиток цифрових інструментів, ключові правові позиції та остаточні рішення в українських судах залишаються компетенцією судді, а системи штучного інтелекту виконують лише допоміжну функцію.

Водночас, сучасні системи генеративного штучного інтелекту (зокрема ChatGPT, Gemini або Copilot), можуть використовуватися для аналітичної роботи чи структурування інформації щодо судових документів. У такому випадку важливо надавати системам лише анонімізовані матеріали, щоб убезпечити персональні дані учасників судових процесів. Також доцільно використовувати тимчасові чати або інші режими роботи, що не передбачають збереження даних, аби уникнути використання наданої інформації для подальшого навчання моделей.

Використання зовнішніх систем штучного інтелекту потребує особливої уваги до захисту персональних даних. Зокрема, у Європейському Союзі формується нове регулювання у сфері штучного інтелекту, включаючи AI Act, оновлені рекомендації щодо застосування GDPR та вимоги до управління даними (data governance). У зв’язку з цим відповідальність за безпечне використання таких інструментів значною мірою покладається на користувача.

Водночас чинне українське законодавство у сфері захисту персональних даних поки що не повною мірою враховує виклики, пов’язані з використанням систем штучного інтелекту. Це створює додаткові ризики для суддів та працівників судової системи, оскільки відсутність чітких правил щодо обробки даних у ШІ-системах може призводити до помилок у роботі з конфіденційною інформацією та потенційних порушень законодавства.

Попри наявні ризики використання штучного інтелекту, за умови належного дотримання вимог щодо захисту конфіденційної інформації та запобігання використанню наданих даних для подальшого навчання моделей, такі інструменти можуть значно підвищити ефективність роботи з документами.

Для ефективної роботи з ШІ-чатботами, такими як ChatGPT або Gemini, важливо чітко формулювати запит: вказувати мету завдання, необхідний формат результату (текст, таблиця, структура документа) та надавати достатній контекст. Що детальніше описане завдання, то точнішим буде результат. Якщо запит є складним або об’ємним, доцільно розділяти його на декілька послідовних підзавдань, а іноді промтом повертати до контексту, оскільки ШІ-чатботи можуть його втрачати в ході діалогу

Сучасні системи штучного інтелекту також дозволяють працювати з документами: аналізувати тексти судових рішень, узагальнювати їх зміст або допомагати у підготовці процесуальних документів за заданими параметрами. Крім того, у багатьох сервісах доступна можливість створення власних налаштованих помічників (custom AI assistants), які можуть працювати з визначеним набором документів та виконувати повторювані аналітичні або текстові завдання.

Як це може бути корисним на практиці? Наприклад, під час підготовки заяви про виклик свідків можна використовувати налаштованого GPT-помічника, який працює із завантаженими зразками процесуальних документів. У такому випадку користувачу достатньо сформулювати запит, після чого система згенерує проєкт документа з урахуванням наданої інформації.

Зокрема, юристка зі штучного інтелекту ЦЕДЕМ Ольга Петрів створила публічного GPT-помічника JusticiaGPT, який враховує зразки судових документів і допомагає сформувати необхідні процесуальні документи протягом декількох хвилин.

1. Перевірте, чи є у вас GPT-5.3. Використовувати JusticiaGPTs та будь-які інші GPTs 
2. Перейдіть за посиланням.
3. Напишіть завдання JusticiaGPT. Наприклад, “Привіт. Сформуй мені заяву про виклик свідків” або “Клопотання про повернення застави”. 
4. JusticiaGPT попросить вас надати додаткову інформацію. У випадку підготовки заяви про виклик свідків система може запросити необхідні дані для формування документа, зокрема назву суду, ПІБ заявника, його процесуальний статус, адресу заявника, дані інших учасників справи, номер справи (за наявності), ПІБ та адреси свідків, а також обставини, які кожен зі свідків може підтвердити. Нижче наведено приклад діалогу з таким інструментом.
   
5. Ви можете надати всі дані, які вважаєте за необхідне заповнити за допомогою чату. Якщо якась інформація є чутливою, ви можете попросити JusticiaGPT залишити вільне місце для неї або написати там нижнє підкреслювання чи крапки. Тобто обрати для виділення цих місць будь-який спосіб на ваш розсуд.
6. Після цього JusticiaGPT створить та надішле вам сформований документ із заповненими даними, які ви вирішили надати. 

 Оптимізація роботи судових секретарів за допомогою ШІ

Зараз з’являється дедалі більше програм на основі штучного інтелекту, які автоматично транскрибують аудіо та відео у текст. Такі системи здатні у режимі реального часу фіксувати виступи учасників судового засідання, що значно спрощує підготовку стенограм та протоколів. Крім того, ШІ може структурувати отриманий текст, виділяти ключові частини обговорення та узагальнювати зміст засідання, що дозволяє суттєво зменшити навантаження на судових секретарів.

Прикладом таких рішень є Azure Speech у складі сервісів Microsoft Azure, який дозволяє автоматично перетворювати мовлення у текст. Також використовуються сервіси на кшталт Fireflies.ai, що створюють транскрипцію розмов та виділяють ключові моменти обговорення.

Окрім програмних рішень, з’являються і спеціалізовані пристрої, наприклад недорогі AI-диктофони Plaud Note, які можуть записувати розмову, автоматично створювати текстову розшифровку та коротке резюме судового засідання.

ШІ поза межами судової системи

Використання технологій штучного інтелекту активно розвивається не лише в межах судової системи, але й у діяльності інших державних органів. Багато інституцій уже впроваджують інструменти ШІ для аналізу великих масивів даних, автоматизації процесів та підтримки прийняття рішень, особливо у сферах, де обсяг інформації значно перевищує можливості її обробки виключно людськими ресурсами.

