Представники коаліції Реанімаційного Пакету Реформ підвели підсумки роботи на “Українському тижні” в Європарламенті.
Як повідомила на прес-конференції виконавчий директор Центру Протидії Корупції Дар’я Калинюк, у Брюсселі команда реформаторів зосередилася на обговоренні антикорупційної, судової, виборчої реформ, а також реформі публічної адміністрації. “Ухвалення закону щодо електронного декларування статків депутатів і запуск Агентства з питань запобігання корупції є нашими спільними з Європейським Союзом (ЄС) вимогами до українських парламентарів,” – зауважила Дар’я Калинюк.
“Ми просимо також допомоги Євросоюзу у створенні в Україні Міжнародної слідчої групи. Хочемо, щоб Європарламент делегував до нас кращих прокурорів і слідчих, надавши їм повноважень для розслідування справ щодо контролю витрачання коштів ЄС або притягнення до відповідальності за відмивання коштів через країни ЄС. Європейці можуть нас навчити, як розслідувати такі складні економічні злочини. Вони мають бути незалежними: обиратися ЄС, фінансуватися ЄС і звітувати ЄС,” – відзначила Дар’я Калинюк і додала, що на етапі перехідної влади в Україні, це дуже важливо.
“Європейські депутати є нашим ключовим партнером у просуванні реформ в Україні та здійсненні спільного адвокаційного тиску на український парламент у питаннях протидії корупції і досягненню безвізового режиму,” – вважає директор Інституту Медіа Права, співголова Ради РПР Тарас Шевченко.
“Одним із пріоритетів для європейців є й питання впровадження в Україні суспільного мовлення. Європарламентарі бачать монополізованість медійного ринку в Україні сьогодні і занепокоєні блокуванням створення суспільного телебачення,” – зауважив директор Інституту Медіа Права, співголова Ради РПР Тарас Шевченко і нагадав, що у квітні буде 2 роки з моменту ухвалення Закону “Про суспільне телебачення та радіомовлення України”, але, “на жаль, мало чого зроблено для його реалізації”.
У Брюселі Інститут Медіа Права разом з Wilfried Martens Centre for European Studies провели експертне обговорення щодо фабрики тролів в Росії, російської пропаганди та шляхів боротьби з нею.
“Розпалення ворожнечі почалося ще до існування ДНР, ЛНР. Сюжети на російському телебаченні з розіп’ятим хлопчиком на Донбасі чи із задушеною вагітною жінкою в Одесі – це маркери, які посилили ворожнечу. А у соціальних мережах були прямі маніпулятивні приписи під фото з сірійськими дітьми на кшталт “треба вбивати звірів”. Була задіяна машина емоційної пропаганди, розкручування конфлікту,” – розповів Тарас Шевченко.
Він заявив, що сьогодні важливо не скільки фіксувати сучасні маніпуляції суспільством, як дати відповідь на те, як починалася війна на Донбасі і яку провідну роль у розпалюванні ворожнечі відіграла інформаційна складова.
“Людей примусили ненавидіти один одного, брати зброю. Ненависть була розбурхана шляхом діяльності пропагандистської машини через ЗМІ. На жаль, не лише російські, а й деякі українські медіа сприяли розпалюванню конфлікту,” – вважає Тарас Шевченко.
Директор Інституту Медіа Права вважає великою проблемою мовчазне спостереження за інформаційними маніпуляціями українських правоохоронних органів.
“Правоохоронці не порушують кримінальні справи, не дають чіткого розмежування в конфліктах зі ЗМІ, де журналіст робив свою роботу, а де розпалював ворожнечу. Без кримінальної оцінки діям журналістів складно викорінювати явище розпалювання конфлікту з використанням медіа,” – резюмує Т. Шевченко.