Краудфандинг як інструмент залучення коштів від широкої спільноти стає дедалі поширенішим в Україні — від підтримки культурних проєктів і стартапів до збору пожертв для підтримки оборони і гуманітарних потреб. Водночас законодавче врегулювання цієї сфери залишається де-факто фрагментарним та розмитим, що ускладнює приведення його у відповідність до законодавства ЄС.
Що таке краудфандинг (crowdfunding) і як він працює
Краудфандинг — це механізм колективного фінансування проєктів або ініціатив, за якого багато людей вносять невеликі суми коштів через інтернет-платформи, часто без очікування фінансової винагороди, а інколи з винагородою (товари, послуги, привілеї).
В Україні спостерігається розвиток благодійного та соціального краудфандингу, як за допомогою спеціальних платформ, орієнтованих на розвиток громадських ініціатив, творчих проєктів та малих бізнесів, так і за допомогою інструментів, які пропонують банки (наприклад, банка від Монобанку) або різні платіжні системи.
Натомість чітке законодавче визначення самої інституції краудфандингу ще відсутнє, і відносини регулюються нормами цивільного та господарського права без визначення специфічних правил для онлайн-платформ.
Практична реальність: платформи, банки та неформальні механізми збору
В Україні краудфандинг часто реалізується не лише через спеціалізовані майданчики, але і через інші цифрові сервіси:
- Низка локальних онлайн-платформ
- Фактично, деякі банківські продукти та сервіси дозволяють клієнтам створювати “краудфандингові” рахунки й збирати на них кошти без обов’язкового юридичного визначення платформи чи спеціального регулювання.
Такий змішаний характер функціонування створює ситуацію, коли сфера функціонує де-юре поза межами комплексного законодавчого регулювання, що з одної сторони дозволяє швидко реагувати на виклики, спричинені війною, а з іншої сторони ускладнює оцінку ризиків та захист прав донорів від шахрайських або нецільових зборів.
Європейський вимір: AML-зобов’язання для платформ
В травні 2024 року Європейський Союз ухвалив новий комплекс антимоніторингових AML/CFT-правил (Anti-Money Launder / Countering the Financing of Terrorism package). Цей пакет, зокрема, передбачає розширення кола “зобов’язаних суб’єктів” (в українському законодавстві – суб’єктів первинного фінансового моніторингу) і охоплює, зокрема краудфандингові платформи, які будуть зобов’язані впроваджувати заходи з запобігання та протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ), включно з верифікацією клієнтів та звітуванням про підозрілі операції вже в липні 2027 року.
Так, новим пакетом пропонується 2 вида фандрейзингових платформ: “надавач послуг у сфері краудфандингу” та “посередник у сфері краудфандингу”. І якщо під перший вид чітко підпадає діяльність спеціальних краудфандингових платформ, які обслуговують виключно задачі краудфандингу, то з другим видом все складніше. Зокрема, ECNL у своїй аналітиці звертає увагу, що залишається незрозумілим, які саме суб’єкти підпадають під визначення «посередників у сфері краудфандингу». Зокрема, якщо певна група розміщує заклик про збір коштів у Facebook, чи слід вважати Facebook «посередником у сфері краудфандингу»? Або ж у випадку, коли об’єднання надсилає своїм членам запит про збір коштів через WhatsApp?
Існує потреба у чіткому роз’ясненні та визначенні кола суб’єктів, які належать до категорії посередників у сфері краудфандингу, з метою уникнення різноманітних (хибних) тлумачень та правової невизначеності.
Також залишається незрозумілим, як імплементація європейських вимог може вплинути на унікальний кейс України, коли самі банки пропонують продукти для збору коштів – чи будуть посиленні вимоги фінансового моніторингу для користувачів таких продуктів?
Чому важливо говорити про це вже зараз
Окрім очікуваного запровадження EU AML/CFT вимог з 2027 року, є ще кілька важливих чинників:
- В Україні публічно неодноразово обговорюється можливість приєднання до ЄС уже у 2027 році, що автоматично зумовить потребу пришвидшеної імплементації європейських норм у національне законодавство.
- В умовах війни та активних фандрейзингових кампаній важливо мати прозоре, чітке регулювання для захисту донорів, протидії шахрайству, і при цьому не знищити можливість швидкого реагування на біду.
Якщо законодавство не буде розроблено завчасно і з належним обговоренням, то реагування на нові зобов’язання може стати раптовим шоком для громадян, платформ та інституцій, особливо в умовах широкомасштабних благодійних зборів.
За детальнішим аналізом ризиків пропонуємо ознайомитись з аналітикою ECNL
Цей матеріал підготовлено Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) в співпраці з Офісом Ради Європи в Україні. Цей матеріал профінансовано Європейським Союзом. Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) несе повну відповідальність за його вміст, який не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Проєкт “CSO Meter: Empowered for Action” реалізується Європейським центром некомерційного права (ECNL Stichting) та його партнерами: Transparency International Anticorruption Center in Armenia, Promo-LEX Association in Moldova та ІСАР Єднання в Україні.