У грудні 2024 року Telegram почав обмежувати доступ до каналів російських пропагандистських ресурсів, які перебувають під санкціями Європейського Союзу. Ми перевірили, як ці обмеження діють наразі на території ЄС: чи дійсно Telegram-канали підсанкційних ресурсів РФ заблоковані для користувачів ЄС, які способи залишаються можливими для обходу обмежень в месенджері та яка загалом роль Telegram у просуванні підсанкційного контенту РФ на території ЄС.

Це дослідження є продовженням нашого попереднього матеріалу, у якому ми аналізували, як інтернет-провайдери у Франції та Бельгії виконують вимоги щодо блокування доступу до RT France, а також якими способами цей підсанкційний пропагандистський ресурс та його контент досі присутній в інформаційному просторі ЄС. Тоді ми зафіксували, що RT France залишався доступним для європейської аудиторії через використання альтернативних доменів та дзеркальних сайтів, автоматичне відтворення його контенту на  сайтах-агрегаторах, поширення публікацій через російські/проросійські мережі, а також цитування іншими незалежними від РФ ресурсами. Цей аналіз показав, що російська пропагандистська інфраструктура швидко адаптується до нових умов. 

Тепер ми розглянемо, як подібні механізми діють у середовищі Telegram.

Методологія

1) Ми склали список російських пропагандистських ресурсів, щодо яких були запроваджені санкції ЄС у період 2022–2025 років.

2) Для кожного з цих ресурсів ми зібрали (за наявності) посилання на Telegram-канали, опубліковані на їхніх офіційних вебсторінках (тобто ті, які самі ресурси позиціонують як свої офіційні Telegram-канали).

3) Ми перевірили доступ до кожного з цих Telegram-каналів з території ЄС, зокрема Польщі. Тестування проводилося з використанням польської IP-адреси та мереж місцевих інтернет-провайдерів (без застосування VPN).

4) Ми здійснили пошук Telegram-каналів з ідентичними або подібними назвами та перевірили їх доступність з тієї ж локації. Це дозволило виявити доступні альтернативні канали, які відкрито поширюють підсанкційний контент, не маскуючи його під іншими назвами чи брендами. Для цього ми використали інструмент Google Custom Search Engine (CSE), зокрема, ми скористалися CSE, керованим і підтримуваним командою EU DisinfoLab Research Team.

5) Ми також проаналізували публікації у сторонніх Telegram-каналах, які містили посилання на підсанкційні ресурси або використовували їхній контент. Це дозволило визначити інші способи поширення підсанкційного контенту в Telegram (як-от, цитування, репости тощо). 

Усі технічні дані щодо доступності або недоступності Telegram-каналів на території ЄС  наведена станом на липень 2025 року.

Це дослідження не має на меті кількісне вимірювання обсягів поширення контенту. Основний фокус полягає у перевірці доступності Telegram-каналів підсанкційних російських пропагандистських ресурсів та аналізі механізмів, за допомогою яких їхній контент залишається в європейському інформаційному просторі через Telegram.

Публікації, що увійшли до вибірки, розглядаються лише як ілюстративні приклади механізмів поширення підсанкційного контенту. Метою цього аналізу не було класифікувати їх як дезінформаційні, маніпулятивні чи достовірні.

Діяльність Telegram у країнах ЄС: поширеність використання та регулювання

Хоч Telegram зареєстрований в Дубаї, водночас його присутність у країнах ЄС автоматично підводить платформу під дію Акту про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), ухваленого ЄС у жовтні 2022 року та який набув чинності 17 лютого 2024 року у всіх країнах Європейського Союзу). Зокрема, стаття 13 DSA зобов’язує таких посередників, як Telegram, мати юридичну або фізичну особу-представника в одній із держав-членів, де надаються їхні послуги. Постачальники, які не мають власного представництва в ЄС, повинні офіційно призначити законного представника. 

Згідно з DSA, «дуже великі онлайн-платформи» (Very Large Online Platforms, VLOPs) перебувають під прямим наглядом Європейської комісії та підпадають під найсуворіші правила. До такої категорії належать сервіси з понад 45 мільйонами активних користувачів у ЄС на місяць. Менші платформи контролюють національні регулятори в державах-членах, де вони зареєстровані.

Станом на серпень 2025 року Telegram оприлюднив дані, згідно з якими кількість його активних користувачів у ЄС є значно меншою за 45 мільйонів, що означає, що месенджер не підпадає під категорію VLOPs. Цей статус підтверджений оновленими списками Єврокомісії від 18 червня 2025 року. Таким чином, Telegram класифікується як «онлайн-платформа» за DSA, а не як «дуже велика».

Тож у травні 2024 року Telegram призначив компанію European Digital Services Representative (EDSR) у Брюсселі як свого офіційного представника в ЄС. Юридичний представник постачальників посередницьких послуг забезпечує ефективну комунікацію з компетентними органами держав-членів, Європейською комісією та Європейською радою з цифрових послуг.

У свою чергу, регуляторний нагляд за Telegram у ЄС здійснює бельгійським телекомунікаційним органом BIPT, який виконує функції Координатора цифрових послуг. Саме бельгійська влада відповідає за моніторинг діяльності месенджера та розгляд скарг користувачів з усього ЄС. Речник BIPT Джиммі Смедтс у коментарі для Euronews зазначив, що головне завдання регулятора полягає не у модерації незаконного контенту в інтернеті, а у контролі за виконанням платформами вимог прозорості у цій сфері (зокрема, надання користувачам можливості повідомляти про наявність незаконного контенту та інформування зацікавлених сторін про його видалення). 

За даними Telegram, загальна кількість користувачів месенджера у світі (що включає користувачів і поза межами ЄС) сягає 1 мільярд. Проте, яка точна кількість користувачів у ЄС невідома, адже Telegram обмежується округленими даними «менше ніж 45 мільйонів».

Тож ще у серпні 2024 року Об’єднаний дослідницький центр Європейської комісії (Joint Research Centre, JRC) розпочав технічне розслідування щодо Telegram через ненадання точних даних про кількість користувачів. Адже положення статті 24 DSA, яке зобов’язує інтернет-посередників публікувати та оновлювати кожні пів року дані про середньомісячну кількість активних користувачів у ЄС. Ця вимога дозволяє визначати, чи належить платформа до категорії VLOPs або VLOSEs. 

Telegram мав подати актуальні цифри, проте обмежився лише заявою, що має «значно менше, ніж 45 млн користувачів у ЄС». Це суперечить вимогам прозорості DSA. Якщо ж виявиться, що фактична кількість користувачів перевищує поріг у 45 млн, Telegram автоматично підпаде під суворіші регуляторні обов’язки.

Оскільки у відкритому доступі відсутня офіційна точна інформація щодо кількості користувачів Telegram у країнах ЄС, наведемо лише кілька аргументів, чому небезпека Telegram як майданчика для підсанкційного контенту РФ існує незалежно від кількості користувачів російського месенджера чи підписників Telegram-каналу.

По-перше, Telegram може бути своєрідною «відправною точкою» інформаційних атак, які далі підхоплюються користувачами, що симпатизують проросійським наративам або належать до радикалізованих чи екстремістських спільнот. Згодом такі меседжі поширюються іншими каналами та соцмережами з ширшою аудиторією. У результаті навіть контент із відносно обмеженим початковим охопленням у Telegram може набути значно більшого масштабу та вірусного поширення в ширшій цифровій екосистемі. 

Наприклад, дослідження European Digital Media Observatory (EDMO) показує два важливі спостереження у цьому контексті на прикладі 30 найбільших праворадикальних та конспірологічних нідерландськомовних Telegram-каналів. По-перше, спільноти, спершу об’єднані антивакцинаторськими та конспірологічними ідеями, у 2022 році змістили увагу на проросійські меседжі, демонструючи гнучкість тематики залежно від актуальних подій. По-друге, Telegram-канали виступають вузлами складної дезінформаційної екосистеми: через поширення гіперпосилань вони інтегрують матеріали з різних джерел, створюючи кросплатформену циркуляцію фейків і теорій змови. Канали-«інфлюенсери» та «агрегатори» спрямовують аудиторію до інших майданчиків, підсилюючи видимість маргінальних ресурсів, а сама платформа функціонує як хаб, де дезінформація постійно адаптується й поширюється.

Крім того, дослідження фіксують чітку тенденцію, як дезінформаційні спільноти у Telegram, що раніше зосереджувалися на конспірологічних чи антиковідних наративах, поступово перейшли до поширення проросійської пропаганди про війну проти України. Так, Institute for Strategic Dialogue проаналізувавши 225 німецькомовних ультраправих і конспірологічних каналів, виявив їхню високу проникність для російських воєнних наративів. Подібну динаміку зафіксував Maldita.es, який показав, як 10 найпомітніших іспаномовних антиковідних каналів у Telegram трансформувалися у рупори проросійських фейків у контексті війни. Аналіз EDMO щодо 225 нідерландськомовних ультраправих і конспірологічних каналів також підтвердив цей наративний зсув: анти-вакцинаторські спільноти адаптувалися до нових умов і почали активно поширювати проросійську воєнну пропаганду.

По-друге, Telegram може виконувати функцію транзитної платформи для поширення пропагандистського порядку денного та, відповідно, інтегруватися в архітектуру FIMI (Foreign Information Manipulation and Interference) та інші інформаційні операції. Подібні приклади зафіксовані у звітах Європейської служби зовнішніх справ (EEAS), а також у дослідженні The Reckoning Project спільно з Global Rights Compliance. В останньому з яких простежено, як Росія використовує так звані «інформаційні алібі» для планування, здійснення та подальшого приховування воєнних злочинів в Україні, зокрема із залученням Telegram як одного з ключових каналів.

Отже, незалежно від кількісних показників аудиторії чи охоплення, Telegram посідає системне місце в екосистемі поширення шкідливого контенту, здатного чинити вплив на інформаційне середовище країн ЄС.

Позиція та стратегія Telegram щодо протидії дезінформації у межах платформи

Як зазначено в офіційних поясненнях Telegram: «Найефективніший спосіб боротьби з дезінформацією — це надати користувачам інструменти та інформацію для ретельного аналізу медіа, які вони споживають». Фактично, за правилами Telegram, якщо на платформі зареєстровані акаунти надійних новинних агентств, організацій з перевірки фактів та міністерств, то користувачі автоматично отримують доступ до достовірної інформації.

Аргументація Telegram ґрунтується на наступних положеннях:

• Динаміка сприйняття суспільних та наукових проблем. Що сьогодні здається неправдоподібним або смішним, завтра може стати загальноприйнятою точкою зору, а післязавтра — застарілим уявленням.
• Нейтральність платформи. Telegram не вважає своєю роллю вирішувати за користувачів, у що їм вірити.
• Ефективність протидії дезінформації через цензуру. Теорії змови часто лише посилюються після видалення їхнього контенту модераторами. Замість того, щоб усунути неправильні уявлення, цензура може ускладнити боротьбу з ними. Тому поширення достовірної інформації є ефективнішою стратегією.

Також Telegram не є підписантом посиленого Кодексу поведінки щодо дезінформації (Code of Practice on Disinformation) — добровільного рамкового документу, розробленого для боротьби з ризиками дезінформації. Вперше кодекс був заснований у 2018 році за участю широкого кола стейкхолдерів — онлайн-платформ, пошукових систем, рекламної індустрії, фактчекінгових організацій та представників громадянського суспільства. У 2022 році його суттєво посилили, щоб він міг набути статусу Code of Conduct у рамках DSA. 13 лютого 2025 року Європейська комісія та Європейська рада з цифрових послуг офіційно затвердили інтеграцію Кодексу в DSA. Від 1 липня 2025 року його зобов’язання стали аудиторськими, а Кодекс слугує важливим орієнтиром для оцінки відповідності платформ, які мають статус VLOP/VLOSE (нагадаємо, що Telegram не має цього статусу), вимогам DSA щодо ризиків дезінформації.

Кодекс охоплює кілька взаємопов’язаних напрямів, що допомагають ефективно протидіяти ризикам дезінформації, водночас зберігаючи свободу слова та підвищуючи прозорість: демонетизація; прозорість політичної реклами (запровадження ефективного маркування); боротьба з фейковими акаунтами, бот-мережами, маніпулятивними дипфейками та іншими механізмами поширення дезінформації; посилення спроможності користувачів, дослідників і фактчекерів у контексті ідентифікації та аналізу дезінформації.

Оскільки Telegram не приєднався до Кодексу, жодні його положення фактично не впливають на політику платформи щодо дезінформації. У поєднанні з відсутністю конкретних згадок у правилах користування про заборону неправдивого контенту це означає, що користувачі не мають спеціального механізму для повідомлення про дезінформацію, а платформа сама вирішує, як і чи реагувати на поширення фейків. Таким чином, боротьба з дезінформацією на Telegram залишається повністю на власному розсудові сервісу без зовнішнього нагляду та аудиторської перевірки.

Тож наразі, згідно з User guidance for the EU Digital Services Act, на платформі Telegram заборонені такі види контенту та діяльності: поширення спаму; заклики до насильства, тероризму або збір коштів на підтримку терористичних організацій; публікацію незаконного сексуального контенту; забороняється діяльність, що визнається протиправною у більшості країн, зокрема насильство над дітьми, продаж або пропозиція заборонених товарів та послуг (наркотиків, зброї, підроблених документів), а також поширення персональних даних з метою залякування чи переслідування інших користувачів.

Водночас слід зазначити, що у контексті нашого дослідження і у випадку підсанкційних ресурсів РФ Telegram уже не має справи з оцінкою правдивості контенту. Тут йдеться про ресурси та контент, заборонений у межах ЄС, що є окремою категорією від традиційної дезінформації. Крім того, у випадку з російськими державними ресурсами йдеться не про «вибір у що вірити», а про використання Telegram як інструменту і платформи урядами для FIMI, проведення психологічно-інформаційних операцій з метою підважування демократій зсередини ЄС через вплив на громадську думку.

Санкції ЄС проти пропагандистських ресурсів РФ

У відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну Євросоюз почав запроваджувати санкції проти низки державних російських пропагандистських ресурсів. Санкції стали частиною зусиль ЄС у боротьбі з дезінформацією та пропагандою, яку Росія використовує для виправдання війни проти України, впливу на громадську думку в ЄС, дестабілізації ЄС і його держав-членів.

Наразі ЄС призупинив мовлення та анулював ліцензії 27 пропагандистських ресурсів, підтримуваних Кремлем, які використовуються для навмисного поширення пропаганди і проведення дезінформаційних кампаній, у тому числі й на території ЄС. Обмеження поширюються на всі засоби передачі і поширення інформації: кабельне та супутникове телебачення, інтернет-платформи, вебсайти та додатки.

Загалом на сьогодні (серпень 2025 року) санкції впроваджені проти таких пропагандистських ресурсів РФ:

Ресурс	Дата введення санкцій	Пакет санкцій
RT/Russia Today (RT English, RT UK, RT Germany, RT France та RT Spanish)	02.03.2022	3-ій пакет санкцій проти Росії
Sputnik	02.03.2022
Rossiya RTR / RTR Planeta	03.06.2022	6-ий пакет санкцій проти Росії
Rossiya 24 / Russia 24	03.06.2022
TV Centre International	03.06.2022
NTV/NTV Mir	16.12.2022	9-ий пакет санкцій проти Росії
Rossiya 1	16.12.2022
REN TV	16.12.2022
Pervyi Kanal (Первый канал)	16.12.2022
RT Balkan	23.06.2023	11-ий пакет санкцій проти Росії
Oriental Review	23.06.2023
New Eastern Outlook	23.06.2023
Katehon	23.06.2023
Spas TV Channel/СПАС (канал РПЦ)	18.12.2023	12-ий пакет санкцій проти Росії
Tsargrad TV Channel (Царьград ТВ)	18.12.2023
Voice of Europe	24.06.2024	14-ий пакет санкцій проти Росії
RIA Novosti (РИА Новости)	24.06.2024
Izvestia (Известия)	24.06.2024
Rossiyskaya Gazeta (Российская газета)	24.06.2024
EADaily (Eurasia Daily)	24.02.2025	16-ий пакет санкцій проти Росії
Fondsk	24.02.2025
Lenta	24.02.2025
NewsFront	24.02.2025
RuBaltic	24.02.2025
SouthFront	24.02.2025
Strategic Culture Foundation	24.02.2025
Krasnaya Zvezda / Tvzvezda («Красная звезда»/ТВ «Звезда»)	24.02.2025

Таблиця 1. Список російських пропагандистських ресурсів, які перебувають під санкціями ЄС та контент яких заборонений до трансляції в ЄС

Аналіз розширення санкційного списку заборони пропагандистських ресурсів РФ за хронологією у період з березня 2022 року до лютого 2025 року демонструє важливу тенденцію — зростання усвідомлення небезпеки російської пропаганди та її впливу на громадян Європейського Союзу. 

Спершу санкції були спрямовані на найбільш відомі державні ресурси, орієнтовані на міжнародну аудиторію, такі як RT та Sputnik. Пізніше список розширили, включивши ресурси, афілійовані з Кремлем, зокрема Strategic Culture Foundation (SCF), яка, за інформацією East StratCom Task Force, маскує свою російську належність, представляючи себе як англомовний незалежний ресурс. Надалі до санкцій додалися майданчики, що використовуються для реалізації «м’якої сили», зокрема інтернет-журнал New Eastern Outlook, який видається Інститутом сходознавства Російської академії наук, а також канали, пов’язані з Російською православною церквою, зокрема телеканал СПАС.

Це поступове розширення санкцій свідчить про зміну підходу з боку ЄС — від реакції на очевидні джерела пропаганди до системного блокування мережі другорядних майданчиків, які ретранслюють кремлівські меседжі, що дозволяє більш ефективно протидіяти інформаційному впливу РФ та наголошує на необхідності відходу від точкових заборон до комплексного блокування інфраструктури поширення дезінформації.

Так у січні 2025 року Європарламент ухвалив резолюцію «Дезінформація та фальсифікація історії Росією для виправдання своєї агресивної війни проти України», у якій засудив використання Росією дезінформації для виправдання війни проти України та закликав ЄС розширити санкції проти російських пропагандистських ресурсів, які поширюють подібну дезінформацію. Європарламент закликав ЄС та його держави-члени надалі посилювати та краще координувати свої зусилля для протидії російській дезінформації та іноземному втручанню. 

