November 5, 2014
КМДА пропонує громадським організаціям самостійно визначитися з планом соціальної реклами на 2015 рік. Їм пропонується взяти принаймні половину площ зовнішньої реклами Києва, відведених під соціальну тему. Про це йшлося під час громадського обговорення перспектив розміщення соціальної реклами у Києві у 2015 році та необхідності чіткого законодавчого регулювання соціальної реклами.
Дискусія проходила у форматі круглого столу під назвою: «Соціальна реклама у Києві: європейський підхід», КМДА пропонує громадським організаціям самостійно визначитися з планом соціальної реклами на 2015 рік. Їм пропонується взяти принаймні половину площ зовнішньої реклами Києва, відведених під соціальну тему. Про це йшлося під час громадського обговорення перспектив розміщення соціальної реклами у Києві у 2015 році та необхідності чіткого законодавчого регулювання соціальної реклами.
Дискусія проходила у форматі круглого столу під назвою: «Соціальна реклама у Києві: європейський підхід», ініційованого управлінням КМДА з питань реклами у співпраці з Інститутом Медіа Права та коаліцією громадських організацій «За тверезу Україну».
В ході дискусії учасники обговорили основні проблеми, з якими стикаються громадські організації, коли намагаються розмістити соціальну рекламу в Києві. Присутні також порушили питання необхідності вдосконалення національного законодавства в частині, що стосується соціальної реклами, а також напрацювання чітких та зрозумілих механізмів для її проведення.
Під час обговорення керівник Управління з питань реклами КМДА Артем Біденко зауважив, що потрібно розробити прийом заявок на формування плану соціальної реклами відкритим і прозорим та забезпечити можливість громадським організаціям розміщувати соцрекламу. За словами Біденка, зараз типовою є ситуація, коли такий план на 90% сформований з державних установ. «Має бути сформований механізм відбору заявок і реалізації тих проектів, які зможуть ефективно позначити значимі проблеми міста. І механізм має бути запропонований громадським сектором.
Потрібно зробити процес узгодження соціальної реклами прозорим, логічним і зрозумілим для всіх. А завданням КМДА буде чесно розподілити усі ці квоти між операторами зовнішньої реклами».
В результатів обговорення учасники зустрічі погодили необхідність створення робочої групи (дорадчого органу), що займатиметься розробкою прозорих механізмів розміщення соцреклами у Києві, зокрема підготовкою порядку її розміщення. Робоча група по суті може виконувати консультативно-дорадчі функції при відповідному департаменті КМДА.
При цьому, директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко зазначив: «Потрібно розуміти, що остаточне рішення все одно прийматимуть співробітники КМДА, а не дорадчий орган. Саме представники київської адміністрації визначатимуть список тих, хто має увійти в робочу групу».
За його словами, потрібно сформувати квоти на проведення соціальної реклами для громадянського суспільства. «Коли будуть певні квоти, певні відсотки, тоді матриця буде більш зрозумілою для людей, які в її межах визначатимуть і встановлюватимуть теми для розміщення соціальної реклами. Інакше для громадського сектору завжди буде залишатись якась незначна позиція», – підсумував юрист.
В ході дискусії учасники обговорили основні проблеми, з якими стикаються громадські організації, коли намагаються розмістити соціальну рекламу в Києві.
Присутні також порушили питання необхідності вдосконалення національного законодавства в частині, що стосується соціальної реклами, а також напрацювання чітких та зрозумілих механізмів для її проведення.
Під час обговорення керівник Управління з питань реклами КМДА Артем Біденко зауважив, що потрібно розробити прийом заявок на формування плану соціальної реклами відкритим і прозорим та забезпечити можливість громадським організаціям розміщувати соцрекламу. За словами Біденка, зараз типовою є ситуація, коли такий план на 90% сформований з державних установ. «Має бути сформований механізм відбору заявок і реалізації тих проектів, які зможуть ефективно позначити значимі проблеми міста. І механізм має бути запропонований громадським сектором.
Потрібно зробити процес узгодження соціальної реклами прозорим, логічним і зрозумілим для всіх. А завданням КМДА буде чесно розподілити усі ці квоти між операторами зовнішньої реклами».
В результатів обговорення учасники зустрічі погодили необхідність створення робочої групи (дорадчого органу), що займатиметься розробкою прозорих механізмів розміщення соцреклами у Києві, зокрема підготовкою порядку її розміщення. Робоча група по суті може виконувати консультативно-дорадчі функції при відповідному департаменті КМДА.
При цьому, директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко зазначив: «Потрібно розуміти, що остаточне рішення все одно прийматимуть співробітники КМДА, а не дорадчий орган. Саме представники київської адміністрації визначатимуть список тих, хто має увійти в робочу групу».
