April 21, 2020
Як медіа успішно пережити пандемію: ЦЕДЕМ провів онлайн-курс для журналістів і редакторів
Як медіа успішно пережити пандемію: ЦЕДЕМ провів онлайн-курс для журналістів і редакторів
15-17 квітня Центр демократії та верховенства права провів міні-курс у режимі онлайн "Коронарне мислення: як медіа виживати онлайн". Редактори, журналісти та професійні аналітики у форматі 30-хвилинних лекцій розповіли, як змінюються медіа та їхні читачі. Також лектори ділилися успішними прийомами роботи під час пандемії, адже деякі видання вже знайшли вихід із кризи і працюють у нових форматах.
Учасниками міні-курсу стали 40 журналістів і редакторів онлайн-медіа. Під час навчання йшлося, зокрема, про новини під час пандемії, роботу у соцмережах, створення переконливої аналітики та журналістику даних.
Через епідемію коронавірусу та роботу в умовах карантину українським медіа довелося змінити звичний режим роботи і зіткнутися з проблемами, тож ЦЕДЕМ обрав для лекцій питання, актуальні не лише у кризовий час. До того ж, учасники могли ставити питання та дискутувати з лекторами.
Учасниками міні-курсу стали 40 журналістів і редакторів онлайн-медіа. Під час навчання йшлося, зокрема, про новини під час пандемії, роботу у соцмережах, створення переконливої аналітики та журналістику даних.
Через епідемію коронавірусу та роботу в умовах карантину українським медіа довелося змінити звичний режим роботи і зіткнутися з проблемами, тож ЦЕДЕМ обрав для лекцій питання, актуальні не лише у кризовий час. До того ж, учасники могли ставити питання та дискутувати з лекторами.
"Важливо було зібрати все найбільш потрібне і практичне від "не треба панікувати" до "будуємо план дій на кілька місяців в умовах епідемії". Ми розуміємо, наскільки цінним є дотримання журналістських стандартів, фактчекінг, підготовка якісних новин і аналітики і прагнемо підтримати цю ідею через наш міні-курс", – відзначила Єлизавета Алексіюк, юристка з медійного права ЦЕДЕМ.
~
Зокрема, перший день міні-курсу був присвячений темі "як змінилися правила гри". Так, пандемія помітно вплинула на соцмережі: топові новини та дискусії пов'язані з коронавірусом, тож медіа мають приділяти ще більшу увагу фактчекінгу, виявленню фейків і роботі з аудиторією у соцмережах. Про особливості поведінки користувачів Facebook, Telegram та роботу самих соцмереж розповіла Альона Романюк, редакторка проєкту "По той бік новин".
У другій лекції Анастасія Іванцова, аналітикиня VoxCheck, зосередилася на темі критичного мислення та джерел перевірок. Йшлося про те, як медіа працювати з масовою панікою серед громадян, яку викликає стрімке поширення COVID-19.
У другій лекції Анастасія Іванцова, аналітикиня VoxCheck, зосередилася на темі критичного мислення та джерел перевірок. Йшлося про те, як медіа працювати з масовою панікою серед громадян, яку викликає стрімке поширення COVID-19.
~
А тому медіа потрібно змінювати формати та відповідати новим умовам. Зокрема, це стосується новин, адже щоденно з'являється великий обсяг інформації, присвяченої пандемії. Євген Спірін, головний редактор видання Бабель, говорив з учасниками міні-курсу про те, як новинарям інформувати читачів про останні події і водночас дотримуватися балансу.
Ще один жанр, на який вплинула епідемія – журналістські розслідування, адже існує ризик, що в очах читачів коронавірус відсуне на задній план теми політики та корупції. Однак журналісти-розслідувачі змінюють формати та збирають аудиторію довкола нових сюжетів. Як саме – на актуальних кейсах пояснювала Аліса Юрченко, редакторка BIHUS.info.
Ще один жанр, на який вплинула епідемія – журналістські розслідування, адже існує ризик, що в очах читачів коронавірус відсуне на задній план теми політики та корупції. Однак журналісти-розслідувачі змінюють формати та збирають аудиторію довкола нових сюжетів. Як саме – на актуальних кейсах пояснювала Аліса Юрченко, редакторка BIHUS.info.
~
Третій день міні-курсу, 17 квітня, був присвячений темі аналітики. Адже для висвітлення життя в умовах пандемії потрібні не лише новини, а й глибокі тексти, які пояснюють складні питання читачам.
Олександра Койдель, викладачка Київської школи економіки, розповіла, як за допомогу структури аргументу та елементів тексту переконати читача дочитати ваш лонгрід і донести до нього ваші ідеї.
Окрім новин і аналітичних текстів, українські онлайн-видання також можуть працювати у форматі журналістики даних: наприклад, аналізуючи великі обсяги статистичної інформації та визначаючи важливі закономірності. Цій темі була присвячена лекція Марини Отт, аналітикині VoxUkraine.
Олександра Койдель, викладачка Київської школи економіки, розповіла, як за допомогу структури аргументу та елементів тексту переконати читача дочитати ваш лонгрід і донести до нього ваші ідеї.
Окрім новин і аналітичних текстів, українські онлайн-видання також можуть працювати у форматі журналістики даних: наприклад, аналізуючи великі обсяги статистичної інформації та визначаючи важливі закономірності. Цій темі була присвячена лекція Марини Отт, аналітикині VoxUkraine.
~
За словами Єлизавети Алексіюк, досвід міні-курсу показав, що формат 30-хвилинних лекцій у онлайн зручний і для лекторів, і для слухачів.
"30 хвилин цілком достатньо, аби викласти свій краш-курс з найбільш структурованих та неоднозначних моментів кожної з визначених тем. А для слухачів такий час не супервиснажливий: вони можуть повністю включитися в дискусію, але не відволікатися надовго від роботи та своїх справ. Тож приклад ЦЕДЕМ показує, як ГО та медіа можуть адаптуватися до викликів, пов'язаних з карантином", – підсумувала юристка.
Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) – це аналітично-адвокаційний центр, що працює в громадському секторі України з 2005 року, спрямовуючи свої зусилля на розвиток незалежних медіа, підтримку громадських платформ і рухів, а також побудову правової держави в Україні.
