Ключові пріоритети реформ у 23 державних галузях, вказані у Дорожній карті реформ, та можливі перешкоди на шляху державотворчих змін обговорювали сьогодні під час круглого столу “Пришвидшуємо реформи: план дій від Реанімаційного Пакету Реформ”.  

На початку заходу директор Центру демократії та верховенства права, співголова Ради РПР Тарас Шевченко презентував нову Дорожню карту реформ. Це комплексний аналітичний документ, у якому прописані покрокові дії для влади у різних галузях – від антикорупції і судової реформи, до молодіжної політики і науки.

“Перед тим, як щось пропонувати, потрібно мислити системно: узгодити спільне бачення проблеми, рішення, яке є правильним, забезпечити законодавчу базу, а потім моніторити, чи вирішено окреслені питання”, – підкреслив Тарас Шевченко і додав, що зміни – це не обов’язково закони, а закони – не обов’язково зміни. Системний підхід до реформ передбачає, що потрібно мислити змінами.

Директор ЦЕДЕМ виділив 7 пріоритетних сфер реформування до кінця 2017 року. Це антикорупційна реформа, судова реформа, реформи публічної адміністрації, виборчого законодавства, місцевого самоврядування та децентралізації, а також економічний розвиток та реформа органів правопорядку. Водночас він наголосив на загрозі згортання реформ.

“Багато зусиль також потрібно на захист того, що ухвалено. Ми маємо не допустити відкату по електронних деклараціях, судовій реформі, реформі публічної адміністрації”, – підкреслив спікер.

Такий формат співпраці влади та громадського сектору підтримують і у представництві ЄС в Україні, зазначила Координатор сектору «Громадянське суспільство та ЗМІ» представництва ЄС в Україні Коломб де Мерсе.

«Хоча всі реформи важливі, я раджу обрати кілька пріоритетних, щоб досягти успіхів до кінця цього року. Реформи потребують системного втілення. Важливо не лише їх окреслити і систематизувати на папері, а й закласти на них бюджет на наступні роки і встановити конкретні терміни їх виконання. Вважаю, що співпраця влади та громадського сектору сприяє прогресу в країні», – зазначила вона.

За оцінкою Івана Міклоша, керівника Групи радників Прем’єр-міністра України, співголова Групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні, з часу Майдану вже вдалося досягти більшого, ніж за останні 10 років.

 «Добре, що в країні проводяться реформи, проте погано, що їх менше, ніж могло б бути. До того ж, є ризик, що ці зміни не будуть сталими. Реформи – це більше політичний виклик, ніж технічні питання, адже вони передбачають законодавчі зміни, неможливі без підтримки парламенту. Одним із пріоритетів зараз є боротьба з популізмом, він становить більшу загрозу, ніж путінська Росія».

За словами Віталія Шабуніна, голови правління Центру протидії корупції, члена ради РПР, наразі влада протидіє антикорупційним реформам. Ключовими загрозами він назвав атаки на систему електронного декларування та спроби позбавити повноважень НАБУ.

«Часто кажуть, що вікно можливостей закривається. Насправді його просто закривають з іншого боку. Зараз потенціал багатьох хороших людей іде на те, аби просто відстояти вже проведені реформи. У нас є чітко прописані плани реформ, проте у державі відсутня політична воля. Фактично, зараз ми змушуємо політиків робити свою роботу. Якщо цього не вдасться, то найкращі реформи не мають сенсу», – наголосив він.

Водночас, Єгор Соболєв, народний депутат України, голова Комітету ВРУ з питань запобігання та протидії корупції, погодився з пропозиціями експертної спільноти та закликав боротися за антикорупційні норми.

«Я повністю погоджуюся з порядком денним, які виклали в Дорожній карті реформ РПР. За кожну цю зміну ми маємо боротися: починаючи з прослушки для антикорупційного бюро і завершуючи впровадженням відповідальності за кнопкодавство в парламенті. І це буде найкращий захист тих позицій, які ми вже виграли. Раніше ми жили у рожевих окулярах і вірили, що достатньо створити гарні закони, і все буде добре. Проте як на мене, основа ідея нашого законодавства – змусити людей подивитися, як їх обкрадають і почати з цим боротися», – наголосив депутат.

Окрім безпосередньої боротьби з корупцією, експерти обговорювали питання економіки, адже ця галузь –  один із пріоритетів Дорожньої карти реформ.

«У своїй основі економічні реформи – це дієвий засіб антикорупції. Вони позбавляють чиновників предмету корупції: зникають можливості для зловживань. Тому економічні зміни можуть дати більший ефект, ніж покарання за злочини. На жаль, громадськість та медіа не дуже активно цікавляться цими змінами. Я розумію, що це не так цікаво, як, наприклад, вибори генпрокурора, де одразу видно «перемогу» і «зраду». Але без цих нудних процедурних змін складно сподіватися на зростання добробуту громадян», – зазначив Дмитро Романович, радник Міністра економічного розвитку та торгівлі України.

За його словами, для розвитку бізнесу в Україні потрібні не лише економічні зміни, а й судова та правоохоронна реформа. На значенні бізнес-клімату для інвесторів та вітчизняних підприємців наголошували й інші учасники дискусії.

«За даними нашого опитування, інвестори називають головною перешкодою в Україні широке розповсюдження корупції. На другому місці – недовіра до судової влади. Лише на третьому місці – війна. Ми повинні не лише протидіяти зловживанням, а й впроваджувати зміни у економічній та фінансовій політиці, спрощувати умови для малого і середнього бізнесу», – вказав виконавчий директор Центру економічної стратегії, член Ради РПР Гліб Вишлінський.

У підсумку учасники дискусії наголосили на значенні викладених у Дорожній карті реформ та висловили сподівання, що широкий суспільний діалог щодо реформ сприятиме позитивним змінам у країні.

Ознайомитися із документом можна тут – https://goo.gl/lQCNJw