Автор: Наталія Трухіна,
комунікаційниця ЦЕДЕМ
Сім разів перевір, а тоді пошрюй. Так можна перефразувати відому приказку у контексті соцмереж, та й інтернету загалом. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну фейків стало стільки, що читання стрічки новин нагадує біг із перешкодами. Ось фото військових, згенеровані за допомогою штучного інтелекту, із тисячами лайків і репостів, фото руїн і картка зі збором на допомогу, вівчарки, яких збираються приспати, сльозлива історія про соціальну несправедливість, скандал з ТЦК, фінансова допомога від «Дії», фото з фронту, дописи про зраду, корупцію, енергетику, мовне питання, всесвітню змову… Якщо не мати навичок перевірки інформації, або ж фактчекингу, можна легко лайкнути чи поширити фейк. Про найпопулярніші фейки у мережі колись та зараз, і навіщо їх запускають, поговоримо далі.
Фейки-старожили: «наймилозвучніша мова», «найкрасивіша валюта» й «переможець олімпіад»
В Україні одним із найживучіших є фейк про українську мову як одну із наймилозвучніших у світі. Гугл видає згадки про нього з 2016 року. В його основі лежить історія про те, що 1934 року на лінгвістичному конгресі в Парижі українську буцімто визнали третьою з-поміж усіх мов за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями та синтаксичною гнучкістю. Це твердження без прив’язки до псевдоісторії, яка стоїть за нею, можна знайти у численних дописах на Facebook, у програмі шкільних уроків, статтях і блогах про українську мову. Наприклад, у дописі Малої академії наук чи публікації Видавництва Старого лева. Попри те, що цей фейк неодноразово спростовували.
Інший фейк, який постійно виринає на поверхню, стосується української гривні, яку визнали найкрасивішою в світі. Він з’явився 2008 року як жарт ведучого Андрія Богдановича. «Пройшло вже 13 років, як я вигадав жарт про «найкрасивішу гривню», а медіа і далі розповідають про «міжнародний фінансовий банк, який визнав гривню найкрасивішою у 2008 і 2013 роках»», – написав він на своїй Facebook-сторінці 2021 року, коли фейк знову розтиражували різні видання, зокрема загальнонаціональні 24 канал, «ТСН» і «Главком».
Ще один фейк, який став справжнім мемом і має безліч варіацій, умовно можна назвати «…і його ніхто не привітав». Ви, певно, бачили різні дописи про переможців конкурсів, заслужених працівників тощо, досягнення яких не оцінили, тож автори просять підписників підтримати «героїв». Усе почалося з фото «переможця всесвітньої олімпіади з фізики Іллі Кочергіна, про якого не написало жодне медіа». Картинку з таким текстом опублікувала публічна сторінка «В Днєпрє» у січні 2017 року (наразі картинку прибрали). Пост поширили 174 тисячі разів. Щоправда потім з’ясувалося, що Ілля з Росії і не перемагав в олімпіаді. Але для фейку це неважливо.
Пізніше у березні 2017 року історію «переможця олімпіади» українізували, опублікувавши пост про сільського школяра Антона Ципка, який переміг на олімпіаді з інформатики в Тегерані. Користувачі відреагували понад 130 тисячами поширень. А через рік у Facebook з’явився жарт про «переможця олімпіади з мемів», який отримав понад 100 тисяч поширень. Фейк став мемом, і користувачі почали публікували фото відомих акторів, історичних постатей, політиків та активістів з відповідним підписом. Але фейки такого типу досі збирають тисячі лайків і поширень.
Що спільного у цих трьох прикладів? Усі вони апелюють до наших емоцій. Ми хочемо пишатися. А в останньому випадку – ще й виправити несправедливість.
Фейки після повномасштабного вторгнення: масовість і штучний інтелект
Особливість фейків після повномасштабного вторгнення не лише в тому, що їхнє виробництво сягнуло справді «промислових» масштабів. А й у повсюдному використанні штучного інтелекту (ШІ). Підроблювати інформацію стало простіше. Штучний інтелект може згенерувати картинку з потрібним сюжетом: наприклад, людей у військовій формі з українськими прапорами, дівчат в українських віночках, дітей тощо. Також ШІ дозволяє підробити відео чи аудіо.
