19 березня 2024 року Центр демократії та верховенства права провів онлайн-тренінг “Штучний інтелект для медіа: безкоштовні та платні інструменти”.
Завдяки Ользі Петрів, юристці з штучного інтелекту напряму “Незалежні медіа” ЦЕДЕМ, журналісти та представники медіа могли зануритися у світ штучного інтелекту та освоїти інноваційні технології. Модератором заходу виступив Олександр Монастирський, менеджер проєктів з медіаграмотності та протидії дезінформації напряму “Незалежні медіа”.
Під час онлайн-тренінгу журналісти мали нагоду дізнатися:
- Що таке чат-боти зі штучним інтелектом;
- Як ними користуватись, переваги та ризики використання їх у роботі, лайфхаки;
- Як створювати фото та відео за допомогою ШІ;
- Як створювати ШІ-презентації та покращувати свій текст;
- Як створювати ШІ-аватари;
- Юридичні особливості у сфері ШІ.
Зокрема, лекторка розповіла про ChatGPT та його особливості. До можливостей цього інструмента входить покращення тексту, складання планів, таблиць, аналіз тексту, створення різноманітного контенту, наприклад, блогів або прес-релізів для постів в соціальних мережах та інформаційних бюлетенів.
Також у користувача є великий вибір промтів. Можна попросити чат переказати текст словами, зрозумілими другокласнику, створити таблиці чи вибрати ключові слова. Йшлося також про плагіни та функції.
При цьому важливо дати ChatGPT чітке завдання. Наприклад, “Допоможи мені придумати сценарій відео для заохочення людей дотримуватись правил дорожнього руху”.
Інший доступний журналістам інструмент, Pinpoint, може швидко транскрибувати текст із відео. Тоді як Deepl AI Writer вміє не лише виправляти граматичні та лексичні помилки у тексті, а й робити це у певному стилі: зокрема, академічному чи бізнесовому.
Ольга Петрів також розповіла, як застосовувати штучний інтелект для роботи із зображеннями та відео. Зокрема, Plus AI допоможе швидко підготувати презентацію на потрібну тему без необхідності створювати її елементи вручну.
Якщо ж треба працювати з фото чи відео, експертка радить Adobe Firefly. У ньому можна замінити частину зображення. Є й інструмент “генеративної заливки”, коли користувач може написати, який фон бажає змінити, і він буде згенерований на картинці чи фото. Інші додатки здатні зробити частину зображення рухомою, озвучити відео чи перекласти його. Або ж додати субтитри.
Але журналістам важливо не лише вміти користуватися штучним інтелектом, а й уміти розпізнати його, аби не стати жертвами дезінформації. У цьому допоможе програма AI or NOT, яка визначає, чи створив відео штучний інтелект. Також лекторка радить журналістам детально вивчати політику використання продукту перед користуванням. Важливо пам’ятати про авторські права та захист персональних даних.
Крім цього, журналісти можуть доручити штучному інтелекту і складніші завдання. Так, програма Synthesia дозволяє створити аватара для відео: ви можете обрати його вік та стиль. Otter.ai вміє писати нотатки (наприклад, під час наради), а потім надавати підсумки сказаного. Eightify здатен переглянути та проаналізувати відео замість вас.
Наприкінці заходу Ольга Петрів дала низку порад журналістам та представникам медіа:
- Позначати контент, згенерований штучним інтелектом, аби аудиторія могла відрізнити його від людського;
- Сформувати принципи роботи медіа зі штучним інтелектом;
- Перевіряти інформацію із зовнішніх джерел на оригінальність;
- Перевіряти, чи згенерований системами штучного інтелекту контент був створений етично.
- Дотримуватися принципу захисту персональних даних.
Також лекторка розповіла про правові акти у цій сфері. Зокрема, Конвенцію зі штучного інтелекту, прав людини, демократії та верховенства права та Artificial Intelligence Act. Також мова йшла про Дорожню карту з регулювання штучного інтелекту в Україні.