Проте, за даними Зовнішньополітичної служби Євросоюзу у сфері дезінформації та іноземного втручання (EEAS), основними каналами поширення є не лише державні інформаційні ресурси, а також офіційні дипломатичні канали, прокремлівські онлайн-майданчики, які приховують свій зв’язок з російським урядом та можуть фінансуватися з Москви. 

Це вказує на те, що хоча санкції обмежують офіційне мовлення пропагандистських ресурсів у ЄС, вони не усувають всі загрози дезінформації. Російські пропагандисти адаптуються, використовуючи соціальні мережі, месенджери та інші менш регульовані цифрові платформи. 

Telegram-канали російських державних пропагандистських ресурсів та роль Telegram у порятунку від санкцій ЄС

Російські державні пропагандистські ресурси ще до початку повномасштабної війни Росії проти України демонстрували готовність до можливих санкцій та обмежень діяльності. Вони завчасно шукали альтернативні канали для збереження аудиторії, поширення контенту та вибудовували для цього цілі мережі. Наприклад, NewsGuard виявили використання Росією технології так званих «сплячих сайтів», орієнтованих на закордонну аудиторію. Ці ресурси створені були до лютого 2022 року та поступово нарощували популярність завдяки нейтральним, нешкідливим публікаціям і приховували зв’язок із російським урядом, але у визначений момент переключилися на поширення пропаганди та неправдивих наративів. 

Ще одним важливим інструментом для поширення пропаганди став Telegram. Відсутність модерації контенту на той час перетворила платформу на своєрідний «безпечний притулок» для російської пропаганди.

Першу хвилю міграції та зростання активності російських пропагандистських ресурсів у Telegram можна віднести ще до 2021 року. Вона була пов’язана з посиленням внутрішніх політик щодо російських ресурсів в межах окремих країн ЄС, так і модераційної політики на інших платформах X (Twitter), Facebook, YouTube та ін. Саме тоді ці майданчики почали активно маркувати або обмежувати поширення дезінформаційного контенту, зокрема й російських державних ресурсів. 

Ще у березні 2020 року німецькі спецслужби Федеральне відомство із захисту конституції (BfV) та Федеральне управління кримінальної поліції (BKA) розпочали моніторинг RT Deutsch через специфіку висвітлення теми пандемії COVID-19.

У червні того ж року Національна рада з електронних медіа Латвії (NEPLP) заборонила трансляцію семи каналів RT (RT, RT HD, RT Arabic, RT Spanish, RT Documentary HD, RT Documentary, RT TV). Регулятор пояснив рішення тим, що канали перебувають під фактичним контролем Дмитра Кисельова, який входить до санкційного списку ЄС за підрив територіальної цілісності та суверенітету України.

Через місяць аналогічне рішення ухвалила Литовська комісія з радіо і телебачення (ЛКРТВ), заборонивши п’ять каналів RT після рекомендацій МЗС Литви.

З 1 лютого 2022 року Комісія з ліцензування та нагляду Німеччини (ZAK) заборонила трансляцію будь-яких програм RT DE на території країни через відсутність національної ліцензії, обов’язкової згідно з німецьким законодавством. 

Тоді Маргарита Симоньян, головна редакторка RT, назвала це «медійною війною, оголошеною Німеччиною Росії».

І вже у лютому 2022 року МЗС РФ опублікували заходи щодо Deutsche Welle у відповідь на заборону супутникової та онлайн-трансляції телеканалу RT DE у Німеччині. Зокрема, йшлося про закриття кореспондентського пункту DW у Москві, припинення супутникового та іншого мовлення німецької медіакомпанії на території Росії, позбавлення акредитації співробітників російського бюро DW, визнання DW «іноземним агентом», а для причетних, на думку РФ, до «обмеження мовлення RT DE» заборону на в’їзд до Росії.

У цей період соціальні платформи також почали впроваджувати додаткові обмеження. Так, Meta запровадив позначку «state-controlled media», яка з’явилася і на публікаціях російських державних ресурсів: користувачі бачили повідомлення «Це видання контролюється державою Росія».

YouTube у 2021 році без можливості відновлення видалив три німецькомовні канали державного телеканалу RT — RT DE, Der Fehlende Part (DFP) та RT auf Sendung. Як повідомляла пресслужба Google, канал RT DE було видалено через поширення неправдивої інформації про COVID-19, а наступні два — за спроби обійти блокування. Відеохостинг також видалив один із найбільших кримських каналів «Крым 24» та тимчасово (на один день) обмежив функціонал каналу «Вести Крым», заборонивши завантажувати нові відео й проводити трансляції, а також заблокувала перегляд українським користувачам телеканалів Віктора Медведчука («112 Україна», «Newsone», «ZIK»). Крім того, YouTube заблокував пропагандистський фільм «Крым. Путь на родину» через сцени насильства, присутні в матеріалі. (Згодом відео знову з’явилося у перезавантаженій версії, однак сам факт блокування на той момент був знаковим).

У відповідь російські медіа почали заявляти про «цензуру» та «утиски свободи слова», але водночас активно переводили своїх підписників у Telegram, який ставав для них «безпечнішою гаванню».

Ще у 2021 році EUvsDisinfo зафіксували, як Sputnik та RT розширювали присутність у Telegram. Тоді різномовні редакції цих ресурсів створили понад 30 каналів, частина з яких почала функціонувати ще наприкінці 2020 року. Упродовж 2021 року до них приєдналися канали Sputnik International, Sputnik Italia, RT France та Sputnik France. 

Паралельно Sputnik і RT розгорнули масштабну кросплатформену кампанію просування Telegram-каналів. За даними EUvsDisinfo, лише за шість місяців RT International опублікував 2600 твітів із закликами приєднуватися до їхнього Telegram-каналу. Загалом різні редакції RT і Sputnik розмістили у Facebook понад 9 тисяч постів зі схожими посиланнями та запрошеннями. Ці повідомлення підкріплювалися банерами, інтерактивними кнопками та блоками на офіційних сайтах. 

Наслідком цієї системної роботи стало значне розширення аудиторії російських державних медіа у Telegram ще до початку повномасштабної війни Росії проти України.

Друга хвиля активності російських пропагандистських ресурсів у Telegram зафіксована на початку 2022 року. Вона була зосереджена вже не лише на збереженні присутності, а й на залученні ширшої аудиторії. Імпульсом для цієї хвилі стали перші санкції ЄС, запроваджені проти RT та Sputnik. 

Важливо підкреслити, що санкційні обмеження торкнулися й інших платформ — сторінки російських медіа у Facebook та YouTube були частково заблоковані або видалені. Якщо спершу обмеження Meta на доступ до сторінок діяли лише для України та ЄС, то згодом — уже глобально (у 2024 році Meta повністю заборонила медіагрупу RT та інші повʼязані з ними організації на своїх платформах (Facebook, Instagram, WhatsApp та Threads) по всьому світу за іноземне втручання).

Це стало сигналом для Кремля про втрату контролю над аудиторіями через платформи, непідконтрольні РФ (включно з телебаченням за кордоном). Для внутрішнього користувача тоді почали створюватися або просуватися раніше створені власні прототипи популярних соцмереж — RuTube, Россграм тощо. Це мало на меті не лише утримати контроль над власною аудиторією, а й обмежити її доступ до іноземного контенту, небажаного для Кремля (через такі інституції на кшталт Роскомнагляду). Водночас для аудиторії в ЄС необхідно було шукати альтернативні канали поширення пропаганди. Одним із ключових інструментів для цього став Telegram.

У звіті Institute for Strategic Dialogue (ISD) за 2022 рік було проаналізовано тактики, до яких вдалися російські медіа у відповідь на призупинення діяльності RT France та Sputnik France. 

Зокрема, ISD зафіксував, що перед забороною Twitter-акаунти RT і Sputnik France активно рекламували свої Telegram-канали. Це підтверджується тим, що з 1 січня по 28 лютого 2022 року слово «Telegram» було найуживанішим у постах цих акаунтів.

Крім того, після початку повномасштабного вторгнення РФ французька редакція Sputnik повідомила про блокування своїх акаунтів у YouTube, Facebook та Instagram і закликала аудиторію переходити у Telegram. Після рішення ЄС щодо санкцій 4 березня Sputnik France повністю припинив роботу сайту й соцмереж, залишивши лише Telegram-канал. Його було перейменовано на «Fil à Retordre» (укр. «Важкий час»), щоб уникнути блокування у Франції. Проте контент публікувався до 17 березня, після чого канал закрили.

У травні 2022 року Sputnik France офіційно оголосили банкрутом і ліквідували, а у франкомовному сегменті його перезапустили як Sputnik Afrique.

У той же час  маргінальні онлайн-спільноти, за даними ISD, у Telegram поширювали скриншоти матеріалів, опублікованих RT France та загальні інструкції щодо використання VPN, так і посилання на конкретні сервіси.

Це ж підтверджує і дослідження EDMO на прикладі країн Балтії, у якому йдеться, що після заборони  кремлівської телевізійної та онлайн-пропаганди нішу поширення пропаганди РФ зайняли соціальні мережі, серед яких особливо вирізняється Telegram. Та зазначають, що хоч у країнах Балтії найпопулярніші канали, спрямовані на місцевих російськомовних, не мають великої кількості підписників: їхня основна роль полягає в тому, щоб підсилювати контент одне одного й створювати враження, ніби багато людей думають однаково. 

