Центр демократії та верховенства права вже писав про загрози Telegram, про діяльність медіа на цій платформі, про відсутність політики модерування контенту та відповідав на питання, чи регулює Telegram Закон України “Про медіа”.

Але тема Telegram настільки широка, що сьогодні ми вирішили приділити увагу юридичній стороні питання. Як така масштабна платформа може діяти поза більшістю національних законів? Який закон таки може регулювати Telegram? І якщо такий закон є, чи виконує Telegram його вимоги?

Про феномен Telegram

З 21 лютого 2022 року частка українців, що отримують суспільно-політичні новини з каналів у Telegram, зросла з 11% до 41%. Разом з цим, збільшилася і кількість ризиків, які спричиняє ця платформа. Адже росіяни використовують її як інструмент для поширення дезінформації та маніпулюванням свідомістю українців.

Численні розслідування про небезпеку Telegram, зокрема про розповсюдження через платформу дезінформації та фейків, а також поширення чи продаж викрадених персональних даних не лякають користувачів Telegram достатньою мірою, аби залишити платформу назавжди. Причина в тому, що негативний вплив фейків є чимось ефемерним, а доступ до даних нібито не впливає на наше побутове життя. Втім це не так. 

Уявіть, що кожен українець хоч раз відправляв в Telegram скан документів, фото “прильотів”, фіксував у чаті “Збережене” свої паролі та обговорював з друзями настрій після безсонної ночі через роботу ППО в окремому районі міста. У цих діях немає нічого протизаконного. Але треба задати собі питання – хто має доступ до цієї інформації? Лише ви та ваш співрозмовник? Ні. 

Хмарна природа Telegram дозволяє зберігати та мати доступ до збережених Telegram даних з усіх ваших пристроїв. А також така хмарність дозволяє зберігати дані в незашифрованому вигляді на серверах компанії. Сервери Telegram знаходяться на росії, а сам Telegram співпрацює з ФСБ. Тож хто має доступ до таких даних – питання залишається відкритим. Детальніше про це у розслідуванні Назара Токаря за посиланням. 

Відсутність впевненості в безпеці даних та ризик постійного впливу дезінформації, фейків, ІПСО тощо, що поширюються через Telegram – це лише частина проблеми. Відсутність законодавчого регулювання – це та прогалина, що робить користувачів абсолютно незахищеними перед Telegram. Ми вже розповідали про те, що Telegram зареєстрований як компанія з обмеженою відповідальністю (LLC) у Дубаї. І хоча закони ЄС та національні закони держав-членів ЄС намагаються включити Telegram у своє поле зору, втім ця задача не з простих. Хоча б через складнощі налагодження комунікації з Telegram.

Міжнародна практика врегулювання Telegram

• Як Digital Services Act регулює Telegram?

З 2022 року в ЄС діє Digital Services Act (далі – DSA). Він розроблявся кілька років і набрав чинності в листопаді 2022 року. Разом з Digital Markets Act він покликаний створити безпечний цифровий простір в ЄС, де захищені права користувачів.

Зокрема, DSA регулює діяльність пошуковиків, хостингів, кеш-серверів та онлайн-платформ, а особливу увагу та більше зобов’язань покладає на ті платформи, які вважаються “дуже великими” (very large online platforms, далі – VLOP). Сьогодні такою вважається онлайн-платформа, яка надає свої послуги мінімум 45 мільйонам активних одержувачів послуг у ЄС щомісяця (10% від 450 мільйонів споживачів – прим.). 

Таке охоплення робить VLOP доволі впливовою і здатною спричиняти суспільні ризики, масштабніші, ніж менші платформи. Тому відповідальності та зобов’язань на такі платформи покладено більше. Зокрема, вони мають:

• Надавати користувачам інформацію про рекламодавців;
• Забезпечити високий рівень конфіденційності та безпеки неповнолітніх;
• Забезпечити механізм, за допомогою якого користувачі зможуть позначати незаконний контент і оперативно реагувати на повідомлення;
• Публікувати звіти про прозорість щодо модерації вмісту;
• Організовувати проведення незалежних аудитів тощо. 

