30 червня Центр демократії та верховенства права провів онлайн-дискусію «Стійкість редакцій: медіа- та інформаційна грамотність у редакційній практиці», присвячену презентації практичного гайду з впровадження медіа- та інформаційної грамотності в роботу медіаорганізацій. Під час заходу журналісти, редактори, викладачі та медіаексперти обговорили, як українські редакції адаптували свою роботу до умов повномасштабної війни, які внутрішні правила стали критично важливими, як змінюється робота із застосуванням штучного інтелекту та чому медіаграмотність сьогодні є не окремим напрямом діяльності, а частиною щоденних редакційних процесів.
Практичний гайд узагальнює досвід дванадцяти українських редакцій та демонструє практичні рішення, які допомагають медіа працювати в умовах війни, інформаційних атак і стрімких технологічних змін.

Відкриваючи дискусію, модераторка, аналітикиня Центру стратегічних комунікацій, експертка з протидії дезінформації, Ірина Субота наголосила, що українські медіа сьогодні працюють одночасно в умовах фізичної небезпеки, масштабних інформаційних операцій, технологічних викликів та глибокої трансформації всієї медіаіндустрії.
«Медіа та інформаційна грамотність – сьогодні це вже не окремий напрям роботи редакції. Це внутрішній виробничий стандарт, який захищає медіа від фатальних помилок, втрати довіри та репутаційних ризиків», – зазначила Ірина.
Вона також розповіла про підготовку посібника, яка включала аналіз практик українських редакцій, серію глибинних інтерв’ю з журналістами та керівниками медіа, а також валідацію рекомендацій безпосередньо редакціями-учасницями. За словами Ірини Суботи, головною метою було створити не теоретичний документ, а практичний інструмент, який можна одразу застосовувати в роботі.
Першою досвідом поділилася представниця мережі гіперлокальних медіа Район.in.ua Ольга Булковська. Вона розповіла, що головним принципом роботи редакції після початку повномасштабної війни залишається правило «подумай – видихни – перевір», незалежно від швидкості поширення інформації.
За її словами, редакційні політики не можуть залишатися статичними, адже вони постійно переглядаються, особливо після появи нових інструментів штучного інтелекту, приходу нових співробітників чи виникнення нових інформаційних загроз. Окрему увагу редакція приділяє навчанню журналістів, роботі над власними помилками та відкритій комунікації з аудиторією. Ольга Булковська також наголосила, що відповідальність медіа має стосуватися не лише внутрішніх стандартів, а й публічного визнання власних помилок.
«Ми завжди говоримо аудиторії: вибачте, це була помилка. Пояснюємо, чому вона сталася. Для мене це найкращий приклад відповідальної журналістики.»
Про особливості роботи прифронтового медіа розповів представник Першого Запорізького Андрій Вавілов. Він зазначив, що редакція фактично вибудовувала свою систему роботи заново вже після початку повномасштабного вторгнення, поступово накопичуючи експертизу щодо висвітлення окупованих територій, документування воєнних злочинів та перевірки інформації в умовах війни. За словами спікера, навіть невелика редакція може забезпечувати високу якість журналістики, якщо ставить точність вище швидкості.
«Краще взяти невелику паузу, знайти офіційне джерело і зробити новину з повагою до своєї аудиторії, ніж бути швидшими за анонімні телеграм-канали», – ділиться Андрій Вавілов.
Одним із наступних кроків для редакції Андрій Вавілов назвав документування накопиченого досвіду у вигляді внутрішніх політик та процедур, щоб ці знання можна було передавати новим журналістам.
Головна редакторка телеканалу Еспресо Ольга Крупник розповіла про виклики великої редакції, яка працює у режимі 24/7. Вона зазначила, що головною дилемою залишається баланс між оперативністю та точністю, однак саме достовірність інформації визначає довіру аудиторії.
«Хочеться бути і швидкими, і точними. Але потрібно пам’ятати, що точність – важливіша», – наголосила Ольга.
Окрім багаторівневої системи редакційної перевірки матеріалів, редакція також приділяє значну увагу аналізу інформаційних операцій, відстеженню російських наративів та ретельному добору експертів для ефірів.

Важливе місце у дискусії посіла тема роботи з аудиторією. Представниця медіагрупи Накипіло Олена Лептуга розповіла, що їхня команда почала системно працювати над медіаграмотністю ще у 2015 році, а згодом створила окремий Центр практичної освіти. За її словами, головний принцип цієї роботи полягає у передачі реального практичного досвіду від журналістів до журналістів. До розмови також долучився Віктор Пічугін, який відповідає за освітній напрям Центру практичної освіти. Він пояснив, що сучасна медіаграмотність уже не може обмежуватися лише фактчекінгом. На його думку, головний виклик полягає у тому, що люди дедалі частіше шукають не факти, а емоційну опору, тому редакції повинні допомагати аудиторії відновлювати здатність орієнтуватися в інформаційному середовищі.
«Ми зрозуміли, що маємо не лише перевіряти джерела, а й повертати людям навички судження та орієнтування в реальності», – зазначає Віктор Пічугін.
Саме тому редакція змінила підходи до формату розборів фейкових новин, переосмислила навчання нових журналістів та почала використовувати гейміфікацію, настільні ігри й інтерактивні квести для розвитку медіаграмотності серед підлітків.
Окремий блок дискусії був присвячений підготовці майбутніх журналістів. Викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Бистров наголосив, що редакційна стійкість неможлива без комплексної підготовки студентів. На його переконання, майбутні журналісти повинні вивчати не лише стандарти журналістики чи медіаграмотність, а й психологічну стійкість, цифрову безпеку, кризові комунікації, редакційний менеджмент та управління інформаційними ризиками.
«Неможливо говорити про редакційну стійкість, не говорячи про психологічну стійкість журналістів, безпекові питання та кризові комунікації», – ділиться Бистров.
Спікер також звернув увагу на те, що багато українських медіа досі не мають комунікаційних і кризових стратегій, хоча саме вони стають необхідною складовою сучасної редакційної роботи.
Підсумовуючи дискусію, учасники зійшлися на тому, що стійкість сучасної редакції формується не окремими інструментами, а системою взаємопов’язаних практик: редакційними політиками, постійним навчанням команди, відкритою роботою з аудиторією, розвитком цифрових компетентностей, відповідальним використанням штучного інтелекту та готовністю постійно переглядати власні підходи відповідно до нових викликів.
Всього до дискусії долучились 30 учасників, серед яких представники медіа, громадських організацій та викладачі.
Захід став першим із серії онлайн-дискусій, які Центр демократії та верховенства права проводить для представників медіа з метою обговорення актуальних викликів у сфері медіа- та інформаційної грамотності. Попереду нові зустрічі, присвячені практичним аспектам роботи редакцій, інформаційній стійкості та сучасним медійним викликам. Запрошуємо стежити за нашими анонсами та долучатися до наступних дискусій.
Завантажити посібник «Практичний ґайд з впровадження медіа- та інформаційної грамотності. Рекомендації для медіаорганізацій на основі досвіду українських редакцій» можна за посиланням.
«Стійкість редакцій: медіа- та інформаційна грамотність у редакційній практиці» реалізовується Центром демократії та верховенства права в межах проєкту «Посилення інформаційної стійкості України шляхом підвищення медіа- та інформаційної й ШІ грамотності» у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Проєкт є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки свободи вираження поглядів і доступу до достовірної інформації в Україні.