Павло Бурдяк, 

аналітик напряму “Незалежні медіа”

ЦЕДЕМ

“У нас триває жорстока війна, тому несправедливо модерувати український контент за правилами мирного часу.”

Михайло Федоров,
міністр цифрової трансформації України

За останні десять років стрімко зросла роль соціальних мереж як майданчиків для поширення інформації та координації дій громадян у час кризи, конфлікту чи війни. Так було, зокрема, в Ефіопії, Іраку, Ізраїлі/Палестині, Лівії, М’янмі, Шрі-Ланці та Сирії, де люди використовували онлайн-платформи, аби документувати порушення прав людини під час конфліктів, засуджувати звірства, а також поширювати заклики до міжнародної спільноти про допомогу. До цих прикладів можна віднести й війну в Україні.

Інтенсивність використання соцмереж українськими користувачами у ході повномасштабного російського вторгнення вражає: поруч з інформаційною роботою органів влади, а також повідомленнями від традиційних медіа та журналістів, до активного висвітлення подій в Україні долучилися й блогери, активісти, а також мільйони звичайних українців, які опинилися у вихорі подій та ділилися своїм досвідом через соцмережі. 

Історії очевидців, наслідки російських обстрілів, зображення жахіть, вчинених російськими військовими – такі публікації стали звичним явищем у стрічці новин пересічного українця.

Разом з тим цей постійний потік контенту про війну створює нові виклики для соціальних мереж у контексті модерування поширюваної інформації. 

Перед онлайн-платформами постали нові геополітичні реалії, яких їм раніше здебільшого вдавалося уникати. Річ у тім, що правила спільноти соціальних мереж не містять винятків, які б забезпечували свободу слова у реаліях війни – вони розраховані на таке собі ідеальне середовище, в якому немає місця образам, і всі люди живуть у гармонії незалежно від раси, гендеру, віку тощо. Аби забезпечити таке середовище, створили правила: мовляв, тут не повинно бути мови ворожнечі чи іншого проблемного контенту. 

А що робити з “проблемним контентом” про війну, який регулярно з’являється між розважальними відео та фотографіями з котиками? Як модерувати публікації з закликами вбивати окупантів? Які фотографії “зі сценами насильства чи жорстокості” в умовах війни допустимі на платформі, а які – ні? Хоча ці питання були актуальними для українського сегмента соцмереж ще від початку російсько-української війни у 2014 році, вони набули нових обрисів після торішнього вторгнення Росії в Україну.

З розгортанням широкомасштабної війни загострилася проблема модерації контенту про російську агресію. Варто зазначити, що найбільше випадків блокування (про)українського контенту відбувається на платформах Meta   Facebook та Instagram. Тож доцільно докладно розглянути політику модерування українського контенту саме на цих двох онлайн-платформах. 

Щоб зрозуміти механізми блокування, в аналітиці Центру демократії та верховенства права визначимо, які обмежувальні заходи застосовуються на цих платформах (зокрема щодо українського контенту), та проаналізуємо, кого й за що блокували в українському сегменті Facebook та Instagram після початку повномасштабного російського вторгнення 2022 року.

ТИПИ ОБМЕЖЕНЬ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ СОЦМЕРЕЖІ

У Стандартах спільноти Facebook та Правилах спільноти Instagram визначено, які типи інформації дозволено поширювати на цих платформах, а які – заборонено. Якщо контент не відповідає встановленим стандартам та правилам, платформи застосовують щодо нього обмеження. Український контент не є винятком.

Для модерації проблемного контенту у Facebook та Instagram компанія Meta послуговується такими обмежувальними заходами:

• Видалення (блокування) контенту. Якщо контент порушує встановлені Стандарти Facebook чи Правила Instagram, його видаляють, а користувач отримує попередження (“strike”). Залежно від тяжкості та кількості минулих порушень та попереджень, Meta може застосувати додаткові санкції проти користувачів: обмеження поширення контенту, обмеження чи вимкнення облікового запису тощо.

