Рада Європи. Комітет міністрів

Про гарантії незалежності громадського телерадіомовлення*
(Ухвалена Комітетом міністрів 11 вересня 1996 року на 573-му засіданні заступників міністрів)

Комітет міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту Ради Європи,

беручи до уваги, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її членами задля збереження й втілення ідеалів і принципів, які є їхньою спільною спадщиною,

згадуючи про те, що незалежність ЗМІ, в т. ч. мовлення, дуже важлива для функціонування демократичного суспільства,

підкреслюючи важливість поваги незалежності ЗМІ, особливо з боку урядів,

згадуючи в цьому аспекті принципи, ухвалені урядами держав-членів Ради Європи в Декларації про свободу вираження поглядів та інформації від 29 квітня 1982 року, зокрема щодо потреби в більшій кількості незалежних і автономних засобів комунікації, що дало б змогу відображати різноманітність ідей і думок,

знову підтверджуючи життєво важливу роль громадського телерадіомовлення як суттєвого фактора плюралістичної комунікації, доступної кожному як на національному, так і на регіональному рівнях завдяки наданню основних загальнодоступних програм, у т. ч. інформаційних, освітніх, культурних і розважальних,

згадуючи зобов’язання, взяті на себе представниками держав, що брали участь у 4-й Європейській конференції міністрів з питань політики в галузі ЗМІ (Прага, 7—8 грудня 1994 року), в резолюції № 1 “Майбутнє громадського мовлення”, зокрема щодо поваги незалежності організацій громадського телерадіомовлення,

звертаючи увагу на потребу розвивати далі принципи незалежності громадського телерадіомовлення, викладені в Празькій резолюції, про яку йшлося вище, відповідно до вимог, що з’явилися внаслідок політичних, економічних і технічних змін, які відбулися в Європі,

беручи до уваги, що за таких умов незалежність громадського телерадіомовлення має бути чітко гарантована на національному рівні за допомогою комплексу правових норм, які визначать усі аспекти його функціонування,

підкреслюючи важливість забезпечення чіткого дотримання цих норм кожною людиною або органом влади поза межами організацій громадського телерадіомовлення,

рекомендує урядам держав-членів:

а) включити до національного законодавства або до документів, які регламентують діяльність організацій громадського телерадіомовлення, положення, що гарантують незалежність цих організацій, відповідно до керівних принципів, викладених у Додатку до цієї Рекомендації;

b) довести ці керівні принципи до відома органів влади, відповідальних за контроль за діяльністю організацій громадського телерадіомовлення, а також до відома керівників і персоналу цих організацій.

Додаток до Рекомендації № R (96) 10

Керівні принципи, що гарантують
незалежність громадського телерадіомовлення

I. Основні положення

Правові рамки, що регулюють діяльність організацій громадського телерадіо-мовлення, мають чітко визначати їхню редакційну незалежність та інституційну авто-номність, зокрема в таких питаннях, як:

— визначення розкладів передач;

— розробка концепції і створення передач;

— перевірка й передача програм новин і поточних подій;

— організація діяльності телерадіоорганізації;

— підбір працівників, прийом і управління персоналом телерадіоорганізації;

— придбання, оренда, продаж і використання товарів і послуг;

— управління фінансовими ресурсами;

— розроблення й виконання бюджету;

— переговори, підготовка й підписання правових актів, що стосуються функціонування телерадіоорганізацій;

— представництво в суді, а також у відносинах із третіми особами.

Положення про відповідальність і контроль за діяльністю організацій громадського телерадіомовлення та їхніх статутних органів мають бути чітко визначені в нормативних актах, що регулюють їхню діяльність.

Програмна діяльність організацій громадського телерадіомовлення не повинна піддаватися жодній формі цензури. Стороннім особам або організаціям заборонено здійснювати будь-який апріорний контроль за діяльністю організацій громадського телерадіомовлення, крім особливих випадків, передбачених законодавством.

II. Органи управління організацій громадського телерадіомовлення

1. Повноваження

Правові рамки, які регулюють діяльність організацій громадського телерадіомовлення, мають гарантувати, що єдиними органами, відповідальними за їхню повсяк-денну діяльність, є органи управління цих організацій.

2. Статус

Правові норми, що визначають статус органів управління організацій громадського телерадіомовлення, зокрема їхній склад, мають бути сформульовані таким чином, щоб убезпечити їх від ризику політичного або іншого втручання.

Ці норми повинні передбачати, зокрема, щоб члени органів управління або особи, які виконують ці функції одноосібно:

— здійснювали свої функції виключно в інтересах організації громадського телерадіомовлення, яку вони представляють і якою керують;

— не мали б права, безпосередньо чи опосередковано, виконувати функції, отримувати зарплатню чи мати частку в підприємствах або інших організаціях медіасектора чи суміжних секторів, якщо це призводить до зіткнення інтересів з управ-лінськими функціями, які вони виконують у своїй організації громадського телерадіо-мовлення;

— не могли б взагалі отримувати жодного доручення або інструкцій від будь-якої особи чи органу, крім органів або осіб, відповідальних за контроль над діяльністю відповідної організації громадського телерадіомовлення, за виключенням особливих випадків, передбачених законодавством.

3. Відповідальність

Будучи підзвітними перед судами за здійснення своїх повноважень у випадках, передбачених законодавством, органи управління організацій громадського телерадіомовлення або особи, які виконують такі функції одноосібно, мають бути підзвітними за здійснення своїх функцій тільки органу, який контролює діяльність організації громадського телерадіомовлення.

Будь-яке рішення, ухвалене зазначеними вище контролюючими органами проти членів органів управління організацій громадського телерадіомовлення або осіб, які виконують такі функції одноосібно, за порушення їхніх обов’язків і зобов’язань має бути належним чином умотивоване й підлягати оскарженню в уповноважених судах.

III. Органи, що здійснюють контроль за діяльністю організацій громадського телерадіомовлення

1. Повноваження

Правові рамки, які регулюють діяльність організацій громадського телерадіомовлення, мають чітко й точно визначати повноваження органів, які здійснюють контроль за їхньою діяльністю.

Органи, які здійснюють контроль за діяльністю організацій громадського телерадіомовлення, не повинні здійснювати жодного апріорного контролю за програмуванням.

2. Статус

Правові норми, які визначають статус органів, що здійснюють контроль за діяльністю організацій громадського телерадіомовлення, зокрема їхній склад, мають бути сформульовані таким чином, щоб убезпечити ці контролюючі органи від ризику політичного або іншого втручання.

Ці норми повинні, зокрема, гарантувати, щоб члени контролюючих органів:

— призначалися за допомогою відкритої і плюралістичної процедури;

— колективно представляли інтереси суспільства в цілому;

— не могли б отримувати жодного доручення або інструкцій від будь-якої особи чи органу, крім того, який їх призначив, й за винятком особливих випадків, передба-чених законодавством;

— не могли б бути звільнені, тимчасово відсторонені від виконання обов’язків або заміщені протягом терміну їхніх повноважень будь-якою особою або органом, крім того, який їх призначив, якщо тільки контролюючий орган належним чином не засвідчив, що вони були не в змозі або їм заважали виконувати їхні функції;

— не мали б права, безпосередньо чи опосередковано, виконувати свої функції, отримувати зарплатню чи мати частку в підприємствах або інших організаціях медіа-сектора чи суміжних секторів, якщо це призводить до зіткнення інтересів з функціями, які вони виконують у контролюючій організації.

Правові норми щодо оплати праці членів органів, що контролюють діяльність організацій громадського телерадіомовлення, мають бути визначені чітко і відкрито в документах, що регулюють діяльність цих органів.

IV. Персонал організацій громадського телерадіомовлення

Набір, просування, переведення, а також права й обов’язки працівників організацій громадського телерадіомовлення не повинні залежати від походження, статі, думок або політичних, філософських чи релігійних поглядів або членства в профспілках.

Персоналу організацій громадського телерадіомовлення має бути без обмеження гарантоване право на участь у діяльності профспілок, а також право на страйк, за винятком обмежень, передбачених законодавством з метою забезпечити безперервність державної служби або з інших законних підстав.

Нормативні рамки, які регулюють діяльність організацій громадського телерадіомовлення, мають чітко визначати, що працівники таких організацій взагалі не можуть отримувати інструкцій від осіб або органів, сторонніх для організації, в якій вони працюють, без згоди органів управління цієї організації та повідомлення про це контролюючих органів.

V. Фінансування організацій громадського телерадіомовлення

Правові норми, які регулюють фінансування організацій громадського телерадіомовлення, повинні ґрунтуватися на принципі, відповідно до якого держави-члени беруть на себе зобов’язання підтримувати або, якщо потрібно, сформувати відповідні безпечні й прозорі нормативні рамки фінансування, які гарантуватимуть організаціям громадського телерадіомовлення засоби, потрібні для здійснення їхніх завдань.

Наведені нижче принципи слід застосовувати у випадках, коли фінансування організації громадського телерадіомовлення повністю або частково базується на регулярних чи окремих внесках із державного бюджету або на ліцензійному платежі:

— повноваження приймати рішення щодо фінансування відповідної організації громадського телерадіомовлення органами влади, які є сторонніми для неї, не повинно використовуватися з метою здійснення будь-якого прямого або опосередкованого впливу на редакційну незалежність та інституційну автономність цієї організації;

— рівень внесків або ліцензійного платежу має визначатися після проведення консультацій з відповідною організацією громадського телерадіомовлення й з урахуванням динаміки вартості її діяльності, щоб це дало змогу цій організації виконувати її різноманітні завдання в повному обсязі;

— сплата внесків або ліцензійного платежу має відбуватися таким чином, щоб гарантувати організації громадського телерадіомовлення безперервність діяльності й дати можливість здійснювати довгострокове планування;

— використання внесків або ліцензійного платежу організацією громадського телерадіомовлення має здійснюватися з повагою принципу незалежності й автономності, про що йшлося в керівному принципі І;

— якщо кошти на внески або ліцензійний платіж мають розподілятися між кількома організаціями громадського телерадіомовлення, це слід робити таким чином, щоб справедливо задовольнити потреби кожної з організацій.

Правові норми, що визначають процедуру фінансового контролю організацій громадського телерадіомовлення, не повинні порушувати незалежності цих організацій у питаннях програмної діяльності, як це зазначено в керівному принципі І.

VI. Програмна політика організацій громадського телерадіомовлення

Правові рамки, що регулюють діяльність організації громадського телерадіомовлення, мають чітко визначати, що ці організації є відповідальними за те, щоб програми новин чесно подавали факти й події, а також сприяли вільному формуванню думок.

Випадки, за яких організації громадського телерадіомовлення можна примусити поширювати офіційні послання, заяви або повідомлення, інформувати про дії або рішення органів державної влади чи гарантувати цим органам прямий ефір, мають бути обмежені винятковими обставинами, чітко викладеними в законодавстві або нормативних актах.

Такі офіційні повідомлення слід чітко оголошувати, як такі, й поширювати під повну відповідальність того органу влади, який доручив це зробити.

VII. Доступ організацій громадського телерадіомовлення до нових комуніка-тивних технологій

Організації громадського телерадіомовлення повинні мати змогу використовувати нові комунікативні технології. Якщо це дозволяється, створювати на їх основі нові служби з метою незалежного виконання своїх завдань, як це визначено законодавством.