Центр демократії та верховенства 28 липня 2023 року провів онлайн-вебінар “Медіа реформи: що нового для Суспільного мовника?”
Реформа Закону “Про авторське право” та новий медійний закон, який набрав чинності у цьому році, означають зміни для українських медіа та Суспільного мовника, тож важливо зрозуміти, який саме вплив принесуть реформи.
На нашому вебінарі експерти ЦЕДЕМ розповіли про особливості медійної екосистеми України та ЄС, новели законів “Про медіа” та “Про авторське право та суміжні права”. Його учасниками стали представники команди Суспільного мовлення
Першу лекцію для учасників провів Ігор Розкладай, головний експерт з медійного права, заступник директорки ЦЕДЕМ. Він розповів учасникам, чому Україна мала ухвалити новий закон про медіа та як медійну сферу регулюють у Європейському Союзі. Експерт почав з основ, нагадавши про Конвенцію Ради Європи щодо транскордонного телебачення ще 80-х років, на основі якої потім з’явилася Директива ЄЕС (попередника Євросоюзу). Далі постала оновлена конвенція від ПАРЄ і нова Директива Європейського Союзу, присвячена регулюванню медійної сфери.
Тим часом Україна зустріла незалежність зі ще радянським законодавством про ЗМІ, і у 1990-ті ухвалила власні закони, котрі, хоч і зі змінами, діяли аж до 2023 року, коли набув чинності закон “Про медіа”.
Для нашої країни медійна реформа є ще й шляхом до Євросоюзу, адже в Угоді про Асоціацію йшлося про “Поступове наближення до права та нормативно-правової бази ЄС, а також міжнародних правових документів у сфері політики з питань аудіовізуальної галузі”, далі ж ухвалення законопроєкту №2693-д було однією з вимог, в обмін на які Україна отримала статус кандидата до Євросоюзу.
Сам ЄС також реформує медійне право у відповідь на нові виклики, тож Ігор Розкладай розповів про акти під назвою DSA, DMA, MFA, AIA та інші, що регулюватимуть цю сферу, і їхній можливий вплив на Україну.
Окремо експерт пояснив, як закон “Про медіа” змінить Суспільне мовлення. Так, закон “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” став законом “Про суспільні медіа України”, і відтепер стосується не лише традиційних платформ, а й, до прикладу, платформ спільного доступу до відео.
Законодавці також унормували багато невирішених питань: зокрема, щодо прав на архіви, копродукції з іноземними виробниками, ліцензій та майна мовника. Одна з норм стосується спортивних трансляцій: наприклад, коли Суспільне має права на показ футбольного матчу в етері, але не на цифрових платформах, мовник має право відступити від принципу, за яким контент має бути доступний всюди.
У другій лекції Олена Соколова, юристка з питань авторського права ЦЕДЕМ, розповіла про реформу авторського права. В Україні діє новий закон “Про авторське право”, і в ньому є чимало нововведень для медіа.
Так, лекторка навела оновлене визначення твору: “оригінальне, інтелектуальне творіння автора (співавторів), у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражене в об’єктивній формі”.
Особливі правила діють для фото. Тепер вони діляться на звичайні світлини та фотографічні твори. Останнім властиві:
- Оригінальність – відрізняється від інших фото;
- Інтелектуальна робота автора – фотограф “будує” кадр;
- Об’єктивна форма – матеріальний носій чи електронна (цифрова) форма;
- Спеціальні технології – аналогові, цифрові фотографічні технології, лазерні технології;
- Творча складова – авторський задум та сюжет, унікальні прийоми.
Фотографічні твори захищені авторським правом. Але за певних умов ними все одно можна користуватися, і навіть без дозволу автора (хоча вказати його ви таки зобов’язані). Серед таких випадків:
- Освітня мета – коли твір використовують для навчального курсу чи наукових досліджень;
- Інформаційна мета – наприклад, журналіст написав статтю і хоче проілюструвати її доречними фото;
- Передрук вже опублікованих матеріалів.
Однак в усіх випадках потрібно знайти автора, перевірити, які умови він поставив і вказати творця контенту та джерело запозичення. А обсяг має бути виправданим. Змінилися і правила щодо інтерв’ю: тепер журналіст може не узгоджувати його з респондентом. Як і раніше, можна вільно користуватися цитатами.
Олена Соколова також розповіла про свободу панорами. Адже будівлі, пам’ятники та багато інших об’єктів також захищені авторським правом. Однак з ними можна створювати зображення та використовувати їх, якщо ці дії “не мають самостійного економічного значення”.
Наприклад, фотографії з мітингу біля Верховної Ради захищені принципом свободи панорами, тоді як щоб зобразити ВРУ на сувенірах, вже потрібен дозвіл архітектора (бо це комерційне використання). Крім того, під час лекції йшлося про службові твори.
Завершився вебінар серією запитань та відповідей.