У квітні 2023 року Європейська Комісія оприлюднила список VLOP. До списку потрапити такі платформи, як Facebook, Instagram, LinkedIn, Tik Tok, Twitter та інші. Але поріг у 45 мільйонів повинен постійно оновлюватися. Тому Європейська Комісія уповноважена доповнювати положення Регламенту. Наприклад, знизити поріг, якщо дійде висновку, що платформа має великий соціальний вплив. 

Telegram до цього списку поки що не потрапив, адже він має менше 45 мільйонів активних користувачів на місяць в ЄС. Втім, відсутність Telegram серед VLOP не означає, що платформа випадає з поля зору Європейської Комісії і національних регуляторів. Європейська Комісія повинна наглядати за VLOP. А національні органи (Digital Services Coordinators) будуть відповідати за нагляд за меншими платформами. Ці органи повинні бути створені державами-членами ЄС до 17 лютого 2024 року.

Якщо ж платформа пропонує свої послуги в ЄС, але не є VLOP та заснована не на території ЄС, вона повинна призначити юридичного представника в ЄС. Це зобов’язання стосується Telegram. Саме до цього представника надходитимуть усі запити, направлені Telegram, в тому числі і від державних органів. 

Крім того, до платформ, незалежно від їхнього розміру, ставляться вимоги:

• Призупиняти на розумний період часу та після попереднього попередження надання своїх послуг одержувачам послуг, які часто надають явно незаконний контент;
• Чітко та детально викласти свою політику щодо оцінки незаконного контенту, порядку прийняття рішення про призупинення послуг та тривалості призупинення.

Поки DSA впроваджується у життя ЄС, держави-члени користуються своїми національними законами. 

• Чи вдалося Німеччині врегулювати Telegram?

У грудні 2021 року на одному німецькому Telegram-каналі відбулося обговорення доволі кривавої теми. Вона стосувалася планування вбивства прем’єр-міністра федеральної землі Саксонії Міхаеля Кречмера.

Обговорення виникло тому, що під час пандемії коронавірусу, уряд запровадив суворі обмеження для противників вакцинації. Вони не могли відвідувати громадські місця, магазини та кафе. Антиваксери об’єдналися в Telegram та стали обговорювати план вбивства очільника уряду Саксонії, говорили про зброю, якою володіють, домовлялися про зустрічі та протести.

Звісно, представники влади не пройшли повз таку агресивну риторику. Сьогодні країна має доволі категоричну позицію щодо мови ворожнечі. Її поширення є недопустимим, а заборона – аж ніяк не обмежує свободу слова. Бо такі суворі правила діють заради блага громадян: аби не спричиняти дискримінацію, яка розколе суспільство і призведе до насильства.

Пропаганда, фейкові новини, розпалювання ненависті та насильства – все це було незмінними супутниками націонал-соціалізму і частиною політики. Сьогодні ж за розпалювання ненависті в Німеччині можна потрапити до в’язниці. 

А зараз Telegram виявився доволі зручним майданчиком для гуртування та обговорення тем, які за своїм змістом далекі від сучасних демократичних цінностей та захисту прав людини. 

Політична верхівка Німеччини ще до організації протестів антиваксерів оцінювала Telegram і розуміла: якщо і не забороняти платформу, її варто взяти під контроль. 

У 2018 році Німеччина почала вводити в дію Netz DG (Netzwerkdurchsetzungsgesetz). Це спеціальний закон, метою якого є боротьба з фейками, мовою ворожнечі та дезінформацією в мережі. Він вказує, що провайдери соціальних мереж:

• Які мають понад 2 мільйони користувачів, повинні слідкувати за контентом та швидко видаляти незаконний, інакше отримають штраф, який може сягати 5 мільйонів євро (розмір штрафу зростає до 50 мільйонів євро, якщо накладений на юридичних осіб та об’єднання фізичних осіб); 
• Які мають місце реєстрації за кордоном, також повинні враховувати положення Netz DG;
• Всі провайдери зобов’язані звітувати раз на півроку про те, як розглядають скарги щодо незаконного контенту;
• Зобов’язані забезпечити процедуру перегляду прийнятого рішення про видалення контенту;
• Незалежно від розміру, повинні призначити особу в Німеччині, щоб та могла отримувати запити та звернення, адресовані провайдеру,  надавати необхідну інформацію;
• Повинні видаляти або блокувати явно незаконний контент протягом 24 годин після отримання скарги на нього. 

