Як вирішити проблему недофінансування Суспільного мовлення та чому це питання є одним з ключових для успіху реформи – про це сьогодні йшлося під час прес-конференції “Недофінансування Суспільного мовника – загроза для його незалежності та ефективності” за участі керівництва НСТУ та державних посадовців. Також на прес-конференції виступив Ігор Розкладай, юрист Центру демократії та верховенства права.
На 2017 рік заплановано ряд важливих кроків із реформи Суспільного мовлення, і відповідно до до Закону “Про Суспільне телебачення і радіомовлення в Україні”, його бюджет має становити 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік. Тож ПАТ “НСТУ” мала б отримати 1,2 мільярди гривень, проте у Держбюджеті на цей рік закладено лише 75% цієї суми – на 309 мільйонів менше. А відповідно до Бюджетної резолюції на 2018-2020, запропонованої Мінфіном, Суспільне щороку недоотримуватиме кошти, а у 2020 році нестача може скласти третину його бюджету. Тому НСТУ виступила з публічною заявою, у якій закликає владу забезпечити належне фінансування Суспільного мовлення
За словами голови Наглядової ради НСТУ Тетяни Лебедєвої, фінансування Суспільного – не відомче питання, а справа державної ваги
“Створення Суспільного мовлення – одна з найважливіших реформ, що наближає нас до клубу цивілізованих країн. Зараз настає доленосний період, у який мають бути закладені основні передумови реформ. Якщо на першому році не буде створено нову структуру, не було механізму співпраці з регіонами, не буде якісно зростати кваліфікація тих, хто працює – можна сказати, що реформи не буде. “, – зазначила вона.
За її словами,в ряді країн зараз триває знищення Суспільного мовлення саме через зменшення бюджету або більшу залежність від чиновників у отриманні грошей. Це перекриває головний смисл Суспільного –незалежність від влади
“Недофінансування буде сприйнято як ознака, що влада не хоче незалежності Суспільного. Друга небезпека – можливо, за рік команда, яка прийшла, скаже, що не вистачає грошей, тому не буде результату – це друга причина занепокоєння. Є багато підстав, однак головне – закон має бути законом. Якщо вказано, що НСТУ має отримати певну суму, то давайте звикати, що закони мають виконуватися. Саме тому ми висловили занепокоєння і хочемо привернути увагу до проблеми”, – наголосила голова Наглядової Ради.
Тетяна Лебедєва зазначила, що вже отримала запевнення від Прем’єр-міністра щодо забезпечення бюджету і сподівається на таку ж позицію від законодавчої влади.
Мортен Енберг, голова Офісу Ради Європи в Україні, наголосив, що Рада Європи відводить особливу роль службі суспільного мовлення, яка має забезпечувати правдиві, неупереджені і збалансовані новини.
“Незалежність є основною вимогою кожної організації Суспільного мовлення – без неї неможливо підтримувати рівень довіри до мовника. А досягається вона завдяки незалежному менеджменту, редакційній політиці і незалежному фінансуванню. Ми знаємо негативні приклади, де скорочення чи припинення фінансування суспільного мовника призводило до зменшення рівня плюралізму ЗМІ. Тож вітаємо заяву, що фінансування відбуватиметься повною мірою”, – відзначив він.
Зураб Аласанія, голова правління НСТУ, розповів, що наявні зараз обсяги фінансування є недостатніми для реальних змін.
“Ми провели аудит і дійшли висновку, що зараз маємо 13 мільйонів на 28 телерадіокомпаній – про це навіть соромно казати. При цьому восени ми маємо видати продукт, бо глядачам байдуже до наших проблем – їм потрібен якісний контент. А система вибудувана так, що на виробництво програм ми витрачаємо в чотири рази менше, ніж на трансляцію. Ми сподіваємося на гроші, які маємо доотримати, адже вони підуть не лише на існування Суспільного, а й на зміни – як в ефірі, так і в структурі”, – наголосив очільник НСТУ.
За його словами, заяви у публічному просторі є єдиними важелем тиску, адже колектив Суспільного відмовився від практики лобіювання та неофіційних зв’язків з посадовцями. Водночас, розробляються інші механізми фінансування, які не збільшать видатки держави.
Богдан Червак, Перший заступник Голови Держкомтелерадіо, відзначив, що теж підписався б під зверненням щодо фінансування Суспільного
“Тут усе чітко і правильно, без популізму. Можемо констатувати, що надали Мінфіну всі документи, пов’язані з сумою недофінансування, вказали, що це є порушення і треба забезпечити належний рівень коштів. Це питання честі для уряду і держави загалом, тож є відчуття, що треба тримати гідний рівень”, – вказав він.
Артем Біденко, державний секретар Міністерства інформаційної політики, висловив упевненість, що Суспільне стане історією успіху
“В сучасному інформаційному середовищі саме ця історія успіху потягне за собою багато інших “ниточок”. Позиція міністерства – в хорошому сенсі лобіювати це питання в Уряді, аби Суспільне мовлення відбулося, і стало цікавим та якісним”, – відзначив він.
За словами Ігоря Розкладая, юриста Центру демократії та верховенства права, цей рік є ключовим для розвитку Суспільного мовлення, тому його фінансування є вкрай важливим
“Ще у 2009 році Рада Європи нагадала, що для незалежності і неупередженості мовника має бути належне фінансування. Сума, вказана в законі, не є великою, насправді бюджети європейських мовників є суттєво вищими, але розуміли, що країна у стані війни і цю суму не можна було підвищити. Європейська спілка мовників рекомендувала встановити фінансування на рівні 2 мільярдів”, – вказав він.
Експерт наголосив: щоб суспільний мовник зміг змінитися – а перебудовуватися він змушений довго через застаріле законодавство – йому треба дати можливість працювати і вже зараз показати, що він буде виробляти якісний контент. А для цього держава має виконати фінансові зобов’язання.
“У бюджетному законодавстві нічого не говориться про зменшення фінансування – там навпаки ідеться про дофінансування, і це означає, що держава мала б навіть накинути певну суму, а зараз вони виконують план фінансування на 75%, і це нехороший сигнал у ключовий рік для розвитку суспільного. Ми маємо усні обіцянки, але закликаємо Парламент та Уряд забезпечити ту суму, яка належить суспільному мовнику за законом“, – підсумував Ігор Розкладай.
