Восьмого квітня 2013 року до Верховної Ради України було внесено проект Закону України “Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (законопроект №2753, н.д. Тетяна Слюз; щодо врегулювання окремих питань у сфері обігу спеціальних технічних засобів отримання інформації).

Проектом передбачається, що ліцензуванню підлягає розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівля спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв’язку, іншими засобами негласного отримання інформації. Утім критерії  і перелік віднесення виробів до категорії СТЗ має визначатися  Кабінетом Міністрів України.

При цьому проектом зазначається, що багатофункціональність, мініатюрність, можливість використання для негласного отримання інформації виробів міжгалузевого та побутового призначення не можуть бути підставами для визначення виробу, як спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації.

Авторка зазначає, що основною проблемою галузі є те, що правозастосовником (Службою безпеки України) до СТЗ масово відносяться товари побутового призначення (диктофони, радіоняні, брелки, ручки, GPS-трекери, тощо), через що, не лише грубо порушуються права і свободи громадян, але й блокується розвиток науки та підприємництва в Україні. “Відсутність належного поняття СТЗ, розмитість ознак СТЗ та закритість Методики віднесення об’єктів до СТЗ дає підстави констатувати факт, що сьогодні в Україні законослухняний громадянин не має жодної можливості напевно з’ясувати, які саме діяння вважаються кримінально карними, а які ні. “, – пояснює ініціатор законопроекту.