Цими днями у Варшаві проходить щорічна Конференція ОБСЄ з людського виміру, що об’єднує ОБСЄ та урядовців з багатьох країн, дипломатів, представників громадянського суспільства та журналістів для обговорення ситуації із дотриманням прав людини у відповідних країнах.

Робоча сесія першого дня, 21 вересня 2015 року, була присвячена свободі висловлювань, вільним медіа та інформації. Традиційно Дуня Міятович (Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) окреслила найбільш нагальні виклики для медіа у низці країн. Особливу увагу пані Міятович звернула на середовище в Україні. «Державні ЗМІ, схоже, є інструментом для пропаганди і мають бути трансформовані у справжнє суспільне мовлення», – наголошує Дуня Міятовіч.

Юрист Інституту Медіа Права Тетяна Семілетко скористалася можливістю розповісти аудиторії про реформи в Україні впродовж минулого року, такі як запровадження прозорості медіа власності, реформа суспільного мовлення, запровадження відкритих даних та можливості відстежування державних коштів онлайн. Тетяна підкреслила роль Реанімаційного пакету реформ та Інституту Медіа Права у цих позитивних перетвореннях.

Водночас представниця ІМП  згадала і про серйозні виклики для України: монополізацію мікрофонів олігархами під час виборів, часткове відкриття публічної інформації, затримки із переходом на цифрове мовлення та інші.

Врешті, юристка закликала уряд України запустити необхідні реформи, а міжнародну спільноту долучитися до процесу імплементації уже прийнятих медіа реформ та адвокації нових. 

Повний текст виступу подаємо нижче.

 

Представниця ІМП до учасників зустрічі ОБСЄ/БДІПЛ

21 вересня 2015 року, Варшава, Польща

Дорогі делегати, колеги!

Українське медіа середовище постійно змінюється, що має позитивний вплив на свободу ЗМІ та інформаційні права.

Два роки тому, тут, ми константували недостатність інформації про власників медіа, і це залишалося реальним викликом для України впродовж довгого часу. Сьогодні ж ми раді повідомити про нещодавні досягнення у сфері прозорості меіа власності.

Третього вересня парламент України прийняв закон, що має побороти корупцію у медіа сфері і, врешті, звільнити ЗМІ від олігархів-власників. Цей закон зобов’язує теле, радіомовників та провайдерів програмних послуг розкрити інформацію про кінцевих бенефіціарів та всіх акціонерів, що мають більше 10% акцій. Інформація про структуру власності публікуватиметься на веб-сайтах  мовників, а також має надаватись при отриманні ліцензії. У разі ж, якщо матимуть місце будь-які зміни у структурі власності, про це щорічно потрібно інформувати регулятора.  

Інша важлива новела – це те, що органам влади, органам місцевого самоврядування та заснованим ними підприємствам, особам, що зареєстровані в офшорних зонах та резидентам держави-агресора відтепер заборонено створювати мовні орагнізації та засновувати провайдерів програмних послуг. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення набула повноважень контролю за прозорістю медіа власності.

Паралельно, розпочався процес реорганізації усіх державних мовників у Суспільне мовлення, де дотримуватимуться стандартів професійної журналістики,  посилиться незалежність від будь-якого зовнішнього впливу, а також зберігатиметься баланс між інтересами більшості (української нації загалом) та інтересами меншості (національних меншин, релігійних груп та інших, що ігноруються олігархічними ЗМІ).

Реформа суспільного мовлення просувається завдяки високим очікуванням людей, розумінню Уряду її важливості та завдяки  прямому залученню у процес активних представників громадянського суспільства. У жовтні має бути скликана конференція для обрання членів Наглядової Ради суспільного мовника.

Інша очікувана перемога була досягнута у квітні 2015 року, коли поняття відкритих даних було введене в українське законодавство. Відкриті дані публікуються на єдиному веб-порталі і можуть бути використані в подальшому, зокрема для поширення у комерційних та некомерційних цілях, із посиланням на джерело.  До відкритих даних належать реєстр юридичних осіб та ФОП-ів, реєстр теле та радіокомпаній, реєстр держмайна, генеральні плани населених пунктів та детальні плани територій, інформація про державні закупівлі, звіти про стан і виконання місцевих бюджетів. Використання державних коштів можна відстежувати онлайн з 15 вересня.

Розширенням права на доступ до публічної інформації стало відкриття доступу до засідань парламенту, що стало результатом стратегічного судового захисту, ініційованого Інститутом Медіа Права. Як частина розширення права на публічну інформацію, парламентські засідання стали доступними для громадян минулого грудня завдяки судовому процесу, що був ініційований ІМП.

Роль громадянського суспільства у розробці та прийнятті цих змін є ключовою. У цьому контексті найперше слід згадати Реанімаційний пакет реформ – найбільшу коаліцію громадських об’єднань, націлених на реформи.

Разом з цим, сьогодні українське медіа середовище стикається з низкою викликів:

• монополізація мікрофонів олігархами під час виборів внаслідок необмеженої політичної реклами, публікація у медіа прихованої політичної реклами;
• наявність державної та комунальної власності на друковані ЗМІ – сьогодні близько 550 друкованих видань залишаються у власності влади та використовуються нею у власних цілях, з іншого боку, такі ЗМІ фінансуються за рахунок бюджету та уникають будь-кої конкуренції на ринку;
• часткове відкриття публічної інформації парламентом і органами виконавчої влади, зокрема приховування фінансових звітів та стенограм засідань; недостатній захист викривачів.
• затримка із переходом на цифрове мовлення в Україні.

Інститут Медіа Права закликає український Уряд розпочати та підтримувати необхідні реформи.

Ми також закликаємо міжнародну спільноту, зацікавлених делегацій долучитися до зусиль громадянського суспільства щодо імплементації уже прийнятих медіа реформ та адвокації нових.