Таким чином, Telegram став ключовим інструментом «порятунку» російських пропагандистських ресурсів від санкцій на початковому етапі їхнього запровадження. Саме в Telegram і почали формуватися нові екосистеми поширення контенту, які працюють і після санкцій.

Блокування Telegram-каналів підсанкційних пропагандистських ресурсів РФ на території ЄС

28 грудня 2024 року російські ресурси, зокрема «РИА Новости», почали повідомляти про блокування їхніх Telegram-каналів у країнах ЄС.

У цей же період, перебуваючи у Франції та Бельгії, ми також зафіксували обмеження доступу до офіційних каналів RT та Sputnik, що підтверджується наведеними нижче скриншотами.

31 грудня 2024 року Telegram офіційно підтвердив блокування доступу до низки російських державних ресурсів для користувачів з ЄС. У заяві компанії зазначалося, що ці обмеження були запроваджені для дотримання вимог Digital Services Act (DSA) та виконання санкційних рішень ЄС. 

Однією з ключових цілей санкційного режиму ЄС щодо російських суб’єктів є порушення систематичної міжнародної кампанії Кремля з дезінформації, маніпулювання інформацією та втручання у вибори, спрямованої на дестабілізацію сусідніх країн і держав-членів ЄС. Для досягнення цієї мети ЄС включив до санкційного списку низку медіаорганізацій та окремих осіб, яких вважає причетними до пропагандистської діяльності. 

У травні 2024 року Європейська комісія уточнила, що під санкції підпадає будь-яка трансляція контенту підсанкційних медіа чи осіб. Навіть безкоштовне поширення такого контенту створює впізнаваність, дозволяє просувати продукцію, отримувати доходи від реклами та впливати на аудиторію, а отже розглядається як надання «економічного ресурсу» підсанкційним суб’єктам, що прямо заборонено. 

Telegram, дозволяючи цим ресурсам функціонувати, фактично сприяє їхнім економічним вигодам і таким чином може порушувати санкційні положення.

За даними звіту Alliance4Europe та Science Feedback, на окремих платформах економічні вигоди для цих суб’єктів створюються навіть через доходи від реклами або програми монетизації, що фактично можна розглядати як пряме фінансування підсанкційних структур.

Також Єврокомісія додатково уточнила: санкції забороняють розміщення контенту цих осіб чи організацій або надання його в доступ аудиторії ЄС через платформи для обміну контентом чи пошукові системи. На практиці це означає, що обмеження поширюються не лише на офіційні акаунти підсанкційних медіа та персон, але й на «дзеркальні» канали, ретранслятори, а також інші форми поширення контенту — від індексації «дзеркальних» сайтів і публікації інструкцій з обходу блокувань до розміщення документальних фільмів RT у хмарних сховищах чи офіційних каналів у WhatsApp. 

Крім санкційного законодавства, важливу роль відіграє і DSA, який зобов’язує платформи оперативно видаляти чи блокувати доступ до незаконного контенту після отримання інформації про його поширення (Статті 34 та 35). Фактично розміщення контенту цих підсанкційних суб’єктів є незаконним. Попри те, що санкційні списки формуються на рівні ЄС, контроль за їх імплементацією покладається на національні компетентні органи. У випадку з Telegram, що має свого юридичного представника у Бельгії, ці функції виконують відповідні бельгійські структури.

Проте МЗС РФ розцінило блокування в країнах ЄС Telegram-каналів російських ресурсів як черговий доказ «курсу Заходу на придушення інакомислення» та «порушення міжнародних зобов’язань у сфері свободи слова». Офіційна представниця відомства Марія Захарова заявила, що Росія залишає за собою право на «симетричні відповідні заходи».

Павло Дуров також розкритикував такі обмеження в ЄС, наголосивши на тому, що він називає «більшою свободою для російських користувачів» порівняно з європейцями.

Попри це, дослідження Alliance for Securing Democracy (German Marshall Fund of the United States), опубліковане у червні 2025 року, виявило три основні тенденції обходу блокувань у Telegram. Зокрема, у цьому месенджері виявлено більше акаунтів, що дублюють офіційні канали RT і Sputnik, ніж на будь-якій іншій платформі. Частина з них у ЄС заблокована, однак інші залишаються доступними, наприклад англомовний канал із добірками новин RT і Sputnik.

Також деякі Telegram-канали містили посилання, яке автоматично дозволяє користувачам приєднуватися до альтернативних Telegram-каналів RT або Sputnik без необхідності шукати та додавати їх вручну. Такі посилання виявлено для англомовного та німецькомовного контенту.

Додатково Alliance for Securing Democracy (ASD) зафіксував, що журналісти RT Arabic активно ведуть власні канали: щонайменше 34 акаунти індивідуальних журналістів продовжують поширювати матеріали RT Arabic. Хоч офіційний канал RT Arabic у ЄС заблокований, користувачі можуть підписуватися на особисті канали журналістів, які регулярно поширюють контент RT Arabic.

Раніше, у вересні 2024 року, звіт Alliance4Europe засвідчив, що аудиторія в ЄС мала доступ до 26 офіційних Telegram-каналів російських медіа, підсанкційних у ЄС, або каналів, що видають себе за них. Усі вони залишалися активними, з охопленням від кількох тисяч до кількох мільйонів підписників. У тому ж звіті було виявлено 11 особистих каналів медійних персон, внесених до санкційного списку ЄС (Додаток I до Регламенту Ради ЄС № 269/2014). Наприклад, канал Володимира Соловйова налічує понад 1,3 мільйона підписників.

Другий звіт Alliance4Europe, підготовлений у грудні 2024 року (за кілька тижнів до початку блокувань), виявив ще кілька механізмів поширення підсанкційного контенту РФ у Telegram. Зокрема, пропагандисти RT часто повторно публікують матеріали своїх каналів, а окремі акаунти системно поширюють контент санкціонованих медіа, використовуючи його для просування нелегальних платних IPTV-сервісів, що надають доступ до санкціонованих каналів.

Ще одна схема поєднує YouTube і Telegram: російські канали, на які поширюються санкції, створюють одноразові YouTube-акаунти для прямих ефірів. Ці акаунти швидко блокуються, проте одразу замінюються новими, щоб трансляції не припинялися. Мета такої стратегії — мінімізувати перерви у трансляціях та обходити правила платформи. Координація відбувається через Telegram (наприклад, за допомогою сервісу “Restream”), який доступний у ЄС. Telegram використовується як центр управління: там регулярно публікуються нові посилання на прямі ефіри, забезпечується їх доступність та зберігається велика бібліотека відеоматеріалів.

За оновленими даними Alliance4Europe, одразу після початку блокування було зафіксовано, що близько 80% Telegram-каналів, пов’язаних із російськими пропагандистськими ресурсами, які перебувають під санкціями ЄС, і надалі залишаються доступними в країнах ЄС. Крім того, Telegram-канали, що контролюються особами та компаніями із санкційних списків, зокрема тими, кого притягнуто до відповідальності за поширення дезінформації та пропаганди, також залишаються повністю доступними для користувачів у ЄС.

Це все створює можливість для російських пропагандистських підсанкційних ресурсів обходити обмеження, продовжуючи впливати на європейський інформаційний простір і маніпулювати думкою населення в Європі.

Результати дослідження: блокування доступу до Telegram-каналів на території ЄС

Загалом ми дослідили: 

• 27 офіційних Telegram-каналів, посилання на які безпосередньо розміщені на вебсайтах відповідних ресурсів;
• 41 додатковий Telegram-канал, що представляють окремі рубрики підсанкційних ресурсів, конкретні продукти цих ресурсів (наприклад, Telegram-канали окремих телевізійних програм), а також канали, орієнтовані на певні регіони чи мови, або ті, що мають ідентичні назви та схожий контент.

Перевірка доступності офіційних Telegram-каналів підсанкційних російських пропагандистських ресурсів (лінки на які розміщені на їхніх офіційних вебсайтах) показала, що з території Польщі з використанням польських IP-адрес та мереж місцевих провайдерів, без застосування VPN неможливо відкрити низку таких каналів.

У результаті дослідження встановлено, що: 

• Telegram-канали 16 підсанкційних ресурсів заблоковано з території ЄС (зокрема, з території Польщі). Йдеться про те, що хоча б один Telegram-канал ресурсу заблокований (як-от RT, який має велику кількість різноманітних каналів — про це детальніше в наступному підрозділі).

До цих ресурсів належать низка каналів групи RT, Sputnik, медіахолдингу ВГТРК (зокрема, РОССИЯ 24, РОССИЯ 1), а також інших підсанкційних ресурсів РФ — РИА Новости, Первый канал, Российская Газета, Известия, РЕН ТВ, НТВ, News Front, Katehon, New Eastern Outlook, Царьград ТВ, Oriental Review. 

• Telegram-канали 9 підсанкційних ресурсів РФ залишаються доступними без технічних обмежень. Серед них — TV Centre International, Spas TV Channel/СПАС, EADaily (Eurasia Daily), Fondsk, Lenta, RuBaltic, SouthFront, Strategic Culture Foundation, «Красная звезда»/ТВ «Звезда».
• До двох ресурсів (Voice of Europe (технічно сайт не відкривається, як і не знаходимо активних станом на 2025 рік Telegram-каналів), Rossiya RTR / RTR Planeta) нам не вдалося знайти офіційних посилань на Telegram-канали.