Незаконний контент в розумінні Netz DG – це контент, який відповідає одному або декільком із таких елементів національного Кримінального кодексу:

• Розповсюдження агітаційних матеріалів неконституційних і терористичних організацій та використання їх символів;
• Підготовка насильницького акту, який загрожує державі;
• Публічні заклики до вчинення кримінальних правопорушень;
• Створення злочинних або терористичних організацій;
• Розпалювання ворожнечі;
• Зображення насильства;
• Схвалення кримінальних правопорушень;
• Наруга над пам’яттю померлого тощо.

За порушення вимог Netz DG на платформи накладають штрафи. Так, Facebook оштрафували на 2 мільйонів євро за те, що у своєму звіті платформа занизила кількість скарг, отриманих щодо незаконного контенту.

Поки інших вже карали штрафами, виникло питання: чи застосовується Netz DG до Telegram? Адже закон не стосується додатків для індивідуальних послуг зв’язку. Наприклад, WhatsApp не підпадає під його дію. У 2021 році Міністерство юстиції поклало край дискусіям і пояснило, що Telegram зобов’язаний дотримуватися правил, адже не лише надає індивідуальні послуги зв’язку, а і є платформою для діяльності медіа та створення каналів та груп. 

Але бажання Німеччини регулювати Telegram та існування відповідних законів виявилося недостатньо. Важливий фактор – – бажання Telegram співпрацювати з владою. За порушення зобов’язання щодо забезпечення каналів зв’язку на Telegram у Німеччині було накладено штраф  у розмірі 4,25 мільйонів євро. Ще 875 тисяч євро штрафу Telegram отримав за непризначення національного агента для вручення судових повісток. 

Але вручити повістки Telegram виявилося непросто. Де-юре штаб-квартира Telegram розташована в Дубаї, де-факто – її там немає. Тож вручення процесуальних документів не відбулося. Втім, їх опублікували в федеральній газеті Bundesanzeiger. Після чого одна з німецьких юридичних фірм повідомила, що представляє інтереси Telegram. Слухання тривають.

Втім, дія Netz DG поширюватиметься на платформи лиш до 17 лютого 2024 року. Пов’язано це з тим, що дія DSA (право ЄС) має переважаючу силу порівнюючи з національним законом. 

З 25 серпня 2023 року дія Netz DG вже перестала поширюватися на VLOP. Це означає наступне – якщо на VLOP виявлено незаконний контент, то скарга розглядатиметься відповідно до положень DSA компетентним органом Європейської Комісії. 

Кількість користувачів Telegram на території ЄС зростає, і зовсім скоро він може отримати статус VLOP. Але поки що він не вважається дуже великою онлайн-платформою і щодо нього діють такі правила: до 17 лютого 2024 року до Міністерства юстиції ФРН можна буде подати скаргу на соцмережу за незаконний контент. Крім того, продовжать розгляд вже розпочатих проваджень щодо накладення штрафів відповідно до NetzDG.

Втім, Telegram не залишиться поза межами національного законодавства. Що вважається незаконним контентом – визначено на національному рівні. А от як вчиняти з таким контентом та які санкції застосовувати – встановлюється на рівні ЄС. 

У Німеччині були навіть обговорення про заборону Telegram та вилучення платформи з магазинів Apple та Google. Втім, сьогодні уряд шукає способи комунікації, співпраці та застосовує такий спосіб зменшення загрози Telegram, як блокування каналів. 

• Як Франція заблокувала Telegram?

