Концепція була розроблена Держкомтелерадіо і зумовлена, на їх думку, необхідністю визначення основних напрямів, засад і принципів державної інформаційної політики України, механізмів її реалізації, а також пріоритетів розвитку інформаційної сфери.

Проектом концепції зазначається, що на шляху розвитку вітчизняної інформаційної сфери постає ряд проблем, до яких, зокрема, належать, зокрема, недооцінка значення інформаційно-комунікаційного аспекту в процесі демократизації суспільства, розбудови держави, її європейської інтеграції; недосконалість законодавства про інформацію; проблеми прозорості медіа власності та концентрації, відсутність належних правових, організаційних та фінансово-матеріальних основ для створення системи суспільного телебачення і радіомовлення;

Також, автори зазначають про проблему випадків порушення професійних прав журналістів, втручання в редакційну політику з боку власників засобів масової інформації, адміністративний тиск органів державної влади та органів місцевого самоврядування на журналістів, переслідування за критичні матеріали тощо; недостатній рівень державної підтримки виробництва і розповсюдження вітчизняної інформаційної продукції

Утім, концепція містить проблеми які можна трактувати неоднозначно, як от «намагання суб’єктів інформаційних відносин маніпулювати громадською думкою шляхом поширення недостовірної, неповної та упередженої інформації у засобах масової інформації» та «зловживання правом на вільне одержання і поширення інформації, в результаті чого порушуються інші фундаментальні права і свободи  людини, захищені Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України».

Серед пріоритетних завдань передбачених проектом Концепції у  законодавчій сфері зокрема, визначено:

• приведення законодавства про інформацію у відповідність із сучасними вимогами, адаптація його до норм та стандартів законодавства Європейського Союзу, зокрема впровадження демократичних стандартів щодо реалізації права кожного на доступ до інформації;
• врегулювання питань щодо створення системи суспільного телебачення і радіомовлення в Україні;
• врегулювання відносин, які виникають у процесі провадження журналістами та іншими працівниками засобів масової інформації професійної діяльності;  
• забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації;запровадження дієвого державного, парламентського та громадського контролю за дотриманням вимог законодавства про інформацію і встановлення відповідальності за його порушення та ін.

У сфері захисту від втручання у сферу особистого і сімейного життя людини та захисту суспільної моралі Концепція передбачає забезпечення дотримання норм суспільної моралі, насамперед обмеження розповсюдження інформаційної продукції, здатної завдати шкоди людині і суспільству, зокрема щодо проявів нетерпимості, українофобії, расизму, шовінізму, ксенофобії і антисемітизму, згідно із законом, що є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту прав і свобод людини.

У сфері державної безпеки передбачається забезпечити дієвий захисту інформаційного суверенітету України, зокрема вітчизняного сегмента Інтернету; активно залучати ЗМІ до боротьби з проявами корупції та іншими явищами, які загрожують національній безпеці України, зокрема надання журналістам права не повідомляти про джерело інформації, крім законодавчо установлених випадків, коли така інформація оприлюднюється за рішенням суду; недопускати прояви цензури, інших дій, які перешкоджають провадженню журналістами професійної діяльності. 

Зауважимо, що право на збереження джерела інформації вже частково закріплено в законодавстві і потребує уніфікації положень. Так само, як і запропоноване авторами гарантування права особи на спростування поширених у засобах масової інформації неправдивих відомостей, що її стосуються – зазначені положення вже містяться в низці законів. 

Викликає подив і положення щодо реєстрації інтернет-ЗМІ, які відповідно до проекту мають отримувати свій статус у порядку встановленому «відповідно до положень статей 8 і 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» (право на захист персональних даних та право свободи вираження поглядів та інформації).

Реалізація державної інформаційної політики здійснюється шляхом внесення змін до законодавства щодо запобігання процесам концентрації власності та монополізації інформаційного ринку, забезпечення прозорості відносин, визначення механізму реалізації права кожного на доступ до інформації, якою володіють суб’єкти владних повноважень.

Водночас, удосконалення може мати і негативні явища, зокрема через «удосконалення процедури реєстрації та перереєстрації друкованих засобів масової інформації, зокрема щодо недопущення зловживання правом на заснування періодичних видань, дублювання їх назв тощо», а також через «посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію та у сфері захисту суспільної моралі».

Окрім того, реалізація інфополітики має відбутися шляхом проведення роздержавлення друкованих ЗМІ, встановлення порядку надання дозволу на розповсюдження зарубіжного друкованого засобу масової інформації, удосконалення України “Про телебачення і радіомовлення” щодо заборони створення і діяльності телерадіоорганізацій, засновником (співзасновниками) та/або власником (власниками) яких є нерезидент (нерезиденти), зареєстрований (зареєстровані) в офшорних зонах або в країнах, законодавство яких не передбачає подання інформації про засновників або власників за запитом української сторони; поетапного встановлення квот щодо присутності в ефірі телерадіоорганізації аудіовізуального продукту, виготовленого в одній країні; заборони втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у діяльність телерадіоорганізацій, а також удосконалення нормативно-правового регулювання питань щодо користування каналами мовлення, ретрансляції програм, використання радіочастотного ресурсу України, стандартів діяльності телерадіоорганізацій, збалансування інтересів вітчизняних телерадіоорганізацій всіх форм власності, забезпечення проведення прозорої процедури ліцензування їх діяльності.

Також реалізація інфополітики має відбутися шляхом запровадження цифрового мовлення, переходу на цифру удосконалення діяльності ДТРК «Культура», розвитку ІА «Укрінформ», та забезпечення розвитку Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» з метою підвищення ефективності його діяльності до рівня провідних європейських інформаційних агентств; розроблення та виконання комплексної програми розвитку державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» та «Всесвітньої служби «Радіо Україна» Національної радіокомпанії України; створення та забезпечення функціонування української редакції міжнародного телевізійного каналу «Євроньюс».

Проект Закону України для громадського обговорення розміщено на сайті Держкомтелерадіо http://comin.kmu.gov.ua у розділі «Обговорення проектів документів».

Картка проекту: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=38772

Текст проекту: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=38772&pf35401=174757

Текст Концепції: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=38772&pf35401=174806