Рада Європи. Комітет міністрів

Рекомендація № R (97) 21
ЗМІ та сприяння культурі терпимості*
(Ухвалена Комітетом міністрів 30 жовтня 1997 року на 607-му засіданні заступників міністрів)

Комітет міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту Ради Європи,

беручи до уваги, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її членами задля збереження й здійснення ідеалів і принципів, які є їхньою спільною спадщиною, а також сприяння їхньому економічному й соціальному прогресу,

підкреслюючи свій обов’язок гарантувати всім людям рівну гідність та здійснення прав і свобод без дискримінації за будь-якою ознакою, як, наприклад, стать, раса, колір, мова, релігія, політичні або інші переконання, національне або соціальне походження, зв’язок з національною меншиною, власність, народження або інший суспільний стан,

згадуючи, що глави держав і урядів держав-членів Ради Європи на конференції Віденського саміту (жовтень 1993 року) висловили свою впевненість у тому, що принцип терпимості є гарантією підтримання в Європі відкритого суспільства, в якому поважають культурну різноманітність,

сповнений рішучості посилити дії проти нетерпимості в рамках Плану дій, ухваленого на конференції Віденського саміту,

вітаючи ініціативи міжнародних організацій, урядів і різних секторів суспільства, спрямовані на заохочення культури терпимості, зокрема ті, що були вжиті фахівцями ЗМІ, і звертаючи увагу на те, що саме ці фахівці мають особливо вигідну позицію для сприяння цим ініціативам і забезпечення їх загального сприйняття в усіх секторах ЗМІ,

звертаючи увагу на те, що ЗМІ можуть зробити позитивний внесок у боротьбу з нетерпимістю, заохочуючи, зокрема, культуру розуміння між різними етнічними, культурними й релігійними групами суспільства,

підкреслюючи, як і в статті 10 Європейської конвенції з прав людини, незалежність та автономність фахівців і організацій ЗМІ, а також потребу уникати заходів, що суперечать цим принципам,

беручи до уваги, що можна успішно запрошувати фахівців ЗМІ до дальшого висвітлення проблем нетерпимості у все більш мультикультурних і багатоетнічних державах-членах, а також до можливого вжиття заходів для сприяння терпимості та взаєморозумінню,

вірячи в те, що такі заходи можна було б впроваджувати на різних рівнях, у т. ч. в школах журналістики й організаціях ЗМІ, а також у процесі здійснення журналістами їхніх функцій,

вірячи також у те, що успіх таких заходів великою мірою залежить від ступеня залучення різних категорій фахівців сектору ЗМІ, зокрема власників ЗМІ, управлінців, видавців, письменників, режисерів передач, журналістів і рекламодавців,

зважаючи на рекомендацію Парламентської асамблеї 1277 (1995) “Про мігрантів, етнічні меншини та ЗМІ”,

рекомендує урядам держав-членів:

1) ознайомити перераховані нижче цільові групи з напрямками дій, викладе-ними в Додатку до цієї Рекомендації:

— установи преси, радіо, телебачення, а також нові комунікативні та рекламні підрозділи;

— представницькі органи фахівців ЗМІ в цих секторах;

— органи регулювання й саморегулювання в цих секторах;

— школи журналістів та інститути підвищення кваліфікації працівників ЗМІ;

2) вивчити в позитивному аспекті всі запити, що стосуються підтримки ініціатив, ужитих відповідно до цілей цієї Рекомендації.

Додаток до Рекомендації № R (97) 21

Сфера застосування

Напрямки дій, викладені нижче, мають на меті висвітлити невичерпність прикладів професійних практичних заходів, що сприяють культурі терпимості, яка заслуговує на ширше застосування в різних секторах ЗМІ, перерахованих вище.

Професійні практичні заходи, що сприяють культурі терпимості

1. Підготовка

Фахова підготовка

Школи журналістики й інститути підвищення кваліфікації працівників ЗМІ, якщо вони ще не зробили цього, можуть успішно впроваджувати в навчальні плани спеціальні курси, що мають на меті розвиток розуміння професіоналізму. Це сприятиме:

— залученню ЗМІ до життя багатоетнічних і мультикультурних суспільств;

— внеску, який ЗМІ зможуть зробити в справу поліпшення взаєморозуміння між різними етнічними, культурними й релігійними громадами.

Подальша підготовка

Підрозділи ЗМІ могли б успішно здійснювати підвищення кваліфікації своїх фахівців на всіх рівнях з проблем професійних стандартів терпимості й нетерпимості без відриву від роботи або надавати можливості робити це в позаробочий час.

2. Підрозділи ЗМІ

Проблема нетерпимості потребує засудження як з боку громадськості, так і самими ЗМІ. Досвід професійних медіа-кіл свідчить про те, що установи ЗМІ могли б успішно зосередитись на таких питаннях, як:

— подання достовірної і точної інформації про випадки расизму й нетерпимості;

— подання інформації про випадки напруги між громадами в делікатній формі;

— уникнення стереотипного, яке принижує гідність, зображення представників культурних, етнічних або релігійних громад у публікаціях і передачах;

— обговорення поведінки якоїсь особи поза її належністю до громади, якщо це не позначається на змісті інформації;

— зважена й об’єктивна характеристика культурних, етнічних і релігійних громад, яка відображала б також їхні перспективи й світогляд;

— збудження громадської думки щодо бід, які несе нетерпимість;

— поглиблення в суспільстві розуміння й визнання розходжень;

— викриття ідей, що лежать в основі зауважень нетерпимого характеру, зроблених промовцями під час інтерв’ю, доповідей, дебатів;

— аналіз впливу джерела інформації на саму інформацію;

— різнорідність працівників в установах ЗМІ та ступінь їх відповідності багатоетнічному й мультикультурному складу читачів, слухачів або глядачів.

3. Представницькі органи фахівців ЗМІ

З метою сприяння культурі терпимості представницькі органи різних категорій фахівців ЗМІ можуть успішно запроваджувати програми дій або практичні ініціативи.

4. Кодекси поведінки

Ці ініціативи й дії могли б поширюватися разом із розробленими в різних секторах ЗМІ кодексами поведінки, які регулюють проблеми дискримінації й нетерпимості завдяки заохоченню фахівців ЗМІ робити позитивний внесок у розвиток терпимості та взаєморозуміння між різними релігійними, етнічними й культурними групами суспільства.

5. Мовлення

Тоді як спеціальним зобов’язанням громадської служби мовлення є сприяння культурі терпимості й розуміння, мовлення в цілому є рушійною силою в справі створення атмосфери, яка відкидає нетерпимість. Мовники могли б взяти за приклад тих, які, наприклад:

— визначають належне місце для програм, у т. ч. і в праймтайм, що можуть сприяти об’єднанню всіх людей, груп і громад, а також виділяють пропорційну кількість ефірного часу різним етнічним, релігійним та іншим громадам;

— формують мультикультурний підхід до змісту передач, щоб уникнути тих із них, які характеризують суспільство з позиції однієї культури й однієї мови;

— заохочують мультикультурний підхід у передачах, які спеціально розраховані на дітей і молодь, щоб вони зростали з розумінням того, що культурна, релігійна й етнічна різноманітність є позитивною складовою в суспільстві;

— розвивають механізми обміну програмами на регіональному, національному або європейському рівнях. Це виявилось корисним для мобілізації громадської думки проти лиха нетерпимості, а також для більшого заохочення громадських зв’язків у багатоетнічних і мультикультурних суспільствах.

6. Реклама

Хоча багатоетнічний і мультикультурний характер суспільства споживання вже знайшов відображення в певній комерційній рекламі, а деякі рекламодавці намагаються продукувати рекламу, що відображає культурну, релігійну й етнічну різноманітність у позитивному світлі, практичні заходи, що наводяться нижче, можуть бути застосовані відповідними професійними колами.

У деяких країнах кодекси поведінки, розроблені в рекламному секторі, забороняють дискримінацію за ознакою раси, кольору, національності та ін.

Існують ЗМІ, які відмовляються демонструвати рекламу, що зображає культурну, релігійну або етнічну різноманітність у негативному світлі, наприклад, насаджуючи стереотипи.

Певні державні й приватні організації здійснюють рекламні кампанії з метою сприяти терпимості. Можна запрошувати засоби масової інформації брати активну участь у поширенні такої реклами.