ВУРівці ознайомилися з виборчим напрямком роботи РПР

November 14, 2016

Чергова лекція Відкритого Університету Реформ була присвячена виборчій реформі. У її рамках голова ВГО «Громадянська мережа «Опора» Ольга Айвазовська та кандидат політичних наук, політтехнолог Світлана Машаровська розповіли про реформу виборчої системи та про маніпуляцію і способи протистояння їй.

Ольга Айвазовська розпочала свій виступ з невеликого екскурсу в історію та розказала студентам університету Реформ про досвід проведення виборів у різних країнах в різний час. Так, у Європейських країнах, наприклад у Німеччині, люди із обмеженими можливостями інтегровані у суспільство і беруть участь у соціальному житті.

«Люди, які мають вади зору, хочуть брати участь в політичних процесах. В Німеччині для цього створюються необхідні15049672_645988375609301_1538995352_n умови і вони можуть повноцінно брати участь у політичному житті суспільства», – зазначила вона.

Крім того, лекторка визначила основні принципи і стандарти виборчої реформи. Серед них загальне, рівне, пряме виборче право, принцип таємного голосування, повага до прав і свобод людини, стабільність законодавства і т.д. Основні зміни починаються із прописування прав та принципів у законопроектах. Для цього створена і працює неофіційна робоча група, яка називається «Друзі виборчої реформи», до якої входить Ольга Айвазовська.

«Зараз ми працюємо із чотирма законопроектами, що стосуються закону про місцеві вибори.Так активно, що ми допрацюємося до того, що всі вони будуть зняті з порядку денного. Закон про місцеві вибори – це спроба зробити не те, що було при Януковичі, а зберегти переваги для партій. Наприклад, перевага системи з відкритими списками – це конкуренція у середині партій між депутатами», – пояснила громадський діяч.

Друга частина лекційного дня була присвячена маніпуляціям. Кандидат політичних наук, політтехнолог Світлана Можаровська розказала про забезпечення особистої інформаційної безпеки, основні прийми маніпуляторів та способи захисту від них.

Спікер зазначила, що основна мета маніпуляції – викликати яскраві емоції, зачепити за живе та зламати опір. Прагненням людей до сильних емоцій спекулюють телебачення та новинна журналістика, які прагнуть не інформувати реципієнта, а вразити його. Для цього інформація подається фрагментарно та швидко (людина не встигає сконцентруватись на почутому). Але телебачення – це не єдине джерело поширення інформації та маніпуляції. Ще один розповсюджений спосіб – плітки.

15033589_1482239518458532_715660164_n«Плітка завжди цікава, проста та ексклюзивна. Саме таку інформацію хочуть отримати люди. І отримують. Правильно подана чутка покриває країну через коло тих, кому заплатили гроші за її розповсюдження, і натовп сприймає її за чисту монету. Він має погану здатність — урівнювати IQ своїх частин до найнижчого середнього. Тому навіювання певної думки і зараження нею суспільного середовища відбувається дуже швидко. Ми живемо у дуже токсичний час. Свідомість послаблює вплив захисного фактору і людина занурюється в свою власну псевдо реальність. Почувши повідомлення, яке відповідає вашому світогляду, ви будете шукати його підтвердження», – сказала Світлана Машаровська.

Вона розповіла, як вирізнити маніпуляцію із отримуваних повідомлень.

«Перш за все, таке повідомлення лякає. Воно викликає розпач і обурення, бажання обговорити новину і поділитись нею. Крім того, маніпулятивний меседж часто повторюється на різних каналах, бо, як кажуть, повторення є мати навчання. У подібних новинах немає півтонів, вчинки поділяються лише на чорне і біле. Небезпека криється в тому, що якщо такі новини викликають ейфорію та піднесення, то за ними неминуче слідує розчарування», – наголосила політолог.

За словами експерта, найкращий спосіб не стати жертвою маніпуляцій – відкинути емоції та проаналізувати зміст повідомлення і мотивацію сторін.

«Перші 5 секунд треба заспокоїтись та не панікувати. Потім варто задати собі питання: з якого джерела інформація? Чи є їй підтвердження? Що каже протилежна сторона? Чи відповідає ця інформація здоровому глузду? Зрештою, вирішіть: кому вигідно дане повідомлення і яку мету переслідує ця людина?», – порадила Світлана Машаровська.