П’ятнадцятого травня 2009 року до Верховної Ради України було внесено проект Закону України “Про інформацію” (законопроект № 4485, н.д. Андрій Шевченко, фракція БЮТ). Автор визначає законопроект як парний до раніше зареєстрованого законопроекту “Про доступ до публічної інформації”.

Законопроектом передбачається суттєва зміна існуючого, але вже досить застарілого закону про інформацію. Перш за все, автор змінює визначення об’єкту регулювання – інформації, як “будь-які відомості, зміст яких може бути поданий в знаковій чи символічній формі і збережений на зовнішніх по відношенню до людської свідомості матеріальних носіях” .

Проект нового Закону України «Про інформацію» складається з шести розділів та заключних положень. Розділ І – Загальні положення, Розділ ІІ – Інформаційна діяльність, Розділ ІІІ – Види та джерела інформації, Розділ IV – Доступ до інформації, Розділ V – Гарантії права на інформацію, Розділ VI – Міжнародна інформаційна діяльність та “Заключні положення”.

Особливу увагу законопроекту приділено проблемі віднесення інформації до такої що має обмежений доступ. Так, на відміну від чинного Закону, законопроект відносить до категорії інформації з обмеженим доступом персональні дані, однак, інформації офіційні документи, що належать органам державної влади та органам місцевого самоврядування такий статус не може надаватися. Більш того, законопроект забороняє відносити до конфіденційної інформації відомості, які належать органам державної влади і місцевого самоврядування.

Автор в цілому передбачає, що прийняття законопроекту має сприяти встановленню режиму справжньої відкритості в діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування в Україні, а реалізація його положень дозволить зробити діяльність органів влади більш прозорою й зрозумілою для громадян.