У документі на 70-ти сторінках запропоновано органам влади та усім зацікавленим сторонам систематизоване викладення цілей і завдань реформ у різних сферах державної політики.

“Перед тим, як щось пропонувати, потрібно мислити системно: узгодити спільне бачення проблеми, рішення, яке є правильним, забезпечити законодавчу базу, а потім моніторити, чи вирішено окреслені питання”, – підкреслив Тарас Шевченко і додав, що зміни – це не обов’язково закони, а закони – не обов’язково зміни. Системний підхід до реформ передбачає, що потрібно мислити змінами.

Загалом документ вміщує розділи по кожному блоку реформ із зазначенням проблем, які має вирішити реформа; цілей реформи; блоків, як є зараз і як має стати. Також у кожній сфері наведено перелік організацій громадянського суспільства, які глибоко досліджують проблематику й готові надавати експертну, адвокаційну та інформаційно-роз’яснювальну підтримку під час впровадження реформ.

Серед ТОП-подій Тарас Шевченко назвав:

– утворення Державного бюро розсілідувань та передання йому слідчих функцій прокуратури;
– незалежне впровадження конституційних змін в частині правосуддя, утворення нового Верховного Суду;
– залучення громадськості до оцінювання суддів і конкурсів у нових судах через Громадську рада доброчесності.
– створення Вищого антикорупційного суду;
– запуск і забезпечення незалежності суспільного мовлення;
– проведення чесних конкурсів на посади державних секретарів Кабінету Міністрів та міністерств.

“Багато зусиль також потрібно на захист того, що ухвалено. Ми маємо недопустити відкату по електронних деклараціях, судовій реформі, реформі публічної адміністрації”, – підкреслив спікер.

Ознайомитися із документом можна тут – https://goo.gl/lQCNJw