19 травня 2008 року відбулася презентація законопроекту про внесення змін та доповнень до деяких законів України щодо передвиборної агітації та висвітлення виборчого процесу у ЗМІ, який журналістам представили народний депутат Андрій Шевченко та директор Інституту медіа права Тарас Шевченко.

 

За словами Андрія Шевченка, зміни має бути внесено одразу до трьох законів: про вибори народних депутатів України, Президента України, а також про місцеві вибори. «Це закон про чесну агітацію, без заказухи і джинси, що спотворюють результати виборів. А також цей закон упорядковує термінологію, яка зараз у хаотичному стані. Це перший крок до майбутнього виборчого кодексу з єдиними правилами гри для виборів різного рівня», – сказав Андрій Шевченко.

 

Народний депутат назвав декілька ключових змін, що ввійшли в законопроект. По-перше, є вичерпний перелік умов, за яких може бути припинено дію ліцензії або реєстраційного свідоцтва ЗМІ під час виборчого процесу. По-друге, є ціла низка положень, які гарантують максимальний доступ журналістів до виборчого процесу, в тому числі на засідання виборчих комісій різного рівня, а також під час голосування та підрахунку голосів.

 

По-третє, у законопроекті є заборона недобросовісної агітації і недобросовісного висвітлення в мас-медіа, а також елементи, які обмежують джинсу. Зокрема, є норма, яка забороняє журналістам, що балотуються до органів влади, працювати в телерадіоефірі.

 

По-четверте, є низка статей, які дозволяють зекономити державні кошти. Наприклад, відмова від проплачування з державного бюджету виборчої агітації на державних телерадіокомпаніях, запровадження спеціального випуску газети «Голос України», де один раз будуть подані програми різних партій і кандидатів.

 

«Нині вперше на реєстрацію подається цілісний законопроект, у котрому в повному обсязі представлено розділи про передвиборну агітацію одразу до трьох виборчих законів. Бо досвід України – це, як правило, закони під кожні вибори. І ми намагалися від цього відійти», – зазначив Тарас Шевченко.

 

Автори законопроекту вирішили відмовитися від терміну «політична реклама», оскільки вся політична реклама є передвиборною агітацією. А замість словосполуки «використання ЗМІ» в законопроекті записано «порядок поширення передвиборної агітації в ЗМІ».

 

З’явилася окрема стаття «Висвітлення виборчого процесу у ЗМІ», в якій окреслено право ЗМІ подавати інформацію про вибори у новинах чи дебатах, що не є передвиборною агітацією. Також у цій статті більш чітко виписані обов’язки державних ЗМІ та ТРО. Згідно з рекомендаціями Ради Європи, друковані приватні ЗМІ можуть вільніше поширювати інформацію, в тому числі висловлювати симпатії до певних політичних сил або відмовлятися від політичної реклами. А державні друковані ЗМІ та ТРО не можуть відмовлятися від передвиборної агітації. На ці ЗМІ поширюється принцип рівних можливостей. Ці положення можуть посприяти у боротьбі проти джинси. Мається на увазі, що зображення кандидата в будь-яких програмах, крім новин і дебатів, дають право іншим кандидатам вимагати такого ж ефірного часу для себе чи інших кандидатів.

 

«Цей підхід використовується у США вже десятки років і вважається абсолютно демократичним і справедливим, – пояснив Тарас Шевченко. – Якщо у США Шварценеггер балотується в губернатори і якийсь із телеканалів транслював художній фільм за його участі, то вони мають бути готові до того, що інші кандидати вимагатимуть цього часу для себе. Якщо всі загальнонаціональні українські ЗМІ будуть запрошувати на ефір до себе виключно Черновецького, то це означає, що всі інші кандидати в мери, в тому числі Турчинов і Кличко, мають право вимагати такої ж кількості ефірного часу. Це не стосується дебатів і новин, де телеканали мають право визначати, кого краще запросити. Для дебатів і новин законопроектом передбачено більш ліберальне положення, ніж до інших програм».

 

Ще одна суттєва зміна стосується соціології. Заборона друкувати результати соціологічних опитувань у законопроекті скорочується до 5 днів на виборах загальнодержавного рівня і до 3-х днів на місцевих.

 

Загалом роботу над цим законопроектом координувала громадська організація «Центр суспільних медіа», президентом якої є Андрій Шевченко. При розробці законопроекту робоча група використовувала вітчизняний та іноземний досвід.