Вже кілька років – а надто з початком повномасштабного вторгнення – у стрічці Facebook зʼявляється реклама про “диво-ліки” від всіх хвороб і проблем. Відома телеведуча, лікар, політик чи ШІ-бабуся радять купити “чарівні таблетки”, що лікують усе – від зайвої ваги й слабкого зору до потенції чи варикозу. Ще й безкоштовно! За “державною програмою”!

Очевидно, що ані лікар, ані телеведуча чи навіть автори сюжету з рекламного допису ні сном ні духом не знали, що вони щось рекламують, – це був дипфейк, одна із ланок в інфраструктурі шахрайства.

Дипфейк – крадені відео, на яких обличчя та голос людей змінено штучним інтелектом, щоби ввести вас в оману.

Як працює шахрайська реклама “фуфломіцинів” з боку потенційної жертви

1. Крок перший – реклама у стрічці. Ви бачите дипфейк, де знайомий ведучий, митець, політик чи авторитетний лікар нібито щиро радить купити унікальний препарат. Все виглядає переконливо — мова українська, фон студії знайомий, а на екрані – обличчя та ім’я відомої особи.

Джерело: скриншоти ЦЕДЕМ

2. Крок другий – посилання на сторонній сайт. Дипфейк містить посилання на сайт із підозрілим доменом на кшталт abra-kadabra.fun чи huba.buba.space.

Джерело: скриншоти ЦЕДЕМ

3. Крок третій – сайт. Сайт виглядає “професійно”: інтерв’ю з лікарем чи героєм, “відгуки пацієнтів”, логотипи, графіки, великі тексти.

Джерело: скриншоти ЦЕДЕМ

Деякі сайти пропонують вам виграти знижку – звісно ж, вона буде і, як правило, 100%-ю. Так, там буде приміточка “за умови підписки на курс” — але хто читає примітки. Далі вас просять вказати ім’я й телефон.

Джерело: скриншоти ЦЕДЕМ

Інші сайти пропонують “онлайн-консультацію” в чаті з лікарем. Нібито лікар запитує про проблему, розпитує вас про вік, симптоми, а далі каже, що лікарі лікують (назви препаратів), але “я і мої колеги маємо сумніви в їх ефективності”, а тому розробили “Суперпуперомін”, який точно допоможе в 90%+ випадках.

Джерело: скриншоти ЦЕДЕМ

4. Крок четвертий – контактні дані для зворотного звʼязку. Далі вам пропонують залишити свої контактні дані.

Джерело: скриншоти ЦЕДЕМ

5. Крок пʼятий – дзвінок з колцентру для підтвердження замовлення. Потім телефонує “консультант” і переконує за великі гроші купити “диво-препарати”.

Джерело: скриншоти ЦЕДЕМ

6. Крок шостий – доставка замовлення. Після підтвердження замовлення у телефонному режимі, вам кур’єр надсилає  “диво-препарат” поштою. Насправді ж ці диво-ліки – звичайнісінька дієтична добавка (БАД).

Джерело: скриншот ЦЕДЕМ

У чому ризик?

• Небезпека для здоровʼя. Необхідно наголосити, що БАДи – це не ліки. Коли вам кажуть, що рецептурні препарати не потрібні, а вилікує БАД, – ви наражаєте себе на небезпеку. Особливо коли йдеться про діабет, онкологію, хворобу серця чи інші тяжкі недуги.
• Фінансове шахрайство. Часто “диво-препарати” продають за завищеною ціною. БАДи ж за потреби можна купити самостійно в аптеках за значно вигіднішими пропозиціями. 

Варто зауважити, що в багатьох рекламах просувається наратив “аптечної мафії”, яка “не дозволяє продаж препарату в аптеках”. Частина роликів показує бійки з ефірів різноманітних токшоу, подаючи це як “лікар напав на представника аптечної мафії”. Шахрайством тут є хоча б є факт, що більшості таких шоу уже давно немає в ефірі українських телеканалів. 

• Цифрова безпека. Залишаючи свої дані на фейкових сайтах, ви наражаєтесь на подальші спроби шахрайства – наприклад, з боку інших “проєктів” цієї ж мережі або залучених колцентрів.
• Відсутність відповідальності. У випадку обману повернути гроші майже неможливо. Шахраї знають, що лишаться безкарними. Адже їхній сайт і сторінка у Facebook – фальшиві одноденки. А виробник БАДів на ваші претензії розведе руками, бо не він продавав Їх вам. Ваш візаві по ту сторону пошти – Семен Задняпрянський і він просто кур’єр. 

Поради користувачам

1. Не довіряйте рекламі з надто гучними обіцянками. Якщо “ліки” обіцяють вилікувати все одразу, ще й безкоштовно – це, найімовірніше, обман.
2. Перевіряйте джерело відео. Якщо знайомий політик чи ведучий раптом починає рекламувати диво-таблетки – перевірте, чи є такий запис на його офіційній сторінці.
3. Звертайте увагу на домени сайтів, куди спрямовує реклама. Домени на кшталт abra-kadabra.fun чи huba.buba.space – це сайти-одноденки, строк життя яких – кілька тижнів.
4. Не залишайте номер телефону на підозрілих сайтах. Це відкриє двері для нав’язливих дзвінків і нових схем.

Рекомендації для Meta

1. Вдосконалити виявлення дипфейків і фейкових відео. Алгоритми модерації мають аналізувати обличчя, голос і звукову синхронізацію, щоб ефективніше виявляти підроблені відео з ознаками маніпуляції.
2. Підвищену увагу приділяти рекламі, що містить посилання на домени із сірих зон. Наприклад: .xyz, .fun, .space тощо. Такі домени часто використовуються саме в шахрайських схемах, тож потребують пильнішої уваги.
3. Обмежити можливість рекламувати продукти медичного або “оздоровчого” характеру без чіткої перевірки документів. Рекламу будь-яких “ліків” і дієтичних добавок має розміщувати виробник чи офіційний представник.
4. Забезпечити прозору систему перевірки особистості рекламодавця. Якщо в рекламі використовується відоме обличчя, потрібна обов’язкова верифікація джерела та дозвіл від особи, яку зображено. 
5. Розширити механізми скарг на модифіковані відео з публічними особами. В розділі скарг слід додати “використання публічних осіб у модифікованих відео (голос, ШІ тощо)”.
6. Інформувати користувачів про ознаки шахрайської реклами. Через сповіщення, картки безпеки у стрічці або навчальні відео. Особливо важливо показувати ці попередження людям, які взаємодіють із медичними темами.

Матеріал написано за фінансової підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна. Думки, висновки та рекомендації належать авторам цього матеріалу і не обов’язково відображають погляди Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна та уряду Німеччини