Telegram за останній час став одним із улюблених інформаційних сервісів для українців. За даними Internews, 72% українців використовують Telegram як джерело новин. Водночас Telegram має тісні зв’язки з країною-агресором – росією, а від початку війни соцмережа стала середовищем поширення дезінформації для дестабілізації українського суспільства.
Тож Центр демократії та верховенства права спільно з Українським католицьким університетом 22 лютого провів онлайн-дискусію “Telegram: погляд під збільшувальним склом. Переваги, небезпеки, альтернативи”. Модерувала її Євгенія Стаднік, юристка, старша проєктна менеджерка напряму “Незалежні медіа”, координаторка Незалежної медійної ради.
Відеотрансляцію дискусії дивіться за посиланням
Пік популярності Telegram припав на час повномасштабної війни: там українці шукали оперативні новини свого регіону, інформацію про повітряні тривоги та бойові дії. Однак месенджер став популярним серед українців ще до повномасштабної війни – зокрема тому, що розробники обіцяли користувачам максимальний захист. Мовляв, месенджер автоматично шифрує повідомлення, мінімізує збір даних користувачів та не співпрацює з урядами жодної країни (компанія нібито базується у Об’єднаних Арабських Еміратах).
Проте як показало розслідування, котре провів Назар Токар, журналіст, програміст, кіберблогер, ці заяви не відповідають дійсності.
Так, завдяки тому, що Telegram відкрив код для додатків, вдалося перевірити, як захищені повідомлення. “Дійсно, інформація від вашого телефону до серверу Telegram передається у зашифрованому вигляді. Але на сервері вона зберігається у незашифрованому вигляді, а якщо вона і шифрується, то існують ключі, з якими можна читати ваше листування. Відповідно, Telegram не є безпечним, бо він не забезпечує шифрування від кінцевого до кінцевого користувача”, – наголосив він.
Для порівняння, практично всі інші месенджери, зокрема Facebook Messenger та Viber, мають таке наскрізне шифрування.
Під час розслідування з’ясувався ще один важливий факт: Telegram не публікує частину коду, пов’язану із серверами, тому користувачі не можуть перевірити, що ж відбувається з їхнім листуванням.
А от сам Telegram-додаток на телефоні просить доступ до всього. “А це і геолокація, і контакт, і файли, і фото та відео, можливість робити скріншоти та мати доступ до буферу обміну. Якщо ви будете копіювати туди якийсь пароль чи секретну адресу, Telegram зможе мати доступ до цього”, – вказав Назар Токар.
Серед іншого це означає, що навіть коли ви приховали свої дані у Telegram, месенджер може дізнатися ваше ім’я та прізвище чи іншу інформацію з того, як ви записані в контактах інших користувачів.
Також спікер наголосив, що за даними OSINT-розслідування, принаймні один сервер Telegram розміщений у росії, в Санкт-Петербурзі. І навіть пошта домену Telegram.org обслуговується російським сервером.
“У будь-який дата-центр на території російської федерації мають доступ не лише працівники, а й представники ФСБ. Тобто в будь-який момент можуть статися “маски-шоу”, щоб забрати сервери для їхнього аналізу. Хоча думаю, що вони і без цього мають туди всі необхідні доступи”, – додав Назар Токар.
Він наголосив, що є питання і до фінансування Telegram, адже підтримка роботи платформи, зарплата для програмістів, дизайнерів і копірайтерів, оренда офісів у Лондоні та Дубаї – на все це потрібні гроші. Водночас, довгі роки месенджер був офіційно безкоштовним.
“З відкритих джерел можна побачити, хто дає гроші на Telegram. Одним із найбільших інвесторів є фонд прямих інвестицій уряду російської федерації. Це офіційний фонд, який інвестує в цікаві рф проєкти”, – вказав спікер, додавши, що також інвесторами були російські бізнесмени Роман Абрамович, Сергій Солонін, Давид Якобішвілі та компанія ВТБ, котра на 60% належить російській державі.
На зв’язки Telegram з країною-агресором може вказувати і той факт, що після нібито блокування месенджера Ілля Перекопський, друга після Павла Дурова особа в компанії, приїздив до рф і навіть виступив на одному з молодіжних форумів перед представниками влади. Також станом на вересень 2022 року одразу дванадцятеро програмістів Telegram вказували у мережі Linkedin, що живуть у росії.
Саму ж історію з блокуванням Telegram в 2018-2020 роках Назар Токар називає легендою, пояснюючи, що російська влада не звернулася до Google та Apple з вимогою заборонити завантаження додатка у рф, а обмежилася слабшими заходами. Тож експерт радить усім видалити Telegram, а якщо з певних причин вам потрібно користуватися ним, то:
- заборонити йому доступ до інформації на вашому смартфоні;
- не вести там листування, яке можна перенести в інші месенджери;
- користувася веб-версією, адже вона не збирає дані з пристрою;
- поступово переходити на Signal чи WhatsApp.
Наступним спікером виступив Олександр Монастирський менеджер проєктів з медіаграмотності та протидії дезінформації напряму “Незалежні медіа”. Він погодився: особлива захищеність Telegram – міф.
“Я буквально у вільному доступі знайшов процедуру, як можна будь-який профіль і вкрасти, і отримати дані про всю активність користувача. Це робиться через ботів: вони дають вам ID користувача та покажуть, в яких чатах він сидить, які групи читає та його активність”, – додав він.
Експерт пояснює, що зараз дійсно немає рівноцінної заміни для Telegram (нагадаємо, українці використовують його не лише як месенджер, а й для читання новин). Однак якщо люди почнуть масово переходити на інші платформи, ті будуть вдосконалюватися, аби утримати читачів.
Такий перехід ще й вбереже українців від дезінформації, адже Telegram – її постійне джерело. Платформа дозволяє створювати анонімні новинні канали, котрі можуть безкарно поширювати фейки (в Telegram ви не можете поскаржитися на неправдивий контент). Так звана “синя галочка” – не запобіжник, адже її отримують представники країни-агресора та пропагандисти, є і спосіб “домалювати” її до назви каналу своїми силами.
“Щодо самих умов використання Telegram, то вони дуже прості і короткі. Що дивно, вони вкладаються лише в чотири пункти. Користувач має прийняти політику конфіденційності, не використовувати сервіс для розсилки спаму, не пропагувати насильство в публічних каналах – хоча це під питанням, бо здається, цей пункт не виконується – і не розміщувати незаконний та порнографічний контент, що теж не дуже діє загалом”, – наголосив Олександр Монастирський.
На практиці ж Telegram давно став платформою для ще одного порушення – піратства. Модерація фактично відсутня, тож користувачі можуть вільно ділитися музикою, книгами та відео. Так люди не платять за контент, проте піратство шкодить розвитку нашої культури (відбираючи заробіток у авторів) та країні загалом, адже зараз ми йдемо до європейських стандартів демократії та верховенства права.
Закономірно, що такі факти стали приводом говорити про заборону Telegram в Україні. За словами Ігоря Розкладая, заступника директорки, головного експерта з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах, “це все одно рано чи пізно станеться”. Однак важливо, щоб наша держава обгрунтовувала ці зміни. Аргументами можуть бути доведена пов’язаність мережі з росією, а також поширення там порнографії і піратського контенту – для західних партнерів це серйозні порушення.
Втім, тут виникнуть практичні проблеми, адже Telegram розміщений поза українською юрисдикцією. Теоретично, можна використати певні проміжні механізми: до прикладу, якщо матимемо сильну доказову базу, зможемо звертатися до платіжних систем з вимогою блокувати фінансові транзакції до Telegram.
Тим часом маємо іншу колізію: платформа позиціонує себе як месенджер, але де-факто телеграм-канали працюють нарівні з медіа. Адже йде мова про джерела, які мають сотні тисяч підписників, регулярно повідомляють їм інформацію та впливають на суспільну думку. Проте змусити їх дотримуватися Закону “Про медіа” нарівні з традиційними виданнями чи телеканалами – неможливо.
“Стосовно анонімних телеграм-каналів, вони не несуть жодної відповідальності і не будуть нести. Вам можуть нести будь-яку єресь, але власники лишаються анонімними. Ти не знаєш навіть, на кого поширювати відповідальність, до кого звертатися”, – наголосив він.
Експерт відзначив, що Telegram приваблює українців ще однією можливістю: на відміну від Facebook, там можна “без цензури” дивитися відео бойових дій.
Довгостроковим же рішенням проблеми Telegram може стати вступ до Євросоюзу. “З одного боку, це зобов’язання, а з іншого – перевага. Наприклад, у вигляді спільних органів на зразок Єврокомісії, яка може впливати на великих гравців на кшталт bigtech-компаній. У них вже не вийде казати, що ми десь за межами ЄС, тому з Україною нічого рахуватися”, – пояснив Ігор Розкладай.
Також експерти вказали на значення медійної грамотності. Слід пояснювати українцям загрози від Telegram та споживання інформації з анонімних джерел загалом.