Нижче наведені детальні результати перевірки (див. Таблиця 2). У переліку враховані лише ті ресурси, для яких вдалося знайти відповідні Telegram-канали.

Ресурс	Заблоковано  *у клітинці вказані назви заблокованих Telegram-каналів	Не заблоковано
RT/Russia Today (RT English, RT UK, RT Germany, RT France та RT Spanish)	RT News, RT на русском, RT en français, RT en Español, RT DE, RT Arabic, RT Arabic – غرفة الأخبار
Sputnik	Радио Sputnik, Sputnik Ближнее зарубежье, Sputnik Iran Media, Sputnik Brasil, Sputnik Serbia, Sputnik Mundo, Sputnik International, Sputnik Afrique Officiel
Rossiya 24 / Russia 24	РОССИЯ 24/7
TV Centre International		Не заблоковано
NTV/NTV Mir	НТВ
Rossiya 1	Телеканал РОССИЯ 1
REN TV	РЕН ТВ | Телеканал
Pervyi Kanal (Первый канал)	Первый канал
RT Balkan	RT Balkan
Oriental Review	Oriental Review
New Eastern Outlook	New Eastern Outlook
Katehon	Katehon
Spas TV Channel/СПАС (канал РПЦ)		Не заблоковано
Tsargrad TV Channel (Царьград ТВ)	Царьград ТВ
RIA Novosti (РИА Новости)	РИА Новости
Izvestia (Известия)	IZ.RU
Rossiyskaya Gazeta (Российская газета)	Российская Газета | Новости
EADaily (Eurasia Daily)		Не заблоковано
Fondsk		Не заблоковано
Lenta		Не заблоковано
NewsFront	FRONTовые Zаметки
RuBaltic		Не заблоковано
SouthFront		Не заблоковано
Strategic Culture Foundation		Не заблоковано
Krasnaya Zvezda / Tvzvezda («Красная звезда»/ТВ «Звезда»)		Не заблоковано

Таблиця 2. Блокування Telegram-каналів російських пропагандистських ресурсів, які перебувають під санкціями ЄС та контент яких заборонений до трансляції в ЄС (результати перевірки, липень 2025 р., Польща)

Для порівняння у дослідженнях Science Feedback та Allience4Europe станом на вересень 2024 року, грудень 2024 року (с.27-28 та с. 42-44) всі Telegram-канали з санкційного списку ресурсів РФ доступні. У дослідженні Alliance for Securing Democracy (ASD) станом на червень 2025 року детально розглянутий доступ до RT та Sputnik, де дослідники уже виділяють Telegram-канали, що заблоковані на території ЄС.

Тож отримані результати свідчать, що Telegram дійсно застосовує регіональні обмеження доступу для офіційних Telegram-каналів підсанкційних російських ресурсів. Водночас частина каналів лишається відкритою, що створює значну шпарину для обходу санкцій і поширення підсанкційного контенту серед європейської аудиторії. Крім того, як свідчать подальші етапи дослідження, ці обмеження не повністю перешкоджають поширенню підсанкційного контенту в інформаційному просторі ЄС.

Результати дослідження: способи обходу обмежень

Спосіб №1. Вибіркове блокування

Суть: для ресурсів РФ, які мають кілька Telegram-каналів, одні канали підсанкційних ресурсів заблоковані, інші — ні.

Спосіб вибіркового блокування дає змогу виокремити кілька прогалин у блокуванні доступу до підсанкційних ресурсів РФ.

По-перше, Telegram-канали частини підсанкційних ресурсів із списку залишається доступною. Наприклад: EADaily (Eurasia Daily), Lenta.ru, SouthFront та інші (див. таблицю 2).

Неблокування доступу до офіційних Telegram-ресурсів несе за собою подальші загрози інформаційній безпеці європейським країнам. Характерним прикладом є телеканал «СПАС» — інструмент м’якої сили РФ, федеральний російський телеканал Російської православної церкви. Нагадаємо, що в резолюції «Пропаганда і свобода інформації в Європі», ухваленій 1 жовтня 2024 року Парламентською асамблеєю Ради Європи, наголошувалося на визнанні Російської православної церкви пропагандистським рупором Кремля. Асамблея підкреслює, що для авторитарних режимів, зокрема Росії, пропаганда є невід’ємною складовою війни проти демократії. У документі вказується на потребу ефективної та скоординованої боротьби з цим явищем.

По-друге, у випадках, коли ресурс має кілька мовних версій Telegram-каналів, блокування відбувається непослідовно: одні канали обмежені, інші ж залишаються доступними.

Так, російськомовний Telegram-канал FRONTовые Zаметки заблоковано, тоді як словацькомовний SPRÁVY Z FRONTU — відкритий. Інший приклад: ресурс New Eastern Outlook, який видається Інститутом сходознавства РАН. Основний канал заблокований, але франкомовна версія New Eastern Outlook FR досі доступна. Аналогічна ситуація з підсанкційним ресурсом Katehon: англомовний канал заблоковано, проте франкомовний (Katehon en français) працює без обмежень. 

За таким же принципом Strategic Culture Foundation (SCF) вибудувала цілу мережу іншомовних Telegram-ресурсів.

Крім того, контент підсанкційних російських ресурсів (зокрема RT), який навіть у самому Telegram може бути обмеженим або заблокованим, дублюється й поширюється через незаблоковані канали мережі Strategic Culture Foundation.

Іншим прикладом регіональних Telegram-каналів є Sputnik. Попри те, що 8 Telegram-каналів (які ми виявили) заблоковані, в Telegram залишається доступні ще низка регіональних Telegram-каналів Sputnik, як-от: Sputnik Литва, Sputnik Молдова, Sputnik Česká Republika. 

Окремо варто розглянути приклад Sputnik Afrique. Попередньо ми вже зазначали, що Sputnik Afrique був створений як франкомовний ресурс Sputnik після закриття Sputnik France спрямований на франкомовні країни Африки. У контексті з блокуванням Telegram-каналів бачимо, що Sputnik Afrique Officiel заблоковано, проте його англомовна версія Sputnik Africa та на амхарській мові Sputnik Ефіопія досі доступні для перегляду.

По-третє, один ресурс може мати кілька Telegram-каналів розділених за рубриками, що також ускладнює блокування. Оскільки це створює множинність таких каналів, а назви таких Telegram-каналів можуть не відповідати безпосередньо назві підсанкційного ресурсу (а натомість мати назву програми, яка виходить на цьому ж ресурсі — відповідно є підсанкційним контентом).

Наприклад, хоч основний Telegram-канал «РИА Новости» заблокований до перегляду на території ЄС, проте цей підсанкційний ресурс має багато Telegram-каналів розділених за тематичними рубриками або регіонами. Таким чином досі залишаються доступними «РИА Новости Крым», «RIA Novosti in English», «РИА Новости Спорт».

Така ж ситуація з НТВ, де офіційний Telegram-канал заблокований, натомість залишається доступним Telegram-канал «НТВ Развлекательное» і Telegram-канал однієї з програм НТВ «Итоги недели с Владимиром Чернышевым».

«РЕН ТВ» має два офіційні канали, що позначені синьою галочкою. Проте лише один з них заблокований до перегляду в межах ЄС — «РЕН ТВ | Телеканал» натомість «РЕН ТВ|Новости» досі доступний.    

Така ж ситуація з Первым каналом, де Telegram-канал «Первый канал» (на 30 тис. підписників — по контенту сфокусований на розважальному контенті (кіно, телепередачі) заблокований натомість «Первый канал. Новости» (на понад 101 тис. підписників — де міститься новинний контент) — доступний.  

Так само попри заблоковані Telegram-канали RT досі має низку доступних інших Telegram-каналів дотичних до RT, як-от: 

• пропагандистських шкіл: «Школа RT»; 
• пропагандистських продуктів: «ФЕСТИВАЛЬ «RT.ДОК:ВРЕМЯ ГЕРОЕВ»», «RT.doc | Документальное кино»;
• регіональних Telegram-каналів: «RT – Egypt», «RT Brasil».
• альтернативних Telegram-каналів: «RT-DE Livestream mit Nachrichtenarchiv» (пер. з нім. «Пряма трансляція RT-DE з архівом новин») — канал, що містить автоматичні записи усіх новин у відео та аудіо форматі    

У випадку з Telegram-каналами Лента.ру варто не лише зазначити на варіативності каналів за рубриками, але й також — варіативність у стратегіях і форматах подачі контенту. Зазначимо перед цим, що жоден з цих каналів не заблокований до перегляду для користувачів з ЄС.

Telegram-канал «Лента дня» не містить прямих гіперлінків, проте публікує ідентичний контент із вебсайту. Канал «Lenta.ru» виконує функцію огляду подій і містить суцільний набір лінків на підсанкційний ресурс. Інший приклад — канал «Лента дна» відрізняється від попередніх і являє собою добірку «курйозних» новин, випадкових відео та розважального контенту.

Приклади ретрансляції контенту Lenta.ru

Ще однин Telegram-канал під назвою «Lenta.ru» ймовірно за все функціонує у повністю автоматизованому режимі. Фактично контент, що з’являється на сайті ретранслюється автоматично в Telegram-каналі — заголовок та лінк. І це відбувається щохвилини. Така «щохвилинна» публікація навряд чи є роботою редактора вручну — швидше за все, канал технічно під’єднаний до RSS-стрічки або внутрішнього API сайту.

Така непослідовність у застосуванні санкцій (залишення доступними окремих мовних версій, регіональних чи рубричних каналів, а також пов’язаних із медіа підсанкційних проектів) дозволяє російській пропаганді продовжувати поширювати контент серед європейської аудиторії.

Спосіб №2. Неідентичні назви Telegram-каналів

Суть: Канали маскуються під інші назви, але фактично належать підсанкційним ресурсам.

Цей спосіб вводить в оману щодо належності Telegram-каналу до конкретного ресурсу. Це вже стає зрозуміло лише з опису каналу, де розміщується гіперпосилання на основний сайт підсанкційного російського ресурсу.

Наприклад, Telegram-канал RuBaltic наразі функціонує під назвою «Балтология», а News Front — під назвою «FRONTовые Zаметки». Водночас канал FRONTовые Zаметки уже заблокований у Telegram для користувачів з країн ЄС. Що ж до «Балтология», то її офіційний статус як каналу ресурсу RuBaltic підтверджує наявність взаємних посилань: у описі каналу розміщений лінк на сайт RuBaltic, а на самому сайті — гіперпосилання на цей Telegram-канал.

Таким чином, маскування підсанкційних каналів під інші назви ускладнює їх ідентифікацію та дозволяє продовжувати поширення забороненого контенту. Оскільки візуально канал не асоціюється з пропагандистським ресурсом, але фактично залишається його складовою частиною.

Спосіб №3. Альтернативні Telegram-канали

Суть: створення додаткових Telegram-каналів та копій офіційних каналів. 

Однією з ключових тактик поширення дезінформаційного контенту є створення альтернативних або дублюючих Telegram-каналів. Один і той самий ресурс може підтримувати його «неофіційні» копії, що дозволяє розширювати охоплення та обходити обмеження.

Згідно з дослідженням Alliance for Securing Democracy, саме на Telegram зафіксовано найбільшу кількість акаунтів, які повністю чи частково копіюють контент офіційних каналів RT і Sputnik — більше, ніж на будь-якій іншій платформі. Частина з них у ЄС заблокована, однак інші залишаються активними й доступними для користувачів. Наприклад, функціонує англомовний канал із добірками новин RT і Sputnik, тоді як контент RT France періодично ретранслюється в низці неофіційних каналів.

Характерно, що виявлені альтернативні канали не мають обмежень у доступі, що забезпечує їхню стабільну присутність і вплив на аудиторію. 

Як приклад створення таких додаткових Telegram-каналів можна навести практику RT. Ми виявили паралельний канал із ідентичною назвою та зображенням, а також синхронізованим часом публікацій. Єдина відмінність полягає у вибірковості контенту — не всі дописи дублюються, а лише окремі.

Крім того, RT вдається і до об’єднаних Telegram-каналів для новин з RT та Sputnik одночасно. Цей канал не заблокований і поширює контент, включаючи пропагандистські відеосюжети з RT та Sputnik.

Показовим є й існування двох каналів Strategic Culture Foundation (SCF) з ідентичними описами, де один позначений як «офіційний», а інший — як «неофіційний». При цьому «неофіційний» канал не лише ретранслює матеріали з сайту, але й рекламує інші пропагандистські Telegram-канали в описі каналу. Ідентичні набори посилань у їхніх описах свідчать про належність цих ресурсів до єдиної системи поширення пропаганди. 

Наприклад, один із яких веде на Telegram-сторінку Swiss Policy Research, ресурс, який позиціонує себе як «центр досліджень пропаганди», а насправді який критикують за поширення теорій змови, а також різних спекуляцій, пов’язаних із пандемією COVID-19. Німецька новинна служба суспільного мовлення Tagesschau називає SPR інструментом пропаганди. 

Створення альтернативних і дублюючих Telegram-каналів дозволяє російським державним ресурсам зберігати свою присутність в Telegram незважаючи на блокування основних каналів. 

Спосіб №4. Telegram-канали пропагандистів та представників російських інституцій «м’якої сили» 

Суть: представники підсанкційних ресурсів РФ (пропагандисти, засновники та інші) ретранслюють заборонений контент на своїх Telegram-каналах.

Прикладом такого способу обходу обмежень в Telegram є Katehon (видання Інституту Царгорода, очолюваного Олександром Дугіним). Сайт katehon.com використовується для публікації «матеріалів семінарів, конгресів і конференцій Інституту, а також наукових доповідей та досліджень».

Попри блокування англомовного Telegram-каналу, інші канали, пов’язані з представниками Інституту Царгорода, продовжують функціонувати й залишаються додатковим майданчиком для поширення пропагандистського контенту в Telegram.

Показовим є й також приклад із РИА Новости: офіційний Telegram-канал агентства заблокований, однак у відкритому доступі залишається канал, який ведуть представники кремлівського пулу журналістів — RIAKremlinPool. Він має значне охоплення — близько 74 тис. підписників.

Таким чином навіть за блокування офіційних каналів, представники російських пропагандистських і «м’яких сил» ресурсів використовують персональні або афілійовані Telegram-канали для поширення забороненого контенту, забезпечуючи безперервне охоплення аудиторії та обхід санкційних обмежень.

Спосіб №5. Telegram-канали дипломатичних структур РФ 

Суть: канали посольств РФ поширюють контент підсанкційних ресурсів.

Ще одним зі способів обходу санкційних обмежень є використання офіційних Telegram-каналів та акаунтів посольств РФ у різних країнах. Цей метод особливо поширився після блокування RT та Sputnik у ЄС.

Наприклад, як зазначають в APNews після обмежень ЄС для державних пропагандистських ресурсів РФ російські дипломати фактично перетворилися на глобальну мережу пропаганди. 

Крім того, ISD у своєму дослідженні також зазначають, що у Франції посольство РФ замістило заблоковані RT France та Sputnik. Якщо раніше Twitter посольства РФ у Франції обмежувався культурними постами, то з березня 2022 року став головним ретранслятором кремлівських наративів. Активність зросла в рази, тональність стала агресивною від дискредитації  України до атак на «русофобію» у Франції. 

Дипломатичний статус дає цьому «пропагандистському рупору» легальне прикриття, а блокувати такі акаунти набагато складніше.

Схема поширення контенту: 

Високопосадовець РФ дає інтерв’ю або публікує статтю у підсанкційному ресурсі

Підсанкційний ресурс («Российская газета», RT, Sputnik, ін.)

Офіційний Telegram-канал посольств РФ

У такий спосіб зміст матеріалів підсанкційних ресурсів стає доступним місцевій аудиторії, оминаючи технічні обмеження й формально не порушуючи санкційних заборон.

Розглянемо, як працює цей механізм на прикладі «Российской Газеты» — ресурсу заснованого Урядом РФ. Перевірка доступу показала, що Telegram-канал цього підсанкційного ресурсу заблокований на території ЄС. Сподіватимемося, що блокування здійснюється й інтернет-провайдерами відповідно до вимог санкцій. Але як у такому разі російськомовному контенту підсанкційного ресурсу дістатися до закордонної аудиторії?

В більшості випадків схема виглядає так: високопосадовці РФ, наприклад, Сергій Лавров чи Марія Захарова, дають інтерв’ю або пишуть статтю, що публікується на «Российской газете». Цей ресурс має лише російськомовну версію сайту, доступ до якого в ЄС обмежений. Тоді офіційні дипломатичні ресурси, зокрема Telegram-канали посольств РФ, беруться за поширення цих матеріалів. 

Наприклад, Telegram-канал Посольства Росії в Португалії (Embaixada da Rússia em Portugal) публікує короткий виклад інтерв’ю, здебільшого португальською, та додає посилання на переклад повного тексту на сайті МЗС РФ або на вебресурсі самого посольства. Таким чином зміст підсанкційного інтерв’ю стає доступним місцевій аудиторії, оминаючи технічні обмеження.

Показовим є поширення через цей канал публікації Марії Захарової під назвою «Світовий лідер чорної трансплантології: в Україні органами торгують і в онлайні, і в офлайні», яка містить неправдиві твердження та повністю відповідає пропагандистським наративам РФ. Таким чином одночасно просувається власний порядок денний та популяризуються російські підсанкційні пропагандистські ресурси.

Цей приклад демонструє, як дипломатичні представництва РФ перетворюються на ретранслятори підсанкційного контенту, адаптованого під мову цільової аудиторії, що дозволяє безперебійно обходити санкційні обмеження.  

Спосіб №6. Telegra.ph

Telegra.ph — безкоштовний і анонімний сервіс для створення та публікації статей, розроблений компанією Telegram та запущений у 2016 році. Використання цієї платформи дозволяє уникати не лише санкційних блокувань, а й додаткових перевірок чи обмежень, які могли б стосуватися офіційних доменів.

Наприклад, такий спосіб ми виявили на сторінці Telegram-каналу Посольства РФ у Франції (Ambassade de Russie en France). Тут для ознайомлення з повними публікаціями мовою місцевої аудиторії (у цьому випадку французькою) використовують платформу Telegra.ph. Повідомлення в Telegram містять короткий анонс або цитату, після чого дається посилання на сторінку в Telegra.ph із повним перекладом. 

Адже варто відзначити, що навіть якщо та сама стаття вже доступна французькою мовою на офіційному сайті МЗС РФ, у Telegram-каналі все одно публікують версію з Telegra.ph. Це може свідчити про прагнення створити додатковий канал поширення контенту, який складніше відслідковувати або блокувати. 

