Двадцять п’ятого січня 2008 року депутати від блоку Юлії Тимошенко Володимир Яворівський і Павло Мовчан внесли до Верховної Ради законопроект про мови № 1015-2. Законопроект встановлює що під державною мовою розуміється мова, якій державою надано правовий статус обов‘язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя. В України державною мовою є українська мова.

Зазначимо, що законопроект має декілька суттєвих вад. Зокрема, автори пропонують заборонити публічне приниження чи зневажання, умисне спотворення державної мови, мов національних меншин в офіційних документах, текстах та засобах масової інформації. Однак, розділ де мала б бути встановлена відповідальність за порушення закону містить відсилочну, а відтак мертву норму: «особи, винні у порушенні Закону України «Про мови», несуть відповідальність відповідно до законодавства України.» Крім того, поняття «умисне спотворення», «публічне приниження чи зневажання» є досить оціночними, що може призвести до необґрунтованих переслідувань.

Крім того, закон містить вже традиційну помилку – законотворець намагається втрутитися у приватно-правові відносини, зобов’язуючи приватних осіб, зокрема друкувати рекламні оголошення, повідомлення, інші форми аудіовізуальної рекламної продукції державною мовою.

Утім, внесення мовних законопроектів вірогідно обмежиться лише внесенням, адже мовне питання наразі є занадто заполітизованим. Так, минулий склад парламенту не зміг розглянути жодний, з понад 20 законопроектів щодо мовного питання.

Нагадаємо, що 23 листопада 2007 року Нестор Шуфрич (фракція Партії регіонів) вніс законопроект № 1015 про внесення змін до закону «Про мови в українській РСР», а 29 листопада Леонід Грач зареєстрував проект закону «Про мови в України» № 1015-1.