Тема 1. Судоустрій України - Центр демократії та верховенства права

Традиційно державну владу поділяють на законодавчу (ухвалює закони), виконавчу (виконує закони) й судову (забезпечує дотримання законів). На цьому курсі вивчатимемо суди, завдання яких полягає в здійсненні правосуддя, захисті порушених прав та законних інтересів громадян.

На сьогодні система судів є розгалуженою, а законодавство стрімко змінюється, тому дедалі важче розібратися, до якого суду звернутися і як не отримати відмову у відкритті провадження у зв'язку з порушенням правил підсудності.

ДЛЯ ПОЧАТКУ З'ЯСУЄМО, ЩО ТАКЕ СУДОУСТРІЙ

Судоустрій — єдина система судів, наділених виключною компетенцією здійснювати правосуддя, заснованих на єдиних засадах організації і діяльності. Судоустрій в Україні побудовано за принципами територіальності й спеціалізації. Діяльність судів регулюється у таких нормативно-правових актах.

— Конституція України, розділ VIII Правосуддя;
— Закон України "Про судоустрій і статус суддів";
— Закон України "Про Вищий антикорупційний суд";
— Закон України "Про Конституційний суд України";
— Кримінальний процесуальний кодекс України;
— Цивільний процесуальний кодекс України;
— Господарський процесуальний кодекс України;
— Кодекс адміністративного судочинства України.

ЯКІ СУДИ ІСНУЮТЬ В УКРАЇНІ

Загалом усю розгалужену систему судів зазвичай поділяють на суди
загальної і конституційної юрисдикцій

СУД КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України. У складі Суду діють Велика Палата, два сенати та шість колегій.

за результатами розгляду справ за конституційними поданнями щодо конституційності законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та щодо офіційного тлумачення Конституції України;
за результатами розгляду справ за конституційними скаргам

щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, які вносять до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;
щодо відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонують для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
щодо додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
щодо відповідності законопроєкту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України; щодо порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;
щодо відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України.

про відкриття провадження;
про відмову у відкритті провадження;
про закриття провадження в справі;
щодо інших процедурних питань.

Ужиття заходів щодо забезпечення конституційної скарги

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду встановлено Законом України «Про Конституційний Суд України» та Регламентом Конституційного Суду України.

СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

Систему судів загальної юрисдикції утворюють:

місцеві суди;
апеляційні суди;
Верховний Суд.

Також є два вищі спеціалізовані суди, які діють як суди першої та апеляційної інстанцій із розгляду окремих категорій справ, — Вищий суд з питань інтелектуальної власності й Вищий антикорупційний суд.

ПЕРША ІНСТАНЦІЯ — МІСЦЕВІ СУДИ

Місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або в місті, або в районі (районах) і місті (містах).

Місцеві загальні суди розглядають такі справи:
1) кримінальні справи (крім корупційних правопорушень, які підсудні Вищому антикорупційному суду України);

2) справи про адміністративні правопорушення;

3) справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюють у порядку іншого судочинства;

4) частину адміністративних справ, визначених статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України щодо:

рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій із референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
примусової депортації іноземців та осіб без громадянства за межі України тощо

Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, які утворюються в кожній області, Автономній Республіці Крим, Києві та Севастополі.

Місцеві адміністративні суди розглядають публічно-правові спори, тобто спори, у яких хоча б однією стороною є сторона, яка здійснює публічно-владні управлінські функції, надає адміністративні послуги або є суб'єктом виборчого процесу чи процесу референдуму.

Докладний перелік справ, які розглядають адміністративні суди, можна знайти в статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Місцевими господарськими судами є окружні господарські суди, які утворюються в кожній області, Автономній Республіці Крим, Києві та Севастополі.

Господарські суди розглядають спори, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності. Однією зі сторін завжди виступає суб'єкт господарювання.

Докладний перелік справ, які розглядають господарські суди, можна знайти у статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

ДРУГА ІНСТАНЦІЯ — АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ

Для перегляду рішень місцевих загальних судів створено апеляційні суди в кожній області. Зазвичай апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції. Однак можуть також діяти як суди першої інстанції, зокрема:

з розгляду цивільних та господарських справ щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видання виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів;
з розгляду адміністративних справ у випадку оскарження рішень, дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії, дій кандидатів на пост Президента України, їхніх довірених осіб; за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені та ін.

Для перегляду рішень окружних адміністративних судів діють апеляційні адміністративні суди. Таких судів утворено 8 відповідно до Указу Президента №455/2017.

Для перегляду рішень окружних господарських судів діють апеляційні господарські суди. Таких судів утворено 7 відповідно до Указу Президента №454/2017

ТРЕТЯ ІНСТАНЦІЯ — ВЕРХОВНИЙ СУД

Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України й забезпечує сталість і єдність судової практики в порядку та в спосіб, визначені процесуальним законом.

Повноваження Верховного Суду України:

здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, — як суд першої або апеляційної інстанцій;
забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку й спосіб, які визначені процесуальним законом;
надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачують Президента України, ознак державної зради або іншого злочину;
виконує інші повноваження, передбачені законом.

У складі Верховного Суду діють:

Велика Палата Верховного Суду;
Касаційний адміністративний суд;
Касаційний господарський суд;
Касаційний кримінальний суд;
Касаційний цивільний суд.

ВИЩІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СУДИ

Вищий антикорупційний суд — утворений унаслідок судової реформи 2016 року, однак свою роботу почав лише 5 вересня 2019 року.

Повноваження Вищого антикорупційного суду:

здійснює правосуддя стосовно корупційних злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. Досудове розслідування цих злочинів здійснює Національне антикорупційне бюро України;
здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях стосовно корупційних правопорушень;
здійснює правосуддя в справах про визнання необґрунтованими активів та їхні стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства.

Вищий антикорупційний суд одночасно є судом першої та апеляційної інстанцій. Оскаржити рішення Вищого антикорупційного суду в апеляційному порядку можна до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. У касаційному порядку зазначені справи оскаржують до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності — утворений унаслідок судової реформи 2016 року, однак станом на осінь 2020 року він ще досі не запрацював (триває конкурсний добір суддів).

Повноваження Вищого суду з питань інтелектуальної власності:

здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у справах із питань інтелектуальної власності й у порядку, визначеному процесуальним законом;
аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд;
здійснює інші повноваження, визначені законом.

До справ із питань інтелектуальної власності належать справи щодо прав на літературні й художні твори, комп'ютерні програми, фонограми, відеограми, програми організацій мовлення, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, комерційні найменування та інших прав інтелектуальної власності.

Докладно про справи, які може розглядати Вищий суд з питань інтелектуальної власності, у частині 2 статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

ВИМОГИ ДО СУДДІ

Досягнення на день призначення 30 років
Вища юридична освіта
Наявність п'ятирічного правничого стажу
Знання державної мови
Бути доброчесним та компетентним
Не бути старшим за 65 років

Досягнення на день призначення 40 років
Вища юридична освіта
Наявність п'ятнадцятирічного правничого стажу
Знання державної мови
Мати високі моральні цінності, бути правником із високим рівнем компетентності
Не бути старшим за 70 років

Важливо!
Призначення на посаду судді відбувається на конкурсних засадах

Для того, щоб стати суддею, доведеться пройти такі етапи:

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі — ВККС) ухвалює рішення про оголошення добору кандидатів на посаду судді й оприлюднює відповідне оголошення на своєму офіційному вебсайті.

2. Кандидати подають до ВККС заяви та передбачені законом документи.

3. ВККС здійснює допуск кандидатів, які за результатами перевірки відповідають вимогам до участі в складанні відбіркового іспиту.

4. ВККС проводить відбірковий іспит (у вигляді тестування на знання законодавства й державної мови та особисті морально-психологічні якості кандидата).

5. Здійснюють спеціальну перевірку (зокрема й НАЗК) тих, хто успішно склав відбірковий іспит.

6. Кандидати, які успішно пройшли перевірку, проходять спеціальну підготовку (теоретична й практична підготовка судді в Національній школі суддів України).

7. Кандидати, що пройшли спеціальну підготовку, складають кваліфікаційний іспит (полягає у виявленні належних теоретичних знань і рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, зокрема отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя).

8. Кандидатів ВККС зараховує до резерву на заміщення вакантних посад судді та формує їх рейтинг за отриманими балами (з обов'язковим оприлюдненням на власному вебсайті).

9. Оголошують конкурс на заміщення вакантних посад судді в місцевих судах. Конкурс на заміщення вакантної посади судді полягає у визначенні учасника конкурсу, який має вищу позицію за рейтингом (див. поп. пункт).

10. За результатами конкурсного добору Вища кваліфікаційна комісія суддів України надсилає до Вищої ради правосуддя відповідно до кількості вакантних посад суддів рекомендації про призначення кандидатів суддями.

11. Вища рада правосуддя на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі ухвалення позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення судді на посаду.

12. Президент України видає указ про призначення на посаду судді.

Увага!
Порядок обрання суддів Конституційного Суду є відмінним. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України строком на 9 років.

Докладно про порядок обрання судді у статтях 12-16 Закону України «Про Конституційний Суд України»

ЩО СЛІД ЗНАТИ ПРО СТАТУС СУДДІ

І. Суддя обіймає посаду до досягнення 65 років.

Виняток:

1) Звільнення в разі:

неспроможності виконувати повноваження за станом здоров'я;
порушення суддею вимог несумісності;
чинення значного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність обійманій посаді;
подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;
незгоди на переведення до іншого суду в разі ліквідації чи реорганізації суду, у якому суддя обіймає посаду;
порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.

2) Припинення повноважень у разі:

набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
смерті судді;
набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину;
припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави.

ІІ. Суддя не може бути одночасно суддею та працювати в іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування, бути депутатом місцевої ради, провадити бізнес, бути адвокатом чи мати іншу оплачувану роботу.

Виняток:
викладацька, наукова, творча робота

ІІІ. Суддя — незалежний у своїй діяльності від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні.

ІV. Суддя не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках.

V. Органи правопорядку у випадку розслідування злочину можуть затримати суддю лише за згоди Вищої ради правосуддя.

VІ. Щороку суддя подає декларацію доброчесності та декларацію родинних зв'язків.

Важливо!

27 жовтня 2020 року Конституційний суд України ухвалив рішення щодо конституційності окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України, у якому визнав неконституційними:

повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) контролювати і перевіряти декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
оприлюднення декларацій на відповідному веб-сайті НАЗК та надання цілодобового доступу до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
кримінальну відповідальність за неподання декларації та за подання недостовірно заповненої декларації.

Перелічені вище норми одразу втратили чинність, а 28 жовтня 2020 року о 19:00 НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру електронних декларацій на виконання рішення Конституційного суду України. Таким чином, державні органи та громадськість більше не матимуть відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців, а НАЗК припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення.

Вказане рішення Конституційного суду є неприпустимим, знищує антикорупційну систему в Україні і порушує зобов'язання України перед МВФ.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.10.2020 №1363-р доступ до публічної частини відновлено, реєстр працює.

Нижче ми наводимо інформацію про те, як відбувалось декларування до ухвалення рішення Конституційного суду України. Яким воно буде надалі — наразі невідомо.

СУДДІВСЬКІ ДЕКЛАРАЦІЇ

Три факти про декларацію доброчесності судді:
1. Потрібно подавати щороку до 1 лютого шляхом заповнення на офіційному вебсайті ВККС.

2. Містить перелік тверджень, правдивість яких суддя має декларувати (наприклад відповідність рівня життя судді наявному в нього і його сім'ї майну й отриманим доходам; невчинення корупційних правопорушень; сумлінне виконання обов'язків судді та дотримання присяги).

3. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній свідомо неправдивих/неточних відомостей має наслідком дисциплінарну відповідальність.

Три факти про декларацію родинних зв'язків:
1. Містить прізвища, імена й по батькові осіб, із якими суддя має родинні зв'язки, місця, де вони працюють (проходять службу), обіймані посади, якщо такі особи є або протягом останніх п'яти років обіймали посади публічної служби (їхній докладний перелік у статті 61 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

2. До осіб, із якими суддя має родинні зв'язки, належать:

особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суддею, зокрема й особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі із суддею;
чоловік, дружина, а також родичі кожного з подружжя чи родичі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі із суддею.

3. У випадку подання неправдивих/неповних відомостей ВККС ухвалює рішення про припинення подальшої участі в доборі та призначенні кандидата на посаду судді.

Наступний урок