Поширення матеріалів через платформу Telegra.ph також характерний для Strategic Culture Foundation. Адже SCF внесено до санкційних списків як у ЄС, так і у США.

Зокрема, Міністерство фінансів США визначило SCF як інструмент російської зовнішньої розвідки, що використовується для підриву демократичних процесів у США. Санкції проти організації було запроваджено на підставі Указу 13848: активи SCF заморожені, а громадянам США заборонено здійснювати з нею будь-які фінансові операції.

Отже, використання Telegra.ph дає змогу російським державним та афілійованим з Кремлем структурам обходити санкційні обмеження та блокування офіційних доменів, створюючи альтернативні майданчики для поширення підсанкційного контенту. Це дозволяє їм адаптуватися до різних аудиторій, знижує ризик відстеження та ускладнює контроль за поширенням дезінформаційних матеріалів.

Спосіб №7. Функція Forward from (пересланий контент)

Суть: Контент із заблокованих каналів поширюється через пересилання.

Ще один спосіб обходу санкційних обмежень у Telegram — використання функції forwarded messages (переслані повідомлення).

Блокування самого каналу виявляється недостатнім, адже його контент можна переслати на інший канал без жодних технічних перешкод. У результаті користувач отримує повний доступ до матеріалу, навіть якщо оригінальний канал перебуває під санкційними обмеженнями та заблокований.

Схема поширення контенту:

Telegram-канал підсанкційного ресурсу публікує матеріал.

Інший канал пересилає його за допомогою функції forward.

Підписники каналу бачать переслане повідомлення у первісному вигляді: з позначкою джерела, датою та повним текстом/медіаконтентом.*

* При спробі перейти за посиланням на оригінальний канал користувач зіткнеться з блокуванням, але сам контент залишиться доступним.

Це означає, що forward створює повноцінну «прив’язку» до заблокованого каналу, але не до його технічних обмежень. Контент зберігає всі функціональні властивості (текст, зображення, відео, аудіо) і може безперешкодно поширюватися в будь-яких публічних або приватних каналах.

Характерною ілюстрацією цього є приклад на скриншоті, де було переслано публікацію з офіційного каналу РИА Новости. Якщо спробувати перейти безпосередньо на канал РИА Новости з цього каналу, він виявиться заблокованим. Проте сам контент далі вільно циркулює у мережі інших каналів у форматі forward.

Функція пересилання в Telegram фактично нівелює ефективність блокування каналів як методу протидії поширенню підсанкційного контенту. Адже матеріали з таких каналів можуть безперешкодно потрапляти до аудиторії через інші канали. Це робить forwarded messages одним із найпростіших і водночас найефективніших інструментів обходу санкцій у межах платформи.

Спосіб №8. Російські та проросійські мережі — Portal Kombat, UKR LEAKS та інші 

Суть: міжнародні проросійські мережі ретранслюють контент підсанкційних ресурсів.

Ще одним механізмом поширення підсанкційного контенту в Telegram залишаються російські та проросійські пропагандистські мережі. Такі мережі функціонують як посередники, які знімають «технічні» бар’єри доступу до підсанкційних матеріалів і забезпечують їх повторну появу в європейському інформаційному просторі. Прикладами таких посередників є: Pravda, UKR LEAKS, InfoDefense та інші.

Схема поширення контенту: 

Підсанкційний ресурс  (RT, Sputnik, RIA Novosti, ін.)

Посередник  (Portal Kombat, UKR LEAKS, InfoDefense, ін.)

Telegram-канал мережі-посередника

Також варто підкреслити небезпечність подібних підходів (див. інфографіки нижче). Первинні матеріали створюються російською мовою, проте у Telegram вони поширюються вже іншими мовами, що значно розширює потенційне охоплення аудиторії. Таким чином, контент підсанкційних ресурсів виходить за межі російськомовного сегмента і набуває міжнародного виміру. 

Наприклад, RIA Novosti чи Lenta.ru, які не мають польськомовних версій своїх сайтів, фактично отримують доступ до польської аудиторії через переклади та републікації у польськомовних Telegram-каналах. У подальшому такі повідомлення можуть активно підхоплюватися проросійськими користувачами чи екстремістськими групами й поширюватися вже на інших платформах із суттєво більшим охопленням.

Pravda. Portal Kombat — міжнародна система новинних сайтів і Telegram-каналів, створених для поширення дезінформаційного та маніпулятивного контенту. За даними Viginum, більшість сайтів Portal Kombat були створені ще багато років тому (перші домени фіксуються з 2013 року), однак значна частина тривалий час залишалася «сплячою». Їхня роль — не у створенні власного контенту, а в масовому тиражуванні та легалізації оманливих матеріалів російських державних та наближених до Кремля пропагандистських ресурсів. 

Це так званий метод «інформаційної пральні» (англ. — Information Laundromat) — це система або мережа ресурсів, механізм роботи якого полягає у масовому тиражуванні та перепакуванні пропагандистських наративів через сотні пов’язаних веб-ресурсів, що імітують легітимні новинні сайти. Такий підхід дозволяє «відмити» пропагандистський матеріал від його первинного походження, надати йому вигляду легітимної інформації та спростити його інтеграцію в інформаційний простір інших країн.

Масштаби діяльності цієї мережі у 2024–2025 роках значно зросли завдяки: з’явилися сотні нових каналів і сайтів, які автоматизовано продукують публікації кількома мовами. Дослідницькі організації Check First та DFRLab запустили онлайн-dashboard для моніторингу NewsPravda (дивіться темпи розширення цієї мережі та генерації контенту у реальному часі на цій карті та детальнішу інформацію на цьому dashboard).

За даними DFRLab, п’ять найбільш цитованих джерел у матеріалах Pravda — це: TASS (136 тис. згадок), RIA Novosti (99 тис.), Lenta.ru (89 тис.), Komsomolskaya Pravda (59 тис.) та RT (Russia Today) (54 тис.). Також активно використовуються матеріали Ren.tv та Tsargrad.

Дослідження GLOBSEC також підтверджує, що другою за значимістю групою джерел для мережі є російські пропагандистські сайти. Топ-10 серед них — TASS, RIA, Lenta, Komsomolskaya Pravda, RT, REN TV, Tsargrad, RT Balkan, NewsFront, Ukraina.ru. 

Зазначені ресурси в обох дослідженнях, окрім ТАСС, «Комсомольской правды» та Ukraina.ru, перебувають під санкціями ЄС.

UKR LEAKS. UKR LEAKS — мережа багатомовної системи Telegram-каналів та афілійованих платформ, якою керує Василь Прозоров, колишній офіцер СБУ. Прозоров також перебуває у базі «Миротворець» як особа, що співпрацює з ворогом. 

У 2019 році після втечі до Росії він публічно визнав співпрацю з РФ та почав активно займатися пропагандистською діяльністю. Тоді ж він створив проєкт UKR LEAKS, спрямований на дискредитацію України та виправдання російської агресії. Через власні ресурси (вебсайт та Telegram-канали) Прозоров систематично поширює кремлівські наративи та дезінформацію.

За даними DFRLab, мережа UKR LEAKS охоплює принаймні дев’ять мов: польську, німецьку, італійську, французьку, сербську, англійську, іспанську, португальську та російську.

Канали мають уніфіковану назву, активно крос-постять матеріали один одного й поширюють однотипний контент із різними мовними локалізаціями.

Приклади поширення контенту підсанкційних ресурсів РФ мережею UKR LEAKS в Telegram

Таким чином, Pravda, UKR LEAKS виступають локалізованими інструментами у системній дезінформаційній кампанії Кремля та поширення пропагандистських меседжів серед закордонної аудиторії.

Тож навіть якщо офіційні Telegram-канали підсанкційних ресурсів недоступні для користувачів ЄС, їхній контент продовжує циркулювати через інфраструктуру «другорядних» каналів та мереж, які формально не підпадають під обмеження. Це дозволяє російській пропагандистській екосистемі зберігати присутність і вплив у європейському цифровому середовищі.

Спосіб №9. Внутрішні проросійські актори та Telegram-канали

Суть: контент підсанкційних російських ресурсів поширюється через внутрішні проросійські Telegram-канали та інших локальних акторів.

Подібна практика дозволяє російському контенту поширюватися серед закордонної аудиторії через локальні канали, обходячи обмеження.

Наприклад, дослідження BBC 2025 року наводить приклади, як внутрішні польськомовні Telegram-канали часто копіюють або цитують контент державних російських інформаційних ресурсів, таких як RT і Sputnik, які заборонені в ЄС. 

Приклади цього способу також включають поширення матеріалів через персональні канали проросійських політичних фігур. Так, колишній президент Молдови та проросійський лідер соціалістів Ігор Додон використовує власний Telegram-канал для поширення власних інтерв’ю для РИА Новости, таким чином поширюючи їхніх контент.

Тож внутрішні проросійські актори та Telegram-канали відіграють важливу роль у транскордонному поширенні російської пропаганди, діючи як «мостик» для контенту підсанкційних ресурсів і забезпечуючи його доступність для локальної та закордонної аудиторії.