Якщо заборонений контент розміщено не на особистому обліковому записі, а на певній сторінці чи групі, попередження та додаткові обмежувальні заходи також можуть застосовуватися щодо такої сторінки чи групи. Якщо ж видаляється профіль адміністратора, то і спільноти, які він створив, теж можуть зникнути.

• Обмеження поширення проблемного контенту (так званий “тіньовий бан”). За певних умов Meta може обмежити поширення контенту навіть якщо він не порушує Стандарти Facebook чи Правила Instagram, але з тих чи інших причин вважається проблемним. Такий обмежувальний захід в побуті також називають “тіньовим баном” – це ситуація, коли “проблемний контент” не видаляється, але натомість знижується пріоритетність його видачі на платформі. Тобто контент залишається доступним на акаунті чи сторінці, але він стає немов “невидимим” – Meta обмежує його показ у стрічці новин і перестає рекомендувати його іншим користувачам.

Підставою запровадження “тіньового бану” є поширення неякісного контенту – сюди належать клікбейти, посилання на сайти з надмірною рекламою, дезінформація тощо. Крім того, обмеження охоплення контенту застосовується щодо публікацій користувачів, які неодноразово порушували Стандарти Facebook чи Правила Instagram.

• Обмеження облікових записів. Користувачі, які вперше поширили заборонений контент, разом з видаленням цього контенту отримують, як правило, відповідне попередження без додаткових обмежень з боку Meta. Та якщо публікація забороненого контенту продовжуватиметься, соцмережі можуть обмежити користувачам доступ до деяких функцій у Facebook. Зокрема, забрати у них можливість коментувати дописи, публікувати контент, створювати сторінки та інше на період від 1 до 30 днів. 

Якщо ж опублікований контент порушує суворіші стандарти спільноти (як-от політику щодо небезпечних організацій та осіб), Facebook використовує додаткові та триваліші обмеження. Ще жорсткіші заходи застосовуються до публічних осіб, якщо вони спонукають або вихваляють акти насильства. У разі, якщо публікація забороненого контенту триватиме надалі, це може призвести до вимкнення облікового запису.

• Обмеження сторінок та груп. Якщо сторінки та групи у Facebook часто порушують стандарти та правила спільноти, до них також застосовуються певні обмеження з боку Meta. Їх перестають показувати у розділах персоналізованих рекомендацій користувачам платформи. У Facebook це “Сторінки, які можуть вам сподобатися”, “Групи, до яких вам слід приєднатися” чи дописи від сторінок/груп в стрічці новин із позначкою “Рекомендації для вас”. В Instagram – рекомендований вам контент у Reels та розділі “Цікаве”. Ба більше, Meta може обмежити органічне поширення контенту (тобто запровадити так званий “тіньовий бан”) та відключити можливість показу реклами.
• Вимкнення (блокування) облікових записів. Якщо користувач неодноразово порушив Стандарти спільноти Facebook чи Правила спільноти Instagram, або якщо порушення є дуже серйозним, Meta заблокує його обліковий запис. Соцмережі також блокують акаунти небезпечних осіб та користувачів, які надають неправдиву особисту інформацію у своєму профілі.
• Видалення (блокування) сторінок і груп. Meta видаляє сторінки та групи, які часто порушують стандарти спільноти. Порушеннями вважаються такі ситуації: якщо назва, опис чи обкладинка сторінки/групи порушує стандарти спільноти, а також якщо адміністратор чи модератор сторінки/групи самостійно створює або схвалює публікацію контенту інших користувачів, який іде врозріз зі стандартами спільноти.

Звісно, іноді Meta помилково застосовує обмежувальні заходи щодо контенту чи його автора. У таких випадках користувачі можуть оскаржити блокування контенту чи вимкнення облікового запису. Ніхто не може гарантувати, що обмеження знімуть, але за певних обставин соцмережі можуть переглянути своє рішення.

