Чотирнадцятого червня 2011 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави”, № 8490.

За словами заступника Голови Служби Безпеки України Володимира Породька, цей проект було внесено на розгляд у зв’язку з “невідповідністю заподіяній шкоді та реаліям сьогодення штрафів, які встановлені кодексом України про адміністративні правопорушення, чим, фактично, нівелюється виховна та профілактична функції адміністративної відповідальності посадових осіб, яка передбачена статтею 23 даного кодексу”. На думку пана Породька “прийняття законопроекту сприятиме підвищенню ефективності виховної функції стосовно особи, яка вчинила адміністративне правопорушення у сфері охорони інформації із обмеженим доступом, що власністю держави, в дусі додержання нею законів України”.

Нагадаємо, що зазначений проект, розроблений Службою Безпеки України, покликаний збільшити в три і більше разів суму штрафу за порушення законодавства про державну таємницю (стаття 212-2 КпАП) та порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави (ст. 212-5 КпАП).

Законопроект не відповідає положенням Закону України “Про доступ до публічної інформації” та нової редакції Закону України “Про інформацію”, які скасували інститут права власності на інформацію через те, що інформація є нематеріальним благом, а інститут права власності застосовується до матеріальних благ. Окрім того, органи державної влади та місцевого самоврядування розпоряджаються відкритою, службовою та таємною публічною інформацією. Конфіденційна інформація відповідно до нових законів є категорією осіб приватного права.

Окрім того, очевидна загроза проекту полягає в тому, що значне підвищення суми штрафів, які можуть сягати 4042 грн., може спричинити охолоджуючий ефект для чиновників, які могли б донести до суспільства чи окремої громади суспільно важливу інформацію.