За його словами, потрібно сформувати квоти на проведення соціальної реклами для громадянського суспільства. «Коли будуть певні квоти, певні відсотки, тоді матриця буде більш зрозумілою для людей, які в її межах визначатимуть встановлюватимуть теми для розміщення соціальної реклами. Інакше для громадського сектору завжди буде залишатись якась незначна позиція», – підсумував юрист.
Дискусія проходила у форматі круглого столу під назвою: «Соціальна реклама у Києві: європейський підхід», КМДА пропонує громадським організаціям самостійно визначитися з планом соціальної реклами на 2015 рік. Їм пропонується взяти принаймні половину площ зовнішньої реклами Києва, відведених під соціальну тему. Про це йшлося під час громадського обговорення перспектив розміщення соціальної реклами у Києві у 2015 році та необхідності чіткого законодавчого регулювання соціальної реклами.
Дискусія проходила у форматі круглого столу під назвою: «Соціальна реклама у Києві: європейський підхід», ініційованого управлінням КМДА з питань реклами у співпраці з Інститутом Медіа Права та коаліцією громадських організацій «За тверезу Україну».
В ході дискусії учасники обговорили основні проблеми, з якими стикаються громадські організації, коли намагаються розмістити соціальну рекламу в Києві. Присутні також порушили питання необхідності вдосконалення національного законодавства в частині, що стосується соціальної реклами, а також напрацювання чітких та зрозумілих механізмів для її проведення.
Під час обговорення керівник Управління з питань реклами КМДА Артем Біденко зауважив, що потрібно розробити прийом заявок на формування плану соціальної реклами відкритим і прозорим та забезпечити можливість громадським організаціям розміщувати соцрекламу. За словами Біденка, зараз типовою є ситуація, коли такий план на 90% сформований з державних установ. «Має бути сформований механізм відбору заявок і реалізації тих проектів, які зможуть ефективно позначити значимі проблеми міста. І механізм має бути запропонований громадським сектором.
Потрібно зробити процес узгодження соціальної реклами прозорим, логічним і зрозумілим для всіх. А завданням КМДА буде чесно розподілити усі ці квоти між операторами зовнішньої реклами».
В результатів обговорення учасники зустрічі погодили необхідність створення робочої групи (дорадчого органу), що займатиметься розробкою прозорих механізмів розміщення соцреклами у Києві, зокрема підготовкою порядку її розміщення. Робоча група по суті може виконувати консультативно-дорадчі функції при відповідному департаменті КМДА.
При цьому, директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко зазначив: «Потрібно розуміти, що остаточне рішення все одно прийматимуть співробітники КМДА, а не дорадчий орган. Саме представники київської адміністрації визначатимуть список тих, хто має увійти в робочу групу».
За його словами, потрібно сформувати квоти на проведення соціальної реклами для громадянського суспільства. «Коли будуть певні квоти, певні відсотки, тоді матриця буде більш зрозумілою для людей, які в її межах визначатимуть і встановлюватимуть теми для розміщення соціальної реклами. Інакше для громадського сектору завжди буде залишатись якась незначна позиція», – підсумував юрист.
В ході дискусії учасники обговорили основні проблеми, з якими стикаються громадські організації, коли намагаються розмістити соціальну рекламу в Києві.
Присутні також порушили питання необхідності вдосконалення національного законодавства в частині, що стосується соціальної реклами, а також напрацювання чітких та зрозумілих механізмів для її проведення.
Під час обговорення керівник Управління з питань реклами КМДА Артем Біденко зауважив, що потрібно розробити прийом заявок на формування плану соціальної реклами відкритим і прозорим та забезпечити можливість громадським організаціям розміщувати соцрекламу. За словами Біденка, зараз типовою є ситуація, коли такий план на 90% сформований з державних установ. «Має бути сформований механізм відбору заявок і реалізації тих проектів, які зможуть ефективно позначити значимі проблеми міста. І механізм має бути запропонований громадським сектором.
Потрібно зробити процес узгодження соціальної реклами прозорим, логічним і зрозумілим для всіх. А завданням КМДА буде чесно розподілити усі ці квоти між операторами зовнішньої реклами».
В результатів обговорення учасники зустрічі погодили необхідність створення робочої групи (дорадчого органу), що займатиметься розробкою прозорих механізмів розміщення соцреклами у Києві, зокрема підготовкою порядку її розміщення. Робоча група по суті може виконувати консультативно-дорадчі функції при відповідному департаменті КМДА.
При цьому, директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко зазначив: «Потрібно розуміти, що остаточне рішення все одно прийматимуть співробітники КМДА, а не дорадчий орган. Саме представники київської адміністрації визначатимуть список тих, хто має увійти в робочу групу».
За його словами, потрібно сформувати квоти на проведення соціальної реклами для громадянського суспільства. «Коли будуть певні квоти, певні відсотки, тоді матриця буде більш зрозумілою для людей, які в її межах визначатимуть встановлюватимуть теми для розміщення соціальної реклами. Інакше для громадського сектору завжди буде залишатись якась незначна позиція», – підсумував юрист.