Одного травневого суботнього ранку (13 травня 2023 року) у Франції Telegram виявився повністю заблокованим. Поліція виявила поширення дитячої порнографії у Telegram-каналах та відправила інтернет-провайдерам запит на блокування. Через декілька годин виявилося, що поліція мала намір заблокувати лиш декілька окремих каналів. 

З 2014 року поліція у Франції має повноваження надсилати запити на блокування веб-сайтів, які містять дитячу порнографію та пропагують тероризм. Втім, спершу вона має звернутися з такою вимогою до редактора сайту. Якщо ж він не відреагує – тоді буде запит до провайдера. 

Того дня через декілька годин після блокування Telegram вже працював. А суспільство почало обговорювати, чи не пов’язано це якимось чином із представленим за декілька днів до того законопроєктом про захист цифрового середовища? 

Серед основних положень проекту:

• Блокування без рішення судді сайтів чи каналів, які пропонують порнографічний контент і не регулюють вік відвідувачів, включаючи соціальні мережі;
• Заборона користування соцмережами для людей, засуджених за певні правопорушення (зокрема, переслідування або розпалювання ненависті);
• Санкції за розповсюдження діпфейків тощо.

Наразі закон перебуває на розгляді у французькому парламенті: 5 липня 2023 року він проголосований в першому читанні. Його метою серед іншого є адаптація положень DSA. 

Ще раніше, у квітні 2018 року, розуміючи загрози Telegram, французький уряд випустив додаток для обміну миттєвими повідомленнями Tchap з наскрізним шифруванням та відкритим вихідним кодом. Додаток призначений лише для державних службовців та має замінити їм Telegram. Уряд також виклав вихідний код Tchap на GitHub, щоб інші організації також могли розробляти свої власні версії Tchap для внутрішнього використання.

• У яких країнах Telegram заборонений?

Заборона Telegram – цілком реальна історія. Деякі держави вже пробували втілити цей сценарій. Питання в тому, чи захоче Україна йти шляхом тих держав, про які йтиметься далі. Втім, знати про ці випадки варто. 

• Сомалі

Влада Сомалі оголосила про заборону Telegram, адже платформа нібито використовувалася терористами для поширення пропаганди. Міністерство зв’язку та технологій наказало інтернет-провайдерам заблокувати додатки.

• Бразилія

Бразилія тимчасово заборонила Telegram після того, як той не співпрацював у розслідуванні щодо діяльності неонацистських чат-груп. Розслідування почалося після того, як озброєний учень вчинив стрілянину і застрелив трьох людей в маленькому містечку Аракрус в Еспіріто, штат Санто. Хлопець був учасником екстремістських каналів у Telegram, де поширювалися посібники про вбивства та виготовлення бомб. Федеральна поліція зобов’язала Telegram надати детальну інформацію про імена, ідентифікаційні номери платників податків, фотографії профілів, банківську інформацію та зареєстровані кредитні картки учасників каналу. Telegram сказав, що надає пріоритет конфіденційності користувачів. 

Трошки пізніше, після повної заборони, суд все ж прийшов до висновку, що повне блокування Telegram “нерозумно”, враховуючи вплив заборони на свободу спілкування для тих, хто не залучений до розслідування. А от щоденний штраф у розмірі 1 мільйона реалів (близько 200 000 доларів США) за недотримання вимог продовжує діяти.

• Китай

У 2015 року Китай заблокував доступ до Telegram. Додаток допомагав організовувати антиурядові, актикомуністичні і правозахисні акції. Влада визнала це загрозою Комуністичній партії. Крім того, Китай зацікавлений в тому, щоб перенаправляти користувачів на рідні китайські сервіси, які конкурують з Telegram, наприклад, WeChat, який ретельно перевіряється владою Китаю. Втім, кількість завантажень Telegram в Китаї продовжує зростати. Обійти заборону допомагають покрокові інструкції “Як користуватися Telegram в Китаї за допомогою VPN?”.

