Про проблему прихованої реклами алкоголю та можливості її вирішення дискутували сьогодні під час публічного обговорення «Алкогольна реклама і спонсорство: якими є шляхи обходу обмежень і що з цим робити?», організованого Незалежною медійною радою. Метою обговорення був пошук правових способів регулювання на порушення та перспективи законодавчих змін у цій сфері.

За словами члена Незалежної медійної ради, директора Центру демократії та верховенства права Тараса Шевченка, ця проблема обговорюється уже багато років, проте вирішується вона лише на короткий час

«Так, ми констатуємо проблему, і вносяться відповідні зміни до законів. Але потім індустрія все одно знаходить шляхи, щоб уникати заборон, тож становище не змінюється. Нагадаю, у нас була повна заборона реклами, але вона ішла повним ходом зі словами «це ж реклама не горілки, а торгової марки». Хоча глядачі ж розуміють, що рекламується! Коли це заборонили новими змінами до закону, почалася реклама під виглядом спонсорства. Її обмежили, дозволивши у такому випадку подавати лише логотип з дикторським голосом, а не рекламні тексти. Ця заборона протрималася рік, а зараз знову йдуть повноцінні рекламні ролики» – наголосив Тарас Шевченко.

За його словами, при регулюванні реклами важливо розуміти мету цих дій. У цьому випадку проблемою є шкідливість алкоголю і великі масштаби залежності від нього серед українців. Тож держава прагне зменшити вживання алкоголю – і тут доречно говорити про телерекламу, яка є найбільш впливовою.

«З початку незалежності існувала заборона на рекламу і спонсорство алкоголю. Утім, з 2003 року відбулось послаблення і була дозволена реклама в нічній час. А  сьогодні на каналах є проблема спонсорських роликів алкоголю і перетворення спонсорства на рекламу, коли спонсорство стає light версією реклами», – пояснив юрист Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай.

У ході обговорення експерти окреслили слабкі місця в законодавстві, які дозволяють виробникам алкоголю продовжувати приховану рекламу.

«Виробники алкоголю не оскаржують законодавчі обмеження реклами алкоголю і не намагаються спростувати її вплив на неповнолітніх. Вони просто йдуть у спеціалізовані видання, і розміщують інформацію там. Проблема в тому, що кожне видання може оголосити себе спеціалізованим, тож загальноукраїнські ЗМІ можуть легально рекламувати алкоголь. Наразі це питання розглядається в рамках змін до закону «Про друковані ЗМІ». Необхідно чітко визначити, що спеціалізованими є лише видання, присвячені алкоголю», – відзначив секретар Незалежної медійної ради, керівник правових проектів Інституту Масової Інформації Роман Головенко.

Також він наголосив, що реклама алкоголю є небезпечною, адже будується на асоціаціях, що алкоголь є неодмінним атрибутом справжніх чоловіків та щасливого життя.

За словами Тараса Шевченка, проблема спонсорства досі лишається невирішеною, адже рекламодавці маніпулюють цим поняттям. До прикладу, вони подають інформацію про торгову марку під час телереклами подій, або розміщують логотипи виробників алкоголю на зовнішній рекламі, хоча закон забороняє такий формат представлення спонсора.

Вирішення проблеми учасники обговорення бачать у посиленні відповідальності за порушення та зміні підходів до регулювання реклами.

«Домовлятися з виробниками про це питання дуже важко, адже є конкретний факт: у замовників є бажання рекламуватися навіть попри обмеження. Можна написати найкращі закони, але якщо їх свідомо порушують – має бути покарання», – вважає секретар Незалежної медійної ради, юрист Інституту Медіа Права  Ігор Розкладай.

За словами тимчасового виконувача обов’язків голови Держпродспоживслужби Лілії Стиренко, потрібне як збільшення штрафів, так і виховання суспільної свідомості

«Якби на бізнес накладали великі штрафи, цю проблему не довелось би вирішувати десятиліттями, бо виробники розуміли б серйозність покарання. Водночас, потрібна рішуча позиція керівництва каналів: там повинні мати внутрішній стержень і казати, що не братимуть приховану рекламу алкоголю», – вважає вона.

Натомість Тарас Шевченко запропонував передати регуляторні функції Нацраді з питань телебачення та радіомовлення

«Те, що ми бачимо на телеекранах, юридично має кваліфікуватися як прихована реклама – і за це має бути відповідальність. Однак зараз вона обмежується невеликими штрафами від Держпродспоживслужби. Я вважаю, що регулювати рекламу має Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, як у європейських країнах. Адже вона має сильніші повноваження – аж до позбавлення порушників ліцензії», – зазначив директор CEDEM .

Як відзначили члени Незалежної медійної ради, на сьогодні МР готує рекомендації, які стосуватимуться як існуючого законодавства, так і можливих змін до нього. Висловлені під час обговорення ідеї також будуть включені до цього документа.

У підсумку, учасники обговорення погодилися з необхідністю посилювати відповідальність за приховану рекламу алкоголю. Однак для цього громадські активісти та експерти повинні сформулювати чіткі критерії порушень, аби у недобросовісних замовників реклами не лишалося можливості обходити заборону.

*Фото надані виданням “Детектор Медіа”