27 листопада, о 10.00, в Українському Кризовому Медіа Центрі відбувся прес-брифінг з приводу нещодавно ухваленого Закону «Про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ». Якими мають бути наступні кроки – про це говорили експерти Реанімаційного пакету реформ Тарас Шевченко (директор Інституту Медіа Права), Світлана Остапа (медіа-експерт ГО «Телекритика», член наглядової ради НСТУ) та Роман Головенко (юрист Інституту Масової Інформації).

Нагадаємо, що 24 листопада народні депутати проголосували за прийняття законопроекту №1123 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Цей закон набуде чинності після підписання Президентом України з 1 січня 2016 року.

«Багато представників друкованих ЗМІ чекали на цей закон, адже він надає більше можливостей, – прокоментував Тарас Шевченко. – Медіа – це четверта влада, яка здійснює контроль за іншими трьома гілками. Дуже важливо, аби цей контроль знаходився в приватних руках, особливо в руках журналістів і творчих працівників».

Мета закону – позбавити владу можливості впливати на редакційну політику преси. Як зазначив Роман Головенко, громадяни можуть очікувати, що буде менше явного вихваляння влади, матеріалів, які направлені депутатами чи керівниками владних органів. Також пан Роман розвіяв міф про те, що цим законом держава втратить один із інструментів протидії інформаційним війнам. Однак місцеві видання ніколи і не були таким інструментом, адже вони інформують про події у селищі, районі, області. Випуски комунальної преси не торкаються геополітичних процесів.

Сьогодні на фінансування державних і комунальних газет йдуть десятки, сотні тисяч бюджетних гривень. Світлана Остапа переконує, що більшість комунальних газет зможуть вижити без дотацій з місцевого бюджету: «Нам дорікають, що з прийняттям нового закону місцева преса може зникнути, але це не так. За інформацією Держкомтелерадіо 2014 року в Україні існувало 555 місцевих видань, більша частина яких не збиткові. Тобто насправді більшість з них готові піти у «вільне плавання», – зазначила Світлана Остапа. – Разом з цим ми розуміємо, що локальним, районним виданням потрібна буде підтримка уряду, особливо в тих населених пунктах, де немає великих працюючих підприємств, а отже й прибутку від реклами. Проте фінансування має здійснюватися лише за умови фінансової прозорості».

Закон «Про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ» визначає етапи та способи роздержавлення преси. Експерти Медіа Групи РПР наголосили на важливості негайного запуску процесу реформування із набуттям чинності закону 1 січня 2016 року. Редакціям, що планують брати участь у так званому «пілотному» етапі реформування уже слід думати над тим, у який спосіб вони хочуть реформувати свої видання. Органам влади, які виступають засновниками преси, в свою чергу, слід не затягувати процес прийняття рішень.

Учасники підсумували, що вони раді тому, що процес реформування запущений і його вже нічого не блокує.

«Реформування друкованих ЗМІ – це звільнення журналістів від рабства», – підкреслює наостанок пан Шевченко.

Переглянути відеозапис брифінгу можна тут (українською) і тут (англійською).

Організатор: Медіа-група Реанімаційного пакету реформ (Інститут Медіа Права, ГО «Телекритика», Інститут Масової Інформації).