Спосіб №10: Месенджер Max

Аналізуючи Telegram-канали, ми помітили нову тенденцію, яка лише починає формуватися. Для російськомовного населення в інших країнах у регіональних Telegram-каналах Sputnik пропонують читати контент у Max — російському месенджері, випущеному компанією VK у 2025 році.

Також ми натрапили на схожі пропозиції підписуватися хоч і сторонні, але сторінки в Max з іншомовних Telegram-каналів. Зокрема, франкомовний Telegram-канал InfoDefence France 1 пропонує підписатися на сторінку одного з пропагандистів та учасника «СВО». 

За даними дослідження ISD, InfoDefence — міжнародна координована мережа, яка займається перекладом наявної російськомовної пропаганди та дезінформації про війну в Україні більш ніж на десяток інших мов. Для кожної з цільових мов створений окремий Telegram-акаунт. Мережа пов’язана з Юрієм Подолякою, прокремлівським блогером, який зараз перебуває в Росії та був заочно засуджений українськими судами за співпрацю з Москвою.

Варто зазначити, що це поєднання старої стратегії з новою платформою. Раніше ми вже описували етапи міграції російської пропаганди за кордон в Telegram, а тепер бачимо схожі заклики до переходу в Max. Це свідчить про те, що навіть попри те, що Telegram є російським месенджером, він поступово стає менш зручним для РФ у поширенні власної пропаганди за кордон.

Проте ми не можемо поки запевняти, як розвиватиметься ця стратегія надалі. У будь-якому разі перехід на нові платформи, такі як Max, свідчить про спробу адаптації російської пропаганди до обмежень Telegram та спробу зберегти вплив на закордонну аудиторію серед російськомовних користувачів.

Тож враховуючи всі описані вище механізми Telegram фактично виконує роль посередника та «провідника», який забезпечує безперешкодний доступ до заборонених пропагандистських ресурсів РФ та їхнього контенту.

Висновки та рекомендації

Telegram залишається критичною ланкою в екосистемі поширення російської пропаганди в ЄС. Основні фактори, що дозволяють залишати у Telegram можливості для обходу санкцій російськими підсанкційними ресурсами:

• Регуляторний статус у ЄС. Telegram офіційно класифікований лише як «онлайн-платформа» за DSA, а не як «дуже велика онлайн-платформа» (VLOP), що зменшує інтенсивність регуляторного контролю. Telegram подає нечіткі дані про кількість користувачів у ЄС, що ускладнює віднесення до VLOPs і знижує рівень прозорості.
• Позиція та стратегія Telegram щодо дезінформації. Політика Telegram щодо дезінформації базується на принципі «нейтральності» та саморегуляції, що дозволяє платформі функціонувати як безпечний канал для поширення проросійських наративів і контенту підсанкційних ресурсів без зовнішнього нагляду та обмежень.
• Відсутність приєднання до Кодексу поведінки щодо дезінформації. Telegram не підписав посилений Code of Practice on Disinformation, інтегрований у DSA для VLOPs/VLOSEs (бо не має відповідного статусу). Через це платформа не проходить зовнішній аудит щодо ризиків дезінформації та не впроваджує ефективні механізми боротьби з фейками.
• Вибіркове блокування каналів. У ресурсів із кількома Telegram-каналами одні заблоковані, інші залишаються доступними. Різні мовні, регіональні, тематичні версії одного ресурсу блокуються частково та непослідовно.
• Автоматизація поширення контенту. Деякі Telegram-канали автоматично ретранслюють контент із сайту через RSS або API, що мінімізує потребу в ручному редагуванні та забезпечує постійне оновлення.
• Неідентичні назви Telegram-каналів. Канали підсанкційних ресурсів маскуються під інші назви, що ускладнює їхню ідентифікацію. 
• Альтернативні Telegram-канали. Створюються додаткові канали або копії офіційних, що дозволяє обходити блокування та збільшувати охоплення.
• Telegram-канали пропагандистів та представників «м’якої сили» РФ. Представники підсанкційних ресурсів (пропагандисти, засновники, «експерти») використовують персональні або афілійовані Telegram-канали для ретрансляції забороненого контенту.
• Telegra.ph дає підсанкційним акторам «невидимий» хостинг і локалізацію контенту. Анонімність і безкоштовність сервісу Telegra.ph дозволяють публікувати повні тексти без прив’язки до офіційних доменів і унікально ускладнюють блокування.
• Forward from (пересланий контент). Функція пересилання (forward) дозволяє повністю відтворити матеріал із заблокованого каналу в іншому каналі — текст, медіа, дата та вказівка на джерело зберігаються.
• Російські та проросійські мережі. Мережі-посередники ретранслюють контент підсанкційних ресурсів, обходячи технічні блокування. Вони масово перекладають матеріали на інші мови, поширюючи російську пропаганду серед європейської аудиторії.
• Telegram-канали дипломатичних структур РФ. Посольства та офіційні акаунти дипломатичних представництв РФ поширюють контент підсанкційних ресурсів. Дипломатичний статус забезпечує легальне прикриття і робить блокування таких каналів складнішим. Крім того, такий контент адаптується під мову цільової аудиторії. 
• Внутрішні проросійські актори та локальні Telegram-канали. Проросійські мережі та локальні актори створюють додаткові шляхи поширення контенту підсанкційних ресурсів, забезпечуючи багатомовне та міжнародне охоплення.
• Блокування лише каналів, а не контенту, через що матеріали підсанкційних ресурсів поширюються через інші доступні Telegram-канали.
• Використання нових платформ (месенджер Max). Пропагандистські Telegram-канали закликають підписуватися на сторінки в новому месенджері Max. Нові платформи, як Max, дозволяють адаптувати стратегію поширення, мінімізуючи залежність від Telegram та підвищуючи стійкість пропаганди до блокувань.

Наявність відкритих каналів та альтернативних мереж дозволяє російським підсанкційним ресурсам підтримувати аудиторію, поширювати пропаганду та обходити санкційні обмеження.

Хоча санкції обмежують офіційне мовлення пропагандистських ресурсів у ЄС, вони не усувають всі загрози дезінформації. Російські пропагандисти адаптуються, використовуючи соціальні мережі, месенджери та менш регульовані цифрові платформи. У той же час як показують причини міграції в Telegram російської пропаганди були зумовлені саме першими обмеженнями (як-от, припинення мовлення пропагандистських ресурсів РФ в Литві, Латвії, Німеччині). Це свідчить, що санкції мають бути частиною комплексної політики щодо тих, хто залучений до створення пропагандистського контенту, до його дистрибуції та до споживання підсанкційного контенту. Рекомендації: 

Для інституцій ЄС та національних регуляторів:

• Посилити та розширити санкції для зменшення спроможностей та впливу Росії і її пропагандистських ресурсів в країнах ЄС.
• Посилити нагляд за Telegram у межах DSA. Вимагати прозорої звітності про кількість користувачів у ЄС. Зобов’язати платформу виконувати санкційні вимоги більш системно.

Цільова країна/аудиторія:

• Моніторинг власних інформаційних просторів щодо внутрішніх ретрансляторів підсанкційного контенту РФ.
• Розробка механізмів відстеження не лише офіційних акаунтів, а й альтернативних ретрансляторів (пропагандистських мереж, культурних, дипломатичних, академічних, релігійних інституцій), які виконують роль «посередників». Варто відзначити, що сьогодні значно небезпечнішими є сторонні проросійські та російські ресурси, які поширюють контент підсанкційних ресурсів мовою цільової європейської аудиторії. Ці ресурси вільно працюють у межах ЄС, оскільки наразі проти них немає жодних санкцій (зокрема, й через проблеми з атрибуцією цих мереж через приховування країн походження). Тобто фактично не офіційна російськомовна сторінка «Российской газеты», «РИА Новости» чи «Лента» (хоч вони є першоджерелом) будуть небезпечнішими для європейської аудиторії, яка здебільшого може не володіти російською мовою, а їхні перекладені версії та адаптовані матеріали, що поширюються через відкриті мережі, такі як Pravda News, UKR LEAKS, InfoDefense або інших внутрішніх акторів, і продовжують доносити пропагандистські меседжі до громадян ЄС.
• Співпраця з національними регуляторами. Створити формат звітів громадянського та дослідницького моніторингу для ЄС та національних координаторів цифрових послуг.
• Медіаграмотність як довгострокова стратегія. Масштабні локальні кампанії з медіа-та інформаційної грамотності, включно з інструкціями з перевірки джерел, та використання інструментів верифікації інформації.

Дослідницькі центри:

• Підтримувати незалежний моніторинг Telegram. Збирати дані про тактики обходу санкцій. Поширювати аналітику серед журналістів, політиків та громадськості, щоб формувати суспільний запит на ефективне регулювання.
• Забезпечувати системний обмін інформацією й координацію між ключовими акторами (уряд, платформи, громадянське суспільство, дослідники) для швидшої ідентифікації загроз та узгоджених дій у відповідь.
• Розробляти технічні рішення та інструменти, які спрощують виявлення дублюючих мереж і підозрілих патернів, доступні для дослідників і журналістів.
• Моніторити міграцію аудиторії й розробляти контрстратегії заздалегідь. Проводити розвідку на предмет перехресного промоушену з Telegram на інші платформи.

Отже, Telegram посідає системне місце в екосистемі поширення російської пропаганди. Для ефективної протидії необхідні комплексні дії: регулювання платформи, координація між країнами ЄС, а також активна роль громадянського суспільства та дослідницької спільноти.