Думка Павла Дурова про заборону Telegram урядами деяких країн така:

 “Місія Telegram – зберегти конфіденційність і свободу слова в усьому світі. У випадках, коли місцеві закони суперечать цій місії або висувають технологічно нездійсненні вимоги, нам іноді доводиться залишати такі ринки. У минулому такі країни, як Китай, Іран і Росія, забороняли Telegram через нашу принципову позицію щодо прав людини. Такі події, хоч і сумні, все ж кращі, ніж зрада наших користувачів і переконань, на яких ми базуємося”.

І хоча така позиція звучить доволі шляхетно, та чи не є доступ ФСБ росії до даних українських користувачів їх зрадою? 

Український сценарій врегулювання Telegram

Понад 10 млн завантажень Telegram здійснили українські користувачі станом на 2022 рік. Кількість користувачів зростає, попри загрози месенджера для кожного з них. Про загрози Telegram та про його співпрацю з росією ви можете більш детально дізнатися за посиланням. 

Згадаємо минуле – у 2017 році українцям довелося попрощатися з “ВКонтакте”. Сьогодні зайти на сайт без VPN неможливо. Українські інтернет-провайдери зобов’язані були блокувати такі ресурси, як “ВКонтакте”, інакше їх могли притягти до відповідальності. 

Заборонена соціальна мережа була одним з найпопулярніших сайтів серед українських користувачів. У жовтні 2016 року її охоплення  становило 62,73%. А от у 2021 році, за даними USAID-Internews, “ВКонтакте” регулярно користувалися близько 7% українців. Тож сьогодні більшій частині українців не загрожує дезінформація, яку поширює росія через “ВКонтакте”. 

Інша ситуація з українцями на тимчасово окупованих територіях, де неможливо без VPN зайти у Facebook, Instagram та на більшість українських новинних та державних ресурсів. А безперешкодний доступ є до російських соціальних мереж “ВКонтакте” та “Одноклассники”, а також до месенджера Telegram (на цьому моменті вже можна було б 100% впевнитися в небезпеці Telegram, але йдемо далі). 

Відносини з Telegram мають в Україні деякі особливості, які треба враховувати, коли постане питання “забороняти чи ні?”:

• Україна вже має досвід заборони сайтів, які загрожують її національній безпеці (заборона ВКонтакте стала можливою внаслідок рішення РНБО про застосування санкцій. Інтернет-провайдерам було заборонено надавати користувачам послуги з доступу до цього соціально-орієнтованого ресурсу);
• Telegram має тісні зв’язки з росією – країною-агресором, яка вбиває українців, влаштовує геноцид українського народу, анексує територію суверенної держави, погрожує застосуванням ядерної зброї;
• Війна відбувається не лише на фізичній лінії фронту. Щодня відбивається тисячі кібератак. У січні 2023 року зафіксували понад 20 мільйонів кібератак на український держсектор;
• Через Telegram поширюється дезінформація, що спричиняє дестабілізацію ситуації в Україні та маніпулювання свідомістю громадян;
• Російські спецслужби можуть збирати персональні дані користувачів Telegram. Рекомендації з використання соцмереж у ЗСУ говорять:

“Відмовтеся від використання месенджерів (Telegram) російського виробництва. Прямий доступ до бази даних соціальних сервісів із надзвичайною легкістю дозволяє російським спецслужбам виявити найширший спектр інформації, яку звичайні громадяни і військовослужбовці завантажують до соціальних мереж.”

Сьогодні ж український уряд все частіше говорить про регулювання Telegram. Колишній Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко визнавав, що недоліками Telegram є анонімні телеграм-канали, величезна кількість російських активностей на них, відсутність зворотного зв’язку.

Ілля Вітюк, начальник Департаменту кібербезпеки СБУ, пояснює:

“Служба безпеки в межах своїх повноважень здійснює спілкування з різними з технологічними майданчиками і соцмережами. Але тут є велика проблема. В нас офіційно ні Telegram, ні Meta, ні Google не представлені. І вони не повинні дотримуватись нашого законодавства. Ми звертаємось до цих майданчиків, коли в нас є інформація про певних злочинців і нам треба отримати ідентифікатори. Або звертаємось, якщо бачимо, що працюють якісь ботоферми чи йдуть дезінформаційні кампанії. Проте, як правило, усі листи, які ми надсилаємо як напряму, так і партнерам, опрацьовуються ботами”.

