ПРІОРИТЕТИ ДІЯЛЬНОСТІ
кандидата від руху Стоп Цензурі
у члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
Шевченка Тараса Сергійовича
16 травня 2014 рік
Діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення охоплює велике коло надзвичайно важливих для держави питань. В умовах сучасного конфлікту з Росією та загальнополітичної ситуації в країні роль засобів масової інформації, та особливо телебачення, надзвичайно велика. Збалансовані та плюралістичні медіа – це відповідальність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка ліцензую та регулює аудіовізуальних ринок. Той стан, в якому українські медіа знаходяться зараз, – це кримінальна відповідальність членів Національної ради, які не розвивали плюралістичні медіа, а сприяли олігархам у оформленні їхніх холдингів; не забезпечували ринкові умови та однакові правила гри, а сприяли монополізму і боротьбі з опозиційними голосами в угоди правлячій сім’ї.
Для того, щоб розпочати реформи політики у галузі телебачення та радіомовлення я пропоную п’ятнадцять тез, які стануть пріоритетами моєї діяльності у випадку обрання на посаду члена Національної ради України з питань телебаченні і радіомовлення:
- Захист інформаційного простору
Національна рада повинна ефективно захищати інтереси національної безпеки України. З цією метою, зокрема, необхідна якісна співпраця з іншими державними органами, особливо з Генеральною прокуратурою України щодо розслідування ознак злочинів, які містяться у діяльності як іноземних, так і українських телерадіоорганізацій. У першу чергу це розпалення ворожнечі, повалення конституційного ладу та посягання на територіальну цілісність.
- Прозорість медіа власності
Національна рада повинна забезпечувати належне інформування громадян про справжніх власників засобