Рада Європи. Комітет міністрів

Рекомендація № R (99) 1
Про заходи щодо сприяння плюралізму в ЗМІ*
(Ухвалена Комітетом міністрів 19 січня 1999 року на 656-му засіданні заступників міністрів)

Комітет міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту Ради Європи,

підкреслюючи важливість для людей мати доступ до плюралістичного змісту ЗМІ, що зокрема стосується інформації,

підкреслюючи також, що ЗМІ, й зокрема громадська служба сектора мовлення, мають надавати різним групам і зацікавленим особам у суспільстві (в т. ч. мовним, соціальним, економічним, культурним або політичним меншинам) можливість виражати себе,

звертаючи увагу на те, що існування численних автономних і незалежних ЗМІ на національному, регіональному й місцевому рівнях зазвичай сприяє плюралізму й демократії,

згадуючи, що політична й культурна різноманітність видів і змісту ЗМІ є визначальною умовою їхнього плюралізму,

підкреслюючи, що держави мають сприяти політичному й культурному плюралізму завдяки розвитку своєї політики в сфері ЗМІ відповідно до статті 10 Європейської конвенції з прав людини, в якій гарантується свобода вираження поглядів й інформації за умови належної поваги принципу незалежності ЗМІ,

визнаючи, що слід вітати намагання всіх держав-членів, у т. ч. і на європейському рівні, сприяти плюралізму в ЗМІ,

визнаючи також, що потенційним недоліком існуючих регуляторних рамок плюралізму в ЗМІ у Європі є тенденція до зосередження виключно на традиційних ЗМІ,

звертаючи увагу на те, що в сфері нових комунікативних технологій і служб уже утворилося кілька “вузьких місць”, як наприклад, контроль за системами умовного доступу в цифрових телевізійних каналах,

звертаючи увагу також на те, що завоювання провідних позицій і нарощування концентрації ЗМІ може призвести до технічного злиття секторів мовлення, телекомунікації й інформатизації,

свідомий того, що потрібні активний моніторинг розвитку нових способів передачі інформації (як, наприклад, інтернет) і нові служби, щоб оцінити можливий вплив на плюралізм нових бізнесових стратегій у цій сфері,

впевнений, що прозорість у питаннях контролю за медіа-органами, в т. ч. за провайдерами інформації і каналів нових служб комунікації, може сприяти створенню плюралістичного медіа-простору,

згадуючи про важливість редакційної незалежності відділів новин,

звертаючи увагу на те, що хоча в Європі існує потреба розвивати ЗМІ, слід також враховувати їхній вплив на культурні й соціальні цінності,

згадуючи рекомендації, які в минулому Рада Європи вже давала державам-членам з метою забезпечити плюралізм у ЗМІ, зокрема принципи, що містяться в деклараціях і резолюціях, ухвалених на 3-й, 4-й і 5-й конференціях міністрів з питань політики в галузі ЗМІ (Кіпр, жовтень 1991, Прага, грудень 1994, Салоники, грудень 1997), і рекомендацію Комітету міністрів № R (94) 13 “Про заходи щодо сприяння прозорості ЗМІ”,

згадуючи також положення про плюралізм у ЗМІ, що містяться в Протоколі, який вносить зміни до Європейської конвенції про транскордонне телебачення,

пам’ятаючи про роботу, здійснену в рамках Європейського Союзу й інших міжнародних організацій у сфері концентрації й плюралізму ЗМІ,

рекомендує урядам держав-членів:

i) з метою сприяння плюралізму в ЗМІ проаналізувати заходи, що містяться в Додатку до цієї Рекомендації, й розглянути питання про їх включення до національного законодавства або, за потреби, до практики;

іі) регулярно оцінювати ефективність наявних заходів, спрямованих на розвиток плюралізму в ЗМІ, та/або механізмів, що протидіють концентрації ЗМІ, й вивчити можливу потребу їхнього перегляду в світлі економічного й технічного розвитку в сфері ЗМІ.

Додаток до Рекомендації № R (99) 1

Заходи, що сприяють плюралізму в ЗМІ

І. Регулювання питань власності: мовлення й преса

Державам-членам слід розглянути питання про впровадження законодавства, яке має на меті запобігти або протидіяти концентрації, що може загрожувати плюралізму в ЗМІ на національному, регіональному або місцевому рівнях.

Держави-члени мають вивчити можливість встановлення рамок — у законодавстві, наданні повноважень, ліцензуванні або аналогічних процедурах — з метою обмежити вплив, який одна комерційна компанія чи група може здійснювати в одному або кількох секторах ЗМІ. Такі рамки можуть виглядати, наприклад, як максимальна кількість користувачів або базуватись на прибутках/обігу комерційних медіа-органів. Можна також розглянути питання про обмеження частки основного капіталу комерційних медіа-органів. Якщо рамки будуть встановлені, держави-члени матимуть зважати на розміри медіа-ринку та рівень доступних на ньому ресурсів. Компаніям, які вже досягли дозволеного рівня на відповідному ринку, не слід давати на ньому додаткових ліцензій на право мовлення.

Крім цих заходів, національні органи, відповідальні за видачу ліцензій приватним телерадіомовникам, під час здійснення своїх функцій мають приділяти особливу увагу питанню сприяння плюралізму в ЗМІ.

Держави-члени можуть розглянути можливість створення спеціальних керівних органів у сфері ЗМІ, наділених повноваженнями протидіяти злиттю чи іншим операціям концентрації, що загрожують плюралізму в ЗМІ, або надати такі повноваження регулювальним органам, що вже існують у секторі мовлення. Якщо держави-члени вважати-муть це неприйнятним, існуючі органи влади, які опікуються антимонопольними питаннями, повинні звернути особливу увагу на плюралізм у ЗМІ, розглядаючи злиття або інші операції, пов’язані з концентрацією в секторі ЗМІ.

Державам-членам слід розглянути питання про вжиття конкретних заходів у випадку, коли вертикальна інтеграція — тобто контроль за ключовими елементами виробництва, мовлення, поширення й відповідна діяльність однієї компанії або групи — може бути шкідливою для плюралізму.

ІІ. Нові комунікативні технології та служби

1. Загальний принцип

Держави-члени повинні відслідковувати розвиток нових ЗМІ з метою вжиття всіх заходів, що можуть виявитися необхідними для збереження плюралізму в ЗМІ й забезпечення рівного доступу до мереж для провайдерів служб та інформації, а для громадськості — до нових комунікативних служб.

2. Принципи, що стосуються цифрового мовлення

З огляду на розвиток сектора телекомунікацій держави-члени, перерозподіляючи діапазони частот або визначаючи інші комунікативні джерела, що з’явилися внаслідок застосування цифрових технологій, повинні серйозно ставитися до інтересів сектора мовлення, зважаючи на його внесок у політичний і культурний плюралізм.

Державам-членам слід розглянути питання про впровадження правил справедливого, прозорого й недискримінаційного доступу до систем і служб, які є важливими для цифрового мовлення, а також способи забезпечення відстороненості для основних систем навігації й надання регулювальним органам влади права запобігати пору-шенням.

На додаток до цих заходів, держави-члени мають також вивчити питання про можливість і доречність упровадження загальних технічних стандартів для служб цифрового мовлення. Крім того, зважаючи на те, що взаємне використання технічних систем може допомогти глядацькій аудиторії збільшити свій вибір і сприятиме полег-шенню доступу за помірковану ціну, державам-членам слід шукати способів досягнення найбільшої можливої порівнюваності цифрових декодерів.

ІІІ. Змістове наповнення ЗМІ

1. Загальний принцип

Держави-члени мають розглянути можливі заходи, які забезпечать громадськості доступ до різноманітного змістового наповнення ЗМІ, що відображає різні політичні та культурні погляди, пам’ятаючи при цьому про важливість гарантувати ЗМІ редакційну незалежність, а також про важливість, яку можуть мати заходи, що добровільно вживаються самими засобами масової інформації.

2. Сектор мовлення

Державам-членам слід розглянути, якщо це потрібно й реально, питання про вжиття заходів, спрямованих на заохочення виробництва та поширення різноманітної інформації телерадіоорганізаціями. До таких заходів могла б, наприклад, належати вимога в ліцензіях на право мовлення телерадіомовним компаніям випускати або замовляти підготовку певного обсягу оригінальних програм, зокрема це стосується новин і поточних подій.

Крім того, за певних умов, наприклад, коли телерадіомовна компанія посідає провідну позицію в певній сфері, держави-члени можуть передбачити запровадження угоди про “поділ частоти” задля забезпечення доступу до ефіру іншим телерадіомовним компаніям.

Держави-члени повинні проаналізувати питання про впровадження правил, що мають на меті збереження плюралістичного місцевого радіо- й телепростору, гарантуючи зокрема, щоб створення мережі, під чим розуміється централізоване забезпечення передачами та відповідне технічне обслуговування, не загрожувало плюралізму.

3. Сектор преси

Держави-члени мають шукати способів забезпечення того, щоб достатня кількість джерел інформації була до послуг органів преси задля їхнього плюралістичного наповнення.

IV. Власність і редакційна відповідальність

Державам-членам слід заохочувати ЗМІ добровільно зміцнювати редакційну й журналістську незалежність завдяки прийняттю статутів редакцій або вжиттю інших засобів саморегулювання.

V. Громадська служба мовлення

Держави-члени мають підтримувати громадську службу мовлення й сприяти її розвитку з метою використання можливостей, що пропонують нові технології й комунікативні служби.

Державам-членам слід проаналізувати шляхи розвитку телерадіоорганізаціями громадської служби мовлення форм спілкування з громадськістю. Сюди могло б належати утворення консультативних комітетів, відповідальних за планування програм, щоб відображати потреби й запити різних груп суспільства в програмній політиці.

Державам-членам слід визначити відповідні засоби забезпечення належного й надійного фінансування телерадіомовників громадського сектору мовлення. Це може бути державне фінансування й надходження від комерційних структур.

З перспективою переходу до цифрових технологій держави-члени мають дотримуватись правил “обов’язкової передачі” для кабельних мереж. Аналогічні правила можна передбачити, якщо потрібно, для інших способів передачі та передавальних пристроїв.

VІ. Заходи підтримки ЗМІ

З метою сприяння плюралізму й різноманітності ЗМІ держави-члени могли б розглянути можливість упровадження прямих або непрямих схем фінансової підтримки як друкованих ЗМІ, так і органів мовлення, зокрема на регіональному й місцевому рівнях. Потрібно також вивчити питання про надання субсидій друкованим ЗМІ і телерадіоорганізаціям, які працюють мовами меншин.

На додаток, заходи щодо підтримки процесів створення, виробництва і поширення аудіовізуальної та інших видів інформації, що є значним внеском до плюралізму в ЗМІ, також мають бути розглянуті державами-членами з метою сприяння утворенню нових медіа-органів або надання допомоги тим із них, які стикаються з труднощами чи зобов’язані адаптуватися до структурних або ж технічних змін.

Не ігноруючи міркувань змагальності, кожен із вищезазначених заходів підтримки має призначатися на підставі об’єктивних і перевірених критеріїв у рамках прозорих процедур і підлягати незалежному контролю. Умови надання підтримки слід періо-дично переглядати задля запобігання випадковому заохоченню будь-якого процесу кон-центрації ЗМІ або неправомірному збагаченню підприємств, що мають прибуток від такої підтримки.

VII. Наукові дослідження

Держави-члени повинні підтримувати наукові дослідження й студії в сфері концентрації й плюралізму ЗМІ, зокрема щодо впливу нових технологій і комунікативних служб на ці аспекти.