І якщо з Meta комунікація налагоджена, то як же в Україні можна вирішити проблему абсолютної відсутності комунікації з Telegram? Відповідь –  вступити до ЄС. 

Ми вже згадували про такий акт Європейського Союзу, як DSA (Digital Service Act). Цей акт говорить, що платформа, заснована за межами Європейського Союзу, яка пропонує свої послуги в ЄС, повинна призначити юридичного представника в ЄС. Саме до цього представника будуть направлятися всі запити та вимоги, направлені Telegram, в тому числі і від державних органів. 

Зі сторони ж України комунікувати з Telegram за потреби може Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення. Закон України “Про медіа” закріплює її право вести переговори з уповноваженими представниками провайдерів платформ, що не підпадають під юрисдикцію України, та навіть підписувати з ними договори або меморандуми. 

Також Нацрада може звертатися з вимогами щодо обмеження поширення на території України інформації, що порушує вимоги статей 36, 42, та 119 Закону, звертатися по інформацію, необхідну для виконання покладених на неї повноважень, звертатися з вимогами виключити з результатів пошуку, що видаються за запитами користувачів, посилання на інформацію, яка порушує вимоги законодавства України.

Взагалі Закон України “Про медіа” передбачив, що суб’єкт у сфері медіа, який не підпадає під юрисдикцію України, може зачіпати права та інтереси громадян України. Тому зазначив, що для захисту національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів Національна рада, Центральна виборча комісія, Міністерство культури та інформаційної політики, інші державні органи можуть вживати заходів для налагодження співпраці з таким суб’єктом. 

Тож “все просто” – вступ України до ЄС, адаптація українського законодавства до законодавства ЄС (у цьому випадку до DSA), призначення Telegram свого юридичного представника на території України та налагодження співпраці. 

Втім залишається питання: чи буде Telegram йти на контакт з Україною та реагувати на звернення і вимоги Нацради щодо порушення законодавства України на просторах Telegram-каналів? 

Наразі українська сторона виявляє та припиняє порушення, не залучаючи представників компанії Telegram. Вже відомі випадки, коли СБУ блокувала Telegram-канали, звертаючись до їх адміністраторів. Ці канали повідомляли про актуальні місця вручення повісток та закликали ховатися від представників військкоматів. Заблокувати канали вдалося, бо СБУ встановила особи адміністраторів каналів, провівши слідчо-оперативні дії.

Крім того, кіберполіція розробила Telegram чат-бот для блокування груп і каналів дезінформації. А в Нацраді активно обговорюють питання регулювання платформи. 

Ризики Telegram не зникають, але їх можуть зменшити свідомі та відповідальні громадяни, які мають:

• Знати та усвідомлювати загрози Telegram, не применшуючи можливі негативні наслідки використання платформи;
• Виявляти та повідомляти про порушення кіберполіції або відповідним громадським організаціям;
• Практикувати розумне використання платформи та шукати альтернативу. 

Натомість на рівні держави радимо:

• Створити експертну групу з представників уряду, громадських організацій, сектору IT для обговорення питання регулювання Telegram;
• Залучити до обговорення представників відповідних галузей держав-членів ЄС для запозичення досвіду регулювання Telegram;
• Розробити рекомендації щодо використання Telegram, зокрема приділити особливу увагу використанню додатку серед представників державної служби та військових (рекомендації Кіберполіції);
• Розробити додаток для комунікації військових та державних службовців. Зараз українським військовим пропонують користуватися швейцарською програмою Threema, цей же месенджер використовує швейцарська армія. Він відповідає нормам ЄС щодо збереження даних;
• Розробити додаток-альтернативу Telegram;
• Працювати над адаптацією законодавства ЄС у сфері цифрової безпеки, захисту прав користувачів цифрових платформ, зокрема DSA.

Аналітику підготував Центр демократії та верховенства права за фінансової підтримки International Media Support