• Інформування про потенційно неприйнятний чи оманливий контент. Крім вищезгаданих обмежувальних заходів, у Meta є опція заблюрити контент і додати примітку, чому він може бути потенційно неприйнятний чи оманливий, хоча він і не порушує Стандарти Facebook чи Правила Instagram. 

Такий екран попередження з’являється у випадках, коли контент містить важкі для сприйняття матеріали (наприклад, певні сцени насильства та жорстокості) чи неправдиву інформацію (відповідно до висновків факт-чекерів Meta). Відповідно, кожен користувач може вирішити для себе: він хоче переглядати та довіряти цьому контенту чи ні.

БЛОКУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОНТЕНТУ ПРО ВІЙНУ: КОГО І ЗА ЩО

Кого?

Завдяки постам української медіаспільноти, яка активно висвітлює перебіг війни у соцмережах, теперішні події в Україні характеризують як найбільш задокументовану війну в Інтернет-просторі та найбільшу онлайн-війну в історії. Водночас все більше українців стикаються з обмеженнями  контенту про російське вторгнення, особливо на платформах Facebook та Instagram. Кількість випадків блокування українського контенту та облікових записів у соціальних мережах помітно зросла з початком повномасштабної війни.

Це відбувається через недосконалість автоматичних алгоритмів, неякісний процес модерування з боку соцмереж (наприклад, нерозуміння внутрішнього контексту країни), а також інтенсивну діяльність російських ботів, які часто скаржаться на (про)українські публікації.

Блокування контенту про війну зачепило найрізноманітніші прошарки української медіаспільноти. До “жертв” такої політики модерування соцмереж належать:

• Медіа. Фахівці Media Development Foundation дослідили 57 національних і локальних медіа та визначили, що майже половина з них (27) зіткнулися з обмеженнями, накладеними на їхні сторінки у Facebook. Багатьом сторінкам обмежили монетизацію, використання реклами та органічне охоплення контенту. Головною причиною запровадження цих заходів були новинні публікації про війну зі словами-тригерами (наприклад, “москалі”) та графічний контент з передової.
• Журналісти, блогери та активісти. Представники цієї категорії часто зіштовхуються з блокуванням постів та облікових записів у Facebook та Instagram через поширення інформації про перебіг російського вторгнення. ЦЕДЕМ є довіреним партнером (trusted partner) Meta і співпрацює з платформою щодо блокування кейсів – у багатьох випадках пости та навіть акаунти вдається повернути. Про кейси блокування новинного контенту в соцмережах можна повідомити ЦЕДЕМ на електронну пошту sn@cedem.org.ua. 

У повідомленні потрібно надати посилання на акаунт, де сталося блокування, скриншоти сповіщень від служби підтримки щодо проблемного контенту, а також повний текст посту чи зображення (за можливості). Спеціалісти ЦЕДЕМ проаналізують отримані повідомлення, і якщо є ознаки помилкового блокування, – звернуться до Meta з обґрунтуванням, чому такий контент не мав би видалятися з платформи.

• Звичайні користувачі. Не можна обділити увагою і звичайних українських користувачів, які діляться у соцмережах своїми історіями, пережитим досвідом та графічним контентом про війну, за що їм теж перепадають обмеження з боку Meta.

За що?

Тож за який контент і як саме Facebook та Instagram блокують представників української медіаспільноти? Можна виокремити 5 основних категорій контенту, за які українським користувачам часто “прилітають” обмеження.

• Слова-епітети. З початком повномасштабної війни суттєво розширився список виразів, які заборонено поширювати у соцмережах. Meta видаляє дописи, що містять слова-тригери, як-от “кацапи”, “русня”, “русаки”, “свинособаки” й інші неологізми 2022 року, навіть з заміною символів чи транслітерації та використання емоджі. Вони вважаються мовою ворожнечі (“slurs”), що заборонена на платформах. Стандарти Facebook та Правила Instagram визначають мову ворожнечі як жорстокі чи принизливі висловлювання у бік людей на підставі так званих “захищених ознак”, як-от етнічної чи національної приналежності. 

