Як висвітлювати вибори: ЦЕДЕМ провів тренінг для журналістів

Вже за місяць, 31 березня, в Україні відбудеться перший тур президентських виборів. Для ЗМІ це не лише топ-тема, а й професійний виклик. Адже виборче законодавство має чимало нюансів, які важливо зрозуміти. А самі ЗМІ під час кампанії мають діяти максимально неупереджено та збалансовано. Відтак, 27 лютого Центр демократії та верховенства права провів тренінг щодо законодавчих аспектів висвітлення виборів. Інтерактивний тренінг зібрав журналістів як із загальнонаціональних, так і з регіональних ЗМІ.

Аби розуміти перебіг виборів та писати про них, журналісту слід бути обізнаним із виборчим законодавством. Тож Надія Шувар, керівник напряму «Верховенство права» провела лекцію на правову тематику. Зокрема, розповіла, які закони регулюють виборчий процес – саме у них та на офіційному сайті ЦВК слід шукати інформацію та трактування спірних питань. Серед таких є питання агітації, тож експерт нагадала, що проводити її кандидат може лише з моменту реєстрації і розповіла, коли і у якому форматі особа має право агітувати. А також журналісти дізналися про структуру виборчої системи – від дільничних виборчих комісій на локальному рівні до ЦВК – і повноваження кожного з них. Лектор вказала і потенційні порушення законодавства – як от передача бюлетеня іншим особам.

Також Надія Шувар розповіла про новий виклик для українських виборів – як і де зможуть проголосувати вимушено переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій.

Втім, особливо активну дискусію викликало питання застави. Нагадаємо, в Україні розмір застави для кандидата у Президенти складає більше 90 тисяч доларів, а для політичної партії – 150 тисяч – і це європейський рекорд. Відтак, учасники обговорювали, як зберегти певний бар’єр і водночас відкрити шлях для молодих політиків і партій.

Українське законодавство розмежовує агітацію та інформування про вибори, а також встановлює критерії для журналістів – про це питання розповідав Павло Моісеєв, директор з правових питань ГО «Інтерньюз-Україна». Зокрема інформування має бути об’єктивним, різнобічним та неупередженим.

Для аналітичних матеріалів експерт радить розробити чітку методологію, яка допоможе уникати проблем. Крім того, зосередитись слід на аналізі, а не звинуваченнях. До прикладу, теза про те, що задекларовані статки кандидата менші, ніж сплачена застава – це факт. А от теза про те, що «цей кандидат технічний» – уже суб’єктивне судження. Втім, така точка зору цілком допустима у форматі авторських колонок. Павло Моісеєв також наголосив на важливості дебатів. Адже кандидати упродовж півтора годин обмінюються аргументами з опонентами та ведучим. Втім, досі існує дискусія про те, чи не є дебати агітацєю.

Наостанок лектор згадав про ще одну медійну новацію – інтерактивні опитування. Отож, учасники ефіру не мають коментувати такі опитування, натомість зобов’язані чітко вказати, що воно є нерепрезентативним.

Про політичну рекламу та агітацію учасникам тренінгу розповів Ігор Розкладай, юрист Центр демократії та верховенства права. Серед іншого він вказав, що агітація може проводитися як за, так і проти конкретного кандидата. Однак на практиці, агітаційні ролики в Україні не несуть у собі змісту як такого. Деякі з них навіть містять мову ворожнечі.

До речі, за медійні порушення виборчого законодавства Нацрада теоретично може штрафувати редакторів видань. Однак в реальності судові процеси затягуються, і з 50 протоколів лише у одному випадку відбулося стягнення.

Також Ігор Розкладай вказав на значущість дебатів: адже це дуже жорстка форма дискусії, і у другому турі кандидати змагаються безпосередньо між собою. У разі, якщо один із них відмовиться, інший може використати його час.

На думку медіаюриста, соціологи можуть і повинні публічно пояснювати громадянам «правила гарного тону» проведення якісних соцопитувань. Адже існують чіткі критерії, і за ними медіа могли б «фільтрувати» замовні опитування серед тисяч опублікованих досліджень.

А Людмила Опришко, адвокат ГО «Платформа прав людини», назвала типові порушення з боку ЗМІ під час виборів. Загалом же лекція мала багато практичних завдань.

До прикладу, лектор запропонувала таку ситуацію: «В студії передачі ведучий вів розмову з кандидатом у президенти, а потім запропонував гостям студії проголосувати чи обрали б вони його президентом. Чи правомірним було дане голосування?». Учасники тренінгу цілком правильно визначили, що відбулося інтерактивне опитування лише серед аудиторії передачі – а ведучий цього не вказав.

Також журналісти працювали із соцопитуваннями. Людмила Опришко представила учасникам інфографіку, яка містила результати соцопитування. Учасники тренінгу назвали всі складові, властиві якісному опитуванню і виявили, що цей матеріал їх містить.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: