November 11, 2011
Дев’ятого листопада 2011 року відбулись парламентські слухання на тему: «Стан суспільної моралі в Україні», на яких виступив із доповіддю директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко.
У своєму
виступі Тарас Шевченко говорив про перспективу законодавчого регулювання захисту
суспільної моралі. Посилаючись
на досвід Великобританіїп. Шевченко пояснив, що закони і заборони
викликають зворотню реакцію – за принципом
забороненого плоду. “Регулювання в сфері медіа
має здійснюватись специфічно в кожній
сфер”, – зазначив п. Шевченко, “Україні не
потрібна комісія із захисту суспільної
моралі як спеціальний, специфічний
орган, який займається лише регулюванням
цього питання». “Якщо є Нацрада (з питань телебачення і радіомовлення – прим.),котра має слідкувати за станом моралі
на ТБ та радіо, якщо є Комітет захисту
прав споживачів, відповідальний за
моральність реклами, то Комісія заміщує
державні інституції.І вони не виконують
своїх функцій, і Комісія не може впоратися
з усіма «моральними», а радше «аморальними»,
питаннями.”
Ще одне, не
менш резонансне питання – судове
закриття ЗМІ у випадку порушення закону.
«Поширення сцен цинізму» або «брутальні
висловлювання» – такі визначення порушень
доволі абстрактні і можуть бути
використані у маніпулятивних цілях для
контролю мас-медіа. «Але
як тільки буде прийнятий такий закон,
де гарантія, що завтра не зміниться
керівництво, що буде новий керівник,
який… хоча навіть в поодиноких випадках,
але закриє декілька засобів масової
інформації? Навіть якщо це торкнеться
закриття лише одного телеканалу. Ми
вважаємо, що такий закон не потрібен, і
такий закон є надзвичайно шкідливим.»
– аргументи Тараса
Шевченка проти закону і на захист
мас-медіа були прослухані сесійною
залою (а це і народні депутати, і міністр
культури, і Комітет з питань культури
і духовності). Чи будуть вони зазначені
у Рекомендаціях зі слухань – покаже
час.