З блокуванням такого контенту є кілька проблемних моментів. По-перше, незрозуміло, за якими критеріями формується список слів, котрі система сприймає як “неприйнятні”. По-друге, автоматичне видалення всіх дописів, що містять згадані слова-тригери, не враховує контекст, у якому їх вживають українські користувачі – емоційна реакція на жахіття війни та засудження російської агресії. Це дещо суперечить офіційному повідомленню компанії, за яким Meta враховує право українців на свободу вираження поглядів (зокрема гніву) як прояв самозахисту у відповідь на військове вторгнення Росії. 

По-третє, вичерпний перелік заборонених слів відсутній у публічному доступі – його мають лише модератори Meta. Мінцифри вже зверталося до Meta з проханням надати список неприйнятних слів, що дозволило б уникнути масового блокування українських користувачів. Однак наразі доступ до повного переліку заборонених виразів не відкрили для широкого загалу.

• Азов. Українській медіаспільноті неодноразово “прилітали” обмеження через дописи про полк “Азов”. Instagram блокував сторінку “Асоціації родин захисників “Азовсталі”” і видаляв новинні публікації про полк “Азов” від інтернет-видання “#Букви”. Facebook видаляв дописи та обмежував видачу контенту видань “РБК-Україна” і “Новое время” за публікацію новин з відео про “Азов”. Цей список можна продовжувати. Чому контент про “Азов” активно блокувався на платформах Meta? Тому що Meta класифікувала “Азов” як “суб’єкт ненависті” у рамках своєї політики щодо небезпечних організацій та осіб.

Політика Meta забороняє поширювати контент зі схваленням, підтримкою та представництвом небезпечних організацій. Одним із типів небезпечних організацій є суб’єкти ненависті – це організації чи особи, які активно поширюють ненависть до інших людей на підставі їхніх характеристик з особливим захистом. У публічному доступі немає офіційного переліку організацій, які Meta вважає небезпечними та відносить до суб’єктів ненависті, але про наявність у цьому переліку “Азову” спочатку стало відомо зі “злитого” у мережу списку, а згодом ця інформація підтвердилася у ході перемовин між Мінцифрою та Meta. Власне, за нещодавніми повідомленнями Мінцифри, Україні вдалося домовитися з Meta про припинення блокування контенту про “Азов”, щоправда це не стосується одного з засновників полку Андрія Білецького та певної символіки.

Загалом же політика Meta щодо небезпечних організацій загалом і контенту про “Азов” зокрема є неоднозначною. По-перше, процес формування переліку і сам офіційний перелік небезпечних організацій, недоступні для широкого загалу. На це звернула увагу і Наглядова рада (Oversight Board) Meta (далі – Наглядова рада), яка в одному зі своїх рішень рекомендувала зробити цей перелік публічним. По-друге, як відзначили в організації Article 19, визначення поняття “суб’єкти ненависті” у стандартах спільноти є настільки широким, що може охоплювати навіть деякі політичні партії. По-третє, стандарти та правила спільноти дозволяють поширювати контент про небезпечні організації, “щоб поскаржитися на них, засудити або нейтрально обговорити їх і їхню діяльність”. 

Виходячи з цього, Meta не повинна блокувати контент про “Азов”, якщо той поширений у вигляді новини з нейтральним тоном. Інша справа – якщо контент висвітлює полк загалом з позитивного боку, тоді з позиції Meta це могло слугувати причиною блокування. Так чи інакше, враховуючи нещодавні домовленості між Мінцифри та Meta, питання щодо блокування контенту про “Азов” де-юре було вирішене. Хоча де-факто випадки блокування за згадку про “Азов” досі трапляються. Тому Meta необхідно вдосконалити модерування цього контенту на практиці.

• Заклики до насильства. Контент цієї категорії слід розділити на дві групи: 

1. перша група – побажання смерті та заклики до насильства проти росіян, “вбити всіх росіян”; 
2. друга група – заклики до насильства проти російських військових, “вбити всіх окупантів”. 

На початку повномасштабного російського вторгнення Meta тимчасово дозволила українським користувачам Facebook та Instagram публікувати заклики до насильства проти росіян, російських солдатів, Путіна та Лукашенка у контексті вторгнення в Україну за умови, що такі заклики не містять конкретного місця та способу здійснення насильства. 

Ці зміни до процесу модерування контенту не відображалися у публічних стандартах та правилах спільноти, але модератори застосовували їх на практиці. Однак невдовзі Meta переглянула це рішення, дозволивши заклики до насильства лише стосовно російських військових і заборонивши відповідні заклики щодо росіян чи очільників держав. У компанії зазначили, що не толеруватимуть будь-які прояви русофобії, закликів до насильства чи дискримінації росіян на платформах Facebook та Instagram.

Зараз багато дописів українських користувачів з закликами насильства щодо росіян блокуються у Facebook та Instagram як “мова ворожнечі” (на підставі “захищених ознак”, таких як етнічності чи національності) і “насильство та підбурювання” (заклики, які потенційно можуть провокувати або сприяти насильству). Варто зазначити, що блокування прямих закликів до насильства проти всіх росіян як національної групи – цілком раціональний крок з позиції міжнародного права. 

Так, будь-які висловлювання на користь ненависті до певної групи людей за національною ознакою, які становлять підбурювання до дискримінації, ворожнечі чи насильства, заборонені. Водночас під цю заборону не підпадають заклики до насильства проти російських військових, оскільки, як зазначила Наглядова рада, у таких публікаціях йдеться про російських військових не через їхню національність, а через залученість до бойових дій та насильницьких злочинів у контексті незаконної військової агресії Росії проти України.

• Сатира. За поширення сатиричного контенту про росіян та Путіна Meta застосувала низку обмежувальних заходів щодо українських користувачів. Прикладами можуть слугувати блокування у Facebook сторінки сатиричного проєкту “Телебачення Торонто”, видалення карикатур зі сторінки “Дурдом”, видалення карикатур та обмеження облікового запису активіста Юрія Журавля і навіть спростування карикатур сатиричної сторінки “Кіт і Баба”.

Сатиричний контент часто блокують на підставі стандартів і правил спільноти про “мову ворожнечі” й “небезпечні організації та особи”. Разом з тим слід наголосити, що практика блокування сатиричного контенту є суперечливою як з погляду правил Meta, так і у контексті міжнародних стандартів свободи вираження поглядів. 

Власне, у розділах про “мову ворожнечі” й “небезпечні організації та особи” вказано, що контент, який за інших умов порушував би Стандарти Спільноти, дозволяється поширювати на платформах Facebook та Instagram, якщо він має сатиричний характер. Крім того, міжнародні стандарти, котрих Meta зобов’язується дотримуватися відповідно до власної Корпоративної політики в галузі прав людини, передбачають підвищений захист свободи художнього вираження поглядів (freedom of artistic expression), яка поширюється і на сатиричні карикатури. Це дає підстави говорити про необхідність переглянути підхід Meta до блокування сатири у соцмережах.

• Сцени насильства. Розповідаючи світу про агресію Росії, українські користувачі часто публікують фото- та відеоматеріали, які демонструють звірства російських військових. Цей контент регулюється політикою Meta щодо “зображення сцен насильства”. Загалом користувачам Facebook та Instagram заборонено поширювати контент, який містить сцени насильства, як-от матеріали, на яких зображено розчленування, видимі внутрішні органи чи обгорілі тіла. 

Але є виняток – контент зі сценами насильства можна публікувати у контексті обговорення порушень прав людини, збройних конфліктів та інших серйозних ситуацій. Важливість дозволяти контент зі сценами насильства для інформування суспільства чи документування порушень прав людини підтвердила і Наглядова рада. Водночас до деяких зображень сцен насильства Meta додає екран попередження, що такий контент може бути потенційно неприйнятним для певних користувачів.