Зокрема, з лютого 2023 року Офіс Генерального прокурора застосовує систему Palantir для аналізу великих масивів даних, пов’язаних із воєнною агресією РФ. За допомогою цього інструменту здійснюється встановлення взаємозв’язків між доказами, аналіз структури командування російських військ, а також фіксація інформації про удари по об’єктах критичної інфраструктури. Додатково використовуються інструменти Microsoft Azure, які дозволяють опрацьовувати дані з відкритих джерел (OSINT) та сприяють документуванню воєнних злочинів.

Міністерство внутрішніх справ України також застосовує систему Clearview AI, яка допомагає правоохоронним органам здійснювати ідентифікацію осіб за допомогою технологій розпізнавання облич. Такий інструмент дозволяє швидше встановлювати особи підозрюваних, перевіряти їх за відкритими джерелами та використовувати отриману інформацію під час розслідування кримінальних правопорушень.

Технології штучного інтелекту використовуються і в інформаційній сфері. Зокрема, Служба безпеки України застосовує аналітичні інструменти з ШІ для моніторингу інформаційного простору та виявлення дезінформаційних кампаній. Такі системи дозволяють аналізувати значні масиви даних з українських та російських інформаційних ресурсів, визначати основні наративи інформаційних операцій та встановлювати джерела їх поширення.

Подібні технології демонструють потенціал штучного інтелекту для швидкої обробки та аналізу значних обсягів інформації, що може бути корисним і для подальшого розвитку цифрових інструментів у судовій системі.

Слід пам’ятати, що відповідні інструменти штучного інтелекту можуть генерувати неточну або неповну інформацію, неправильно інтерпретувати контекст судової справи чи посилатися на неактуальні або відсутні джерела. Тому застосування таких інструментів має розглядатися лише як допоміжний інструмент для аналізу та підготовки матеріалів, а остаточна оцінка інформації та прийняття рішень повинні залишатися за людиною.

Водночас застосування штучного інтелекту потребує дотримання чітких етичних та правових принципів. Зокрема, відповідно до підходів, закріплених у регламенті EU AI Act та Етичній хартії щодо використання ШІ в судовій системі, використання таких технологій має відбуватися під контролем людини, із забезпеченням прозорості алгоритмів та належного захисту персональних даних. Особливо це стосується так званих високоризикових систем, які можуть впливати на права людини.

Підсумуємо: впровадження технологій штучного інтелекту у сферу правосуддя поступово переходить від етапу обговорення та експериментів до практичного застосування. Очікується, що протягом найближчих років такі інструменти стануть важливим допоміжним елементом у роботі судів, зокрема для аналізу даних та підготовки документів.

Водночас ефективність їх використання значною мірою залежатиме від відповідального підходу представників судової системи, належного нормативного регулювання та постійного підвищення цифрової компетентності.

Що варто врахувати при використанні ШІ у діяльності суду:

Які процеси можуть бути автоматизовані за допомогою ШІ?

Системи штучного інтелекту можуть використовуватися для автоматизації низки рутинних процесів у судовій діяльності, зокрема:

• аналізу та узагальнення судових документів;
• пошуку релевантної судової практики;
• підготовки проєктів процесуальних документів;
• прогнозування можливих результатів судових справ на основі аналізу практики;
• автоматизованого розподілу справ;
• моніторингу та транскрипції судових засідань.

Як ШІ може сприяти пришвидшенню судових процесів?

Використання інструментів штучного інтелекту може допомогти пришвидшити окремі етапи судового процесу, зокрема:

• попередній аналіз матеріалів справи;
• підготовку проєктів процесуальних документів;
• пошук та аналіз релевантної судової практики;
• організацію та планування судових засідань;
• виконання та моніторинг судових рішень.

Як ШІ може підтримувати аналітичну роботу під час ухвалення рішень?

Системи штучного інтелекту можуть допомагати суддям у підготовці до розгляду справ, надаючи доступ до:

• систематизованої судової практики;
• великих масивів правової інформації та статистичних даних;
• аналітичних інструментів для узагальнення матеріалів справи;
• прогнозних моделей щодо можливих результатів справ на основі попередньої практики.

Як ШІ може підвищити доступність правосуддя?

Інструменти штучного інтелекту можуть сприяти підвищенню доступності правосуддя, зокрема для осіб, які:

• не мають можливості користуватися професійною правничою допомогою;
• мають обмежений доступ до судових установ або правової інформації;
• потребують пояснення складних юридичних документів зрозумілою мовою.

Які ризики використання ШІ в судах?

Під час використання систем штучного інтелекту у судовій діяльності варто враховувати такі ризики:

• можливість отримання недостовірної або помилкової інформації;
• ризики розкриття персональних даних під час роботи з судовими матеріалами;
• обмеженість юридичного аналізу, що потребує обов’язкової перевірки результатів людиною;
• можливість виникнення алгоритмічної упередженості.

Як мінімізувати ризики використання ШІ в судах?

Мінімізувати ризики використання штучного інтелекту можливо за умови:

• належного планування та поетапного впровадження технологій;
• використання надійних і перевірених ШІ-систем;
• навчання суддів та працівників суду роботі з такими інструментами;
• розроблення внутрішніх правил і процедур використання ШІ;
• регулярного моніторингу та оцінки результатів його застосування.

У разі виникнення запитань щодо використання систем ШІ в судовій системі, зокрема у питаннях практичного та етичного використання, звертайтесь до Ольги Петрів, юристки зі штучного інтелекту напряму “Незалежні медіа” на електронну пошту: o.petriv@cedem.org.ua.