персональні дані, deep fakes, справжність, політика, реклама, харасмент, копірайт та інші хештеги політик соціальних платформ на початку 2020-го
Реальність у версії онлайн завжди вирізнялася над швидким розвитком подій та універсальною гнучкістю, якою гравці пристосувалися до обраного темпу. Причому, така адаптивність має найбільш різноманітні напрями: від ситуативного маркетингу чи UX/UI-дизайну до розробки політик платформ інтернет-гігантів, таких як Google, Facebook, Twitter тощо.
У цьому проявляється своєрідна комплементарність діяльності соціальних платформ, коли їхні політики досить часто чітко відображають реакції ресурсів на ті чи інші політичні, правові чи соціальні випади суспільства. Заразом, політики – документ стратегічний, який відображає цінності та мету платформи, умовно убезпечуючи бізнес відмовкою “а ми попереджали”. Це також є частиною комплаєнсу соціальних медіа (тут – платформ). Причому, додатково ускладнює ситуацію наявність величезного масиву законодавства у цій сфері: регулювань індустрії, національного законодавства та локального законодавства окремих країн. Звідси, щоби могти використовувати соціальні медіа як ефективний маркетинговий інструмент – необхідно розуміти правила, за якими грає та чи інша платформа.
Так, у вересні 2019 Google зголосився сплатити штраф у розмірі 170 мільйонів доларів США та змінити налаштування приватності дітей на платформі YouTube, яка, як відомо належить Google. Все це сталося внаслідок звинувачень Федеральної торгової комісії США щодо порушення Акту про захист дітей онлайн (Children’s Online Protection Act), а саме – за незаконний збір персональних даних дітей та подальше їх використання для таргетування реклами. До речі, менш скандальними та уже відносно давніми змінами варто згадати оновлення політик YouTube щодо монетизації та авторських прав. На підвищений інтерес до теми захисту персональних даних та приватності загалом відреагував і Twitter, створивши Twitter Privacy Center та додатково роз’яснивши своїм користувачам правила використання та поширення їхніх даних та опублікованого контенту.
Окремої уваги заслуговує також використання соціальних платформ як уже чи не основного політичного майданчика. У січні 2020 Facebook заявив, що блокуватиме політичні deep fake відео упродовж президентської гонки в Штатах. Подібний контент платформа розглядає як нову форму дезінформації (дослівно – misinformation). Окрім цього, уже згаданий Google в грудні також оновив свої політики щодо політичної реклами. Оновлення по всьому світу вступили в дію з 6 січня 2020 року.
Оновили свої політики і некласичні, в розумінні українського середовища, ресурси. Зокрема, 9 січня 2020 року Reddit оголосив про зміни до своїх політик, які торкались імперсоналізації, а також – визначення харасменту і булінгу (знову діти). При цьому, забороняючи імперсоналізацію (використання чужого імені) лише за умови, коли це використовується з метою маніпуляцій чи умисних оманливих практик. А щодо харасменту – платформа значно розширила визначення з “систематичної та/або тривалої поведінки, що змушує людину хвилюватись за безпеку свого життя” до “все, що використовується для того, щоби виключити когось з розмови, через залякування, зловживання онлайн чи офлайн. Водночас, зміни застосовуватимуться не лише до окремих осіб, а й цілих сабреддітів (спільнота на платформі, що розвиває певну тему і з якою пов’язані всі пости всередині спільноти, серед найбільш чисельних – r/2meirl4meirl, r/IAmA, r/holdmyredbull). Зокрема, серед списку видалених сабреддітів опинився сабредіт мізогіністичного руху інцелів – r/Braincels. Окрім цього, Reddit заявив, що почне використовувати деякі вдосконалені інструменти машинного навчання, щоби розглядати (у цьому випадку – пріоритеризувати) скарги.