Яскравий приклад використання ШІ – хвиля фейків наприкінці 2023 року під назвою «Авдіївка просить молитви». У мережі Facebook активно публікувались картинки з таким підписом. Усі вони були згенеровані ШІ і зображали військових на колінах: біля ікон, на тлі розп’яття тощо. Такі картинки запускали боти або сторінки-сміттярки, але потім їх могли підхоплювати і реальні люди.
Ще один приклад – фото дитини у куртці з українським прапором на рукаві, яка плаче на руїнах. Це згенероване ШІ зображення з’явилося у мережі після обстрілу росіянами житлового будинку у Дніпрі 14 січня 2023 року. Картинку поширювали з підписом «Цей малюк вижив. Він назавжди запам’ятає, хто зруйнував його світ. Дніпро».
Також варто згадати фото кошенят під завалами, які масово поширювали українці у лютому цього року як приклад жахів російських обстрілів. Фото вперше з’явилося в Instagram-профілі marikteba. Його авторка генерує різні зображення, зокрема котів, за допомогою штучного інтелекту. І спочатку його поширювали в контексті обстрілів у Газі. На історію з котиками повелося багато людей, зокрема й українські депутатки.
Це лише деякі приклади використання ШІ для створення фейків. Хоча робота штучного інтелекту в них досить очевидна, але велика кількість реакцій і поширень цих постів доводить протилежне. Часто користувачі продовжують підтримувати цей контент, навіть знаючи, що це нереальне зображення. Чому це шкідливо, розберемося далі.
Навіщо генерувати фейки і що з цим робити?
Залежно від авторська фейки можуть бути інструментом маніпуляції, шахрайства чи інформаційної війни проти українців. У цій статті не згадані фейки, які відверто брешуть про Україну чи перекручують факти або ж вигадують нісенітниці. Наприклад, про біолабораторії в Україні, «нацистів» тощо. Їхня мета очевидна: ворог прагне заперечити власні злочини, розхитати українське суспільство, підірвати довіру партнерів до України, посіяти паніку та зневіру серед українців, деморалізувати військових тощо.
А от ситуація з, на перший погляд, невинними картинками, які створив ШІ, дещо складніша. Спираючись на думки експертів, можна припустити такі мотиви фейкоробів:
- Виявити легковірну аудиторію – людей, якими легко маніпулювати і які не схильні перевіряти інформацію в мережі. Далі цю вибірку можна використовувати для запуску таргетованої реклами. Наприклад, з тезами російської пропаганди.
- Заохотити підписатися на сторінку. Далі поміж «патріотичного» контенту ця сторінка може запускати ворожі наративи.
- Зібрати велику кількість лайків під дописом, щоб потім замінити картинку і текст на ІПСО. Таким чином значно легше розповсюдити дезінформацію. Більше того, вона матиме більшу довіру, адже ваші друзі бачитимуть велику кількість лайків під цим постом і ваш, зокрема.
- Підмінити реальні свідчення воєнних трагедій, до яких призвела російська агресія, на вигадані. І знецінити справжні страждання. А ворог отримує ще один аргумент, аби брехати, що численні цивільні жертви війни в Україні нереальні і що українцям не можна довіряти.
- Емоційно накрутити українців і деморалізувати.
Пам’ятайте, що фейки завжди апелюють до почуттів. Якщо якась новина чи картинка має кричущий заголовок чи підпис – не поспішайте з реакцією. Подивіться, хто її опублікував: якщо це «Олена Олена», «Соломія Українець», «Петро Українець» тобто боти, чи сторінки-сміттярки, то не варто їм довіряти. Натисніть хрестик у правому верхньому куті допису, щоб ця сторінка більше не з’являлася у вашій стрічці. Якщо сумніваєтесь, спробуйте пошукати цю інформацію в гуглі або ж на ресурсах фактчекерів: «Фільтр», «По той бік новин».
А щоб більше знати про інформаційну війну проти нас, рекомендую завантажити посібник «Гібридна війна Росії проти України. Як перемогти на інформаційному фронті».
