October 4, 2012
04.10.2012 Набув чинності Закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, № 5207-VI, який визначає засади запобігання та протидії дискримінації з метою
забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та
громадянина.
Законом передбачається, що проявами дискримінації є пряма та непряма дискримінація, підбурювання та утиски. Під дискримінацією розуміється рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (далі – певні ознаки), якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина.
Положення закону передбачають заборону проявів будь-якої дискримінації. Винятком може бути лише так звана “позитивна дискримінація” – дії, спрямовані на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях для особи та/або групи осіб реалізовувати рівні права і свободи.
Антидискримінаційну політику можуть провадити органи законодавчої, виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи. Зокрема, закон наділяє повноваженнями Омбудсмена, який:
Законом передбачається, що проявами дискримінації є пряма та непряма дискримінація, підбурювання та утиски. Під дискримінацією розуміється рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (далі – певні ознаки), якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина.
Положення закону передбачають заборону проявів будь-якої дискримінації. Винятком може бути лише так звана “позитивна дискримінація” – дії, спрямовані на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях для особи та/або групи осіб реалізовувати рівні права і свободи.
Антидискримінаційну політику можуть провадити органи законодавчої, виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи. Зокрема, закон наділяє повноваженнями Омбудсмена, який:
- здійснює контроль за дотриманням принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
- проводить моніторинг та узагальнює результати дотримання принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
- розглядає звернення осіб та/або груп осіб з питань дискримінації;
- веде облік та узагальнює випадки дискримінації в різних сферах суспільних відносин;
- висвітлює у щорічній доповіді питання запобігання та протидії дискримінації та дотримання принципу недискримінації;
- здійснює співпрацю з міжнародними організаціями, відповідними органами зарубіжних країн з питань дотримання міжнародних стандартів недискримінації;
- здійснює інші повноваження, визначені Конституцією і законами України.
Будь-яка потерпіла особа має право, відповідно до закону звернутися за захистом свої прав до омбудсмена та/або суду.
Текст закону: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5207-17