Потрібно віддати Meta належне – компанія, як правило, залишає у Facebook та Instagram графічний контент з наслідками російського вторгнення. Деякі фото та відео блюряться. Звісно, трапляються й випадки помилкового видалення контенту алгоритмами соцмережі (false positives), але їх виправляють. Яскравим прикладом є короткотривале масове блокування дописів з хештегами #bucha, #buchamassacre та іншими, які містили фотографії людей, вбитих росіянами у Бучі. Однак Meta досить оперативно відреагувала на звернення української медіаспільноти й розблокувала ці хештеги.

Можна виокремити два аспекти політики Meta щодо “зображення сцен насильства”, які компанії потрібно покращити:

1. У публічно доступних стандартах і правилах спільноти необхідно конкретизувати критерії, на які Meta спирається при застосуванні екрану попередження до певних типів контенту зі сценами насильства. На цьому наголошувала й Наглядова рада.
2. Слід приділити підвищену увагу модерації контенту, на якому зображені люди з різними фізичними ушкодженнями, отриманими у ході бойових дій: втрачені кінцівки, шрами на тілі тощо. Недавній приклад – заблюрена у Facebook фотографія Масі Найєма, який втратив око на війні. Розмивання з фото вдалося зняти після того, як ЦЕДЕМ надіслав відповідну скаргу, однак цей прецедент варто враховувати при майбутній модерації схожого контенту. Адже в таку ситуацію може потрапити багато українських захисників-ветеранів.

ВИСНОВКИ

Зараз ми стоїмо на порозі змін. Війна в Україні змушує соціальні мережі реагувати на нові геополітичні реалії. З початком повномасштабного російського вторгнення суттєво побільшало контенту про війну, але соцмережі виявилися не готовими до цього. Стандарти й правила модерації контенту розраховані на мирний час і докладно не регламентують регулювання публікацій у контексті військових конфліктів.

Українська медіаспільнота, яка активно висвітлює перебіг війни у соціальних мережах (особливо на платформах Meta Facebook та Instagram), зіткнулася з численними випадками блокування та обмеження українського контенту й акаунтів. “Жертвами” таких обмежувальних заходів стали українські медіа, журналісти, блогери, активісти та звичайні користувачі, які доносили інформацію про агресію Росії та документували звірства російських військових. Користувачам найбільше “прилітало” за слова-епітети (“кацапи”, “русня” і т. ін.), сатиричний контент про війну, дописи про полк “Азов”, заклики до насильства проти росіян, а також зображення сцен насильства, пов’язаних з війною в Україні.

Стало зрозуміло, що платформам необхідно виробити чіткі правила модерації контенту про війну у контексті міжнародних збройних конфліктів. Meta вже зробила перші кроки у цьому напрямку. Зокрема, на платформах Facebook та Instagram українським користувачам дозволили закликати до насильства проти російських військових і публікувати фото- та відеоматеріали про їхні звірства. Також керівництво Meta зняло формальне обмеження на публікацію дописів про полк “Азов”, але ця політика потребує подальшого вдосконалення, оскільки на практиці такі блокування трапляються й надалі.

Крім того, є низка інших аспектів модерації контенту про війну, які соцмережам потрібно покращити. Так, компанії Meta варто зробити публічною інформацію про перелік та процес визначення слів-епітетів і небезпечних організацій, які вважаються неприйнятними у Facebook та Instagram; припинити блокування сатиричного контенту, який підлягає більшому захисту з погляду міжнародного права; деталізувати у публічних стандартах і правилах спільноти підстави заблюрення контенту зі сценами насильства. Також важливо, щоб нові правила закріпили не лише для внутрішнього користування серед модераторів соцмереж (як це часто робиться зараз), але й у публічно доступних стандартах і правилах спільноти.

Отже, перед соціальними мережами відкрилося нове вікно можливостей, аби внести суттєві корективи до правил модерації контенту у контексті конфліктних ситуацій. Представники громадянського суспільства й держав повинні допомогти платформам з цим завданням.