Проміжні досягнення з відкритості парламенту підбивали сьогодні учасники ініціативи «Відкритий парламент». Верховна Рада України зобов’язалася виконувати низку кроків задля своєї відкритості на початку 2016 року і сьогодні триває реалізація відповідної кампанії із залученням громадських організацій.
Найближчі плани – модернізація порталу відкритих даних із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Про це повідомив Олексій СИДОРЕНКО, керівник Управління комп’ютеризованих систем Апарату ВРУ.
За його словами, найближчим часом заплановано запуск он-лайн трансляції роботи погоджувальної ради. Таким чином, засідання стануть більш відкритими. Буде не тільки пряма телевізійна трансляція погоджувальної ради, а й онлайн трансляція. Окрім того, акредитовані телеканали зможуть отримувати відео та приймати сигнали і транслювати їх.
«Дуже важливо, щоб громадськість мала змогу брати участь у обговоренні законопроектів. Тому у жовтні цього року плануємо запустити платформу для публічного ініціювання та обговорення законопроектів. Громадяни зможуть адресувати до комітету свої поправки і пропозиції до конкретних статей, а також відслідковувати, чи будуть вони враховані та ухвалені», – зауважив представник Апарату ВРУ.
Парламентар Сергій ЛЕЩЕНКО підкреслив, що серед депутатів триває пошук прихильників законопроекту № 1591 з відкритості діяльності ВРУ, її комітетів і народних депутатів України. Також він висловився на підтримку санкцій для законотворців-кнопкодавців, згідно із проектом закону № 1895. Зрештою, народний обранець наголосив на необхідності викорінення повсюдного конфлікту інтересів у владі, тобто розмежування бізнесу та політики.
У свою чергу, Тетяна СЕМІЛЕТКО, програмний директор Центру демократії та верховенства права привітала ініціативність парламенту у залученні громадських організацій до власної інституційної розбудови. Зокрема, ЦЕДЕМ долучається до розробки законопроектів із відкритості ВРУ, а також Комунікаційної стратегії для парламенту. Останній документ передбачатиме цілі та інструменти їх виконання на 5 років за п’ятьма компонентами: комунікація ВРУ із громадськістю, із медіа, із міжнародною спільнотою, внутрішня комунікація та брендингова стратегія.
«Ми послідовно підтримуємо процес реформування парламентських медіа, насамперед роздержавлення друкованих видань. Йдеться про газету “Голос України” та журнал “Віче”, які чимало років поспіль на 50 відсотків утримуються з державного бюджету. Водночас суспільство очікує постійного зворотнього зв’язку з боку парламенту, а журналісти – сучасного прес-центру з необхідним обладнанням та чітких правил доступу до засідань», – наголосила Тетяна Семілетко.
Вона додала, що в ході такої роботи з парламентом громадськість бачить необхідність у перегляді професійно-кваліфікаційних вимог до працівників апарату ВРУ, щоб вміння фахівців відповідали сучасним викликам і потребам.
«Серед вимог часу – перехід на електронний документообіг і створення інтранету для горизонтальної комунікації працівників апарату між собою», – підкреслила Тетяна Семілетко.
Павло МИРОНОВ, аналітик Громадського руху ЧЕСНО виокремив питання депутатської етики та кнопкодавства з боку народних депутатів, для боротьби з яким розроблено законопроект № 1895.
Ярослав ЮРЧИШИН, виконавчий директор TI Україна вважає, що на сьогодні є 2 важливі аспекти, над якими варто працювати: кодекс депутатської етики з вирішенням питання конфліктів інтересів і поведінка депутатів у сесійній залі (від сексистських зауважень до бійок у ВРУ).
Олександр КЛЮЖЕВ, аналітик Громадянської мережі ОПОРА зазначив, що відкритістю парламенту ми сьогодні значно знімаємо напругу в суспільстві. Головним недоліком він вважає недостатню включеність нардепів у процес реалізації та популяризації процесів відкритості парламенту.