Напередодні виборів політологи роблять прогнози щодо складу наступного парламенту та конфігурації парламентської більшості. Ми спробували зазирнути до одного маленького питання – зробити прогноз складу профільного Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.

Напередодні виборів політологи роблять прогнози щодо складу наступного парламенту та конфігурації парламентської більшості.
Ми спробували зазирнути до одного маленького питання – зробити прогноз складу профільного Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.

Цей аналіз побудований, у першу чергу, на вірогідності проходження до парламенту чинних членів профільного Комітету та шансів на входження до Комітету інших осіб, які близькі до журналістики.

Без комуністів

До Верховної Ради балотуються всі без винятку члени профільного парламентського Комітету з питань свободи слова. Однак, не всі депутати мають шанси пройти.

Не має шансів потрапити до парламенту перший заступник голови комітету – а де-факто протягом останнього року в.о. голови комітету – Правденко Сергій Макарович – № 59Народного блоку Литвина. Він дуже активно працював над законом про суспільне телебачення, однак отримати гідного місця у списку Литвина не зміг.

Найбільшу втрату комітету складатимуть депутати-комуністи.

З трьох депутатів: Анісімов В’ячеслав Олександрович – № 70 списку Комуністичної партії України, Гмиря Сергій Петрович – № 38 списку Комуністичної партії України та Мішура Валерій Дмитрович– № 63 списку Комуністичної партії України, найкращі шанси має Гмиря, але для його проходження комуністи повинні набрати більше 8 %, що малоймовірно.

Слід додати, що Мішура та Гмиря є комітетськими старожилами, вони пропрацювали в комітеті 3 скликання.

Втрата комуністів – це втрата активної частини комітету. Комітет досі знаходиться на площі Лесі Українки і народні депутати, за винятком комуністів та кількох не комуністів, взагалі, рідко з’являються у своїх робочих кабінетах.

Багато БЮТу

Проходять до наступного парламенту депутати від Блоку Юлії Тимошенко.

Це Яворівський Володимир Олександрович – № 22 списку Блоку Юлії Тимошенко, Баграєв Микола Георгійович – № 45 списку Блоку Юлії Тимошенко та Бондаренко Олена Федорівна – № 89списку Блоку Юлії Тимошенко. Яворівський та Баграєв очевидно залишаться у профільному комітеті, оскільки їхнє життя, тісно пов’язане зі свободою слова та медіа середовищем.

Проходження Олени Бондаренко до парламенту залежить від рейтингу блоку, але, швидше за все, вона стане депутатом одразу (тоді як, у теперішньому скликанні вона отримала мандат лише у січні 2005 року – мала № 74 у списку блоку Віктора Ющенка “Наша Україна”).

Протягом останнього року пані Олена брала активну участь у роботі комітету, зокрема у розробці закону про суспільне телебачення. Пані Олена може залишитися у комітеті з питань свободи слова, хоча у парламенті третього скликання працювала у комітеті з питань регламенту і депутатської етики.

Також з великою вірогідністю до Комітету приєднається його голова Томенко Микола Володимирович – № 2списку Блоку Юлії Тимошенко. Микола Томенко очолював комітет з 2002 по 2005 роки, після чого перейшов до Уряду. Робота пана Томенка у комітеті була однією з найбільш успішних сторінок у його професійній біографії.

Багато журналістів пам’ятають парламентські слухання про цензуру кінця 2002 року та закон, прийнятий за результатами слухань, що допоміг захистити журналістів від навали величезних позовів. Очевидно, що Микола Володимирович буде претендувати на посаду вищу, ніж посада голови комітету, але, можливо, саме він знову очолить комітет.

Блок Юлії Тимошенко може мати дуже велике представництво у комітеті з питань свободи слова. Враховуючи те, що програма блоку робить великий акцент на мас-медіа, блоку необхідно мати контрольний пакет у комітеті.

Від БЮТу балотуються ще принаймні чотири представники журналістського корпусу: Шевченко Андрій Віталійович – № 5 списку Блоку Юлії Тимошенко, Чепинога Віталій Михайлович – № 20 списку Блоку Юлії Тимошенко, Ляшко Олег Валерійович – № 26 списку Блоку Юлії Тимошенко та Курпіль Степан Володимирович – № 36 списку Блоку Юлії Тимошенко.

Андрій Шевченко неодноразово заявляв про бажання активно працювати над інформаційним законодавством, тому він точно увійде до комітету і за певних обставин може навіть претендувати на те, щоб очолити комітет. Інші троє мають рівні шанси потрапити до комітету, з іншого боку, навряд чи, фракція відрядить до одного комітету аж 8 депутатів.

Наша Україна

Наша Україна має трохи менше кандидатів до комітету з питань свободи слова. У першу чергу, це три теперішніх члени комітету: Омельченко Олександр Олександрович – № 61 списку блоку “Наша Україна”, Гаврилюк Іван Ярославович – № 94 списку блоку “Наша Україна”, Бойко Юрій Анатолійович – № 115 списку блоку “Наша Україна”.

Сумніви можуть виникати лише щодо шансів проходження пана Бойка, однак, швидше за все, він стане народним депутатом, можливо, після того, як деякі депутати складуть повноваження і підуть працювати в Уряд.

Також до цих депутатів можуть долучитися Артеменко Юрій Анатолійович – № 55 списку блоку “Наша Україна” та Герасим’юк Ольга Володимирівна – № 4 списку блоку “Наша Україна”.

Юрій Артеменко дуже активно працював у комітеті з 2002 по 2005 роки, його участь у депутатській роботі буде корисною, однак вже після обрання він може віддати перевагу роботі в органах виконавчої влади, наприклад, замінити Чижа на посаді голови Державного комітету телебачення та радіомовлення.

Комітетники з інших фракцій

До Верховної Ради нового скликання потраплять ще двоє чинних депутатів – членів Комітету з питань свободи слова. Це Матвійчук Едуард Леонідович – № 102 списку Партії регіонів та Мордовець Леонід Михайлович – № 24списку Соціалістичної партії України. Очевидно, що вони залишаться працювати в комітеті, оскільки фракціям потрібно буде мати своє представництво у Комітеті з питань свободи слова.

Могли би повернутися до комітету депутати, які у ньому пропрацювали декілька скликань: Понеділко Віктор Іванович – № 98 списку Комуністичної партії України та Шевченко Віталій Федорович – № 28 списку Українського Народного Блоку Костенка і Плюща. Але шансів бути обраними до парламенту у них дуже мало.

Теоретично є шанси у Віталія Шевченка, однак, навряд чи, він залишить свою посаду голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

А от іншому члену Національної ради Віктору Понеділку депутатський мандат не завадив би, оскільки його повноваження у Національній раді закінчуються у цьому році і шанси на переобрання невеликі.

Ще двоє кандидатів, які можуть пройти до парламенту і пов’язати своє майбутнє з Комітетом з питань свободи слова, це Кіпіані Вахтанг Теймуразович – № 26 списку Громадського блоку ПОРА-ПРП та Чиж Іван Сергійович – № 20 Народного блоку Литвина.

Потрапляння обох до парламенту під питанням, оскільки рейтинги ПОРИ-ПРП та блоку Литвина не дуже високі. Разом з цим, навіть у разі проходження до парламенту, пан Кіпіані виражав зацікавленість працювати в іншому комітеті Верховної Ради.

А от пан Чиж до профільного комітету швидше за все потрапить, що потенційно може викликати нові протести громадських організацій для яких ЧИЖ та СВОБОДА СЛОВА поняття не сумісні.

Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права