ЗАКОН УКРАЇНИ

 

Про судовий збір

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 14, ст.87)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 3828-VI від 06.10.2011, ВВР, 2012, № 21, ст.204
№ 4289-VI від 23.12.2011, ВВР, 2012, № 31, ст.393
№ 4212-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 32-33, ст.413
№ 4452-VI від 23.02.2012, ВВР, 2012, № 50, ст.564
№ 5207-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, № 32, ст.412
№ 5288-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 37, ст.490
№ 5290-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.549
№ 5496-VI від 20.11.2012, ВВР, 2014, № 1, ст.4
№ 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, № 12, ст.178
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712
№ 590-VII від 19.09.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.743}

{Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду № 12-рп/2013 від 28.11.2013}

Цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 1. Поняття судового збору

1. Судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

{Текст статті 1 в редакції Закону № 590-VII від 19.09.2013}

Стаття 2. Платники судового збору

1. Платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

{Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-VII від 19.09.2013}

Стаття 3. Об’єкти справляння судового збору

1. Судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів;

у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

{Частину першу статті 3 доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 590-VII від 19.09.2013}

2. Судовий збір не справляється за подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;

2) заяви про скасування судового наказу;

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення;

6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки;

7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;

8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

9) заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

10) заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;

{Пункт 13 частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013}

14) заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.

Стаття 4. Розміри ставок судового збору

1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

2. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

{Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4212-VI від 22.12.2011, № 590-VII від 19.09.2013}

3. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

{Статтю 4 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 590-VII від 19.09.2013}

Стаття 5. Пільги щодо сплати судового збору

1. Від сплати судового збору звільняються:

1) позивачі – за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

2) позивачі – за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі – за подання позовів про стягнення аліментів;

4) позивачі – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”;

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі – за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

{Пункт 6 частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013}

6–1) позивачі – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних із дискримінацією;

{Частину першу статті 5 доповнено пунктом 6–1 згідно із Законом № 5207-VI від 06.09.2012}

7) державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі – за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав;

{Офіційне тлумачення положення пункту 7 частини першої статті 5 див. в Рішенні Конституційного Суду № 12-рп/2013 від 28.11.2013}

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;

10) позивачі – громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) органи прокуратури – при здійсненні своїх повноважень;

{Пункт 11 частини першої статті 5 в редакції Закону № 5288-VI від 18.09.2012}

12) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель;

12–1) Державне агентство резерву України – у справах, що вирішуються на підставі законодавства про державний матеріальний резерв;

{Частину першу статті 5 доповнено пунктом 12–1 згідно із Законом № 4289-VI від 23.12.2011}

13) Міністерство юстиції України – за подання позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

14) позивачі – за подання позовів про уточнення списку виборців;

15) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

16) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і проходять службу у військовому резерві, – за подання позовів, пов’язаних з виконанням військового обов’язку;

17) позивачі – за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;

18) Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення;

19) громадські організації інвалідів (спілки та інші об’єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації – за подання позовів, з якими вони звертаються до суду;

20) органи праці та соціального захисту населення – за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством;

21) Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України – у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів;

{Частину першу статті 5 доповнено пунктом 21 згідно із Законом № 3828-VI від 06.10.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

22) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – у справах, пов’язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку;

{Частину першу статті 5 доповнено пунктом 22 згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012}

23) позивачі – за подання позовів у порядку, визначеному статтею 12 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”;

{Частину першу статті 5 доповнено пунктом 23 згідно із Законом № 5290-VI від 18.09.2012}

24) Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи – у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

{Частину першу статті 5 доповнено пунктом 24 згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}

Стаття 6. Порядок сплати судового збору

1. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв’язку.

За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

2. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред’явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

У разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

3. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

4. За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв’язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

5. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.

У разі роз’єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз’єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

6. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі:

подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;

об’єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

7. Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Стаття 7. Повернення судового збору

1. Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, – повністю.

3. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Стаття 9. Зарахування судового збору до Державного бюджету України

1. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

2. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

{Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3828-VI від 06.10.2011}

Стаття 10. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 листопада 2011 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56):

у статті 44:

слова “витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу” виключити;

доповнити частиною другою такого змісту:

“Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом”;

статті 45, 46, 47 та 47–1 виключити;

в абзаці першому частини п’ятої статті 49 слова “витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу” виключити;

пункт 3–1 частини першої статті 57, пункт 10 частини першої статті 63 виключити;

статтю 81–1 доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

“Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом”;

частину другу статті 111–19 викласти в такій редакції:

“До заяви додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви на підставі, встановленій пунктом 2 статті 111–16 цього Кодексу, судовий збір не сплачується”;

статтю 120 доповнити частиною четвертою такого змісту:

“За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом”;

у статті 122–2:

пункт 4 частини четвертої викласти в такій редакції:

“4) документ, що підтверджує сплату судового збору”;

у частині п’ятій слова “державного мита чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи” замінити словами “судового збору”;

у статті 122–8:

пункт 3 частини четвертої викласти в такій редакції:

“3) документ, що підтверджує сплату судового збору”;

у частині п’ятій слова “державного мита чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи” замінити словами “судового збору”;

у тексті Кодексу слова “державне мито” в усіх відмінках замінити словами “судовий збір” у відповідному відмінку;

2) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):

у статті 79:

частину другу викласти в такій редакції:

“2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом”;

пункт 1 частини третьої виключити;

статтю 81 виключити;

у частині першій статті 82 слова “та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи” виключити;

статтю 83 виключити;

у частині п’ятій статей 98 і 119 слова “додаються документи, що підтверджують” замінити словами “додається документ, що підтверджує”, а слова “та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи” виключити;

у статті 99:

частину першу викласти в такій редакції:

“1. За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом”;

у першому реченні частини другої слова “та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи” виключити;

у статті 121:

у частині першій слова “чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи” виключити;

у першому реченні частини другої слова “а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи” виключити;

частину першу статті 133 доповнити реченням такого змісту: “До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору”;

частину четверту статті 151 доповнити словами “та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову”;

частину шосту статті 197 викласти в такій редакції:

“6. Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом”;

у пункті 8 частини першої статті 207 слова “чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи” виключити;

частину шосту статті 229 викласти в такій редакції:

“6. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору”;

у частині другій статей 297 і 327 слова “чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи” виключити;

частину третю статті 299 викласти в такій редакції:

“3. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору”;

частину третю статті 329 викласти в такій редакції:

“3. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору”;

у частині другій статті 358:

у першому реченні слова “та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи” виключити;

у другому реченні слова “та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачуються” замінити словами “не сплачується”;

частину третю статті 364 викласти в такій редакції:

“3. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, а також документ про сплату судового збору”;

частину третю статті 370 викласти в такій редакції:

“3. За видачу стягувачу дубліката виконавчого листа або судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом”;

у статті 389–2:

пункт 4 частини третьої викласти в такій редакції:

“4) документ, що підтверджує сплату судового збору”;

у частині четвертій слова “чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи” виключити;

у статті 389–8:

пункт 3 частини третьої викласти в такій редакції:

“3) документ, що підтверджує сплату судового збору”;

у частині четвертій слова “чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи” виключити;

3) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446):

частину третю статті 44 викласти в такій редакції:

“3. Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом”;

частину першу статті 75 доповнити реченням такого змісту: “До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору”;

частину другу статті 87 викласти в такій редакції:

“2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом”;

статтю 89 виключити;

частину другу статті 192 викласти в такій редакції:

“2. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору”;

частину другу статті 217 викласти в такій редакції:

“2. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору”;

частину четверту статті 260 викласти в такій редакції:

“4. За видачу стягувачу дубліката виконавчого листа справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом”;

4) у частині третій статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84) слова “державного мита” замінити словами “судового збору”;

5) частину шосту статті 9 Закону України “Про доступ до судових рішень” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 15, ст. 128) викласти в такій редакції:

“6. За виготовлення копії судового рішення справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом”;

6) друге речення частини першої статті 87 Закону України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19-20, ст. 142) виключити;

7) у Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами):

пункти 1 і 2 статті 2 виключити;

пункти 1 і 2 статті 3 виключити;

у частині першій статті 4:

пункти 1-12, абзаци другий і третій пункту 15, пункти 27, 30, 31, 33, 36-44, 46-48 виключити;

у пункті 28 слова “за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також” виключити;

у пункті 35 слова “за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов’язаних із захистом майнових інтересів держави та” виключити;

у статті 6:

у частині першій слова “з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також” виключити;

частину другу виключити;

у частині другій статті 7 слова “З позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії” замінити словами “За дії”;

у частині першій статті 8:

у пункті 2 слова “повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також” виключити;

пункти 3 і 4 виключити.

3. Кабінету Міністрів України:

1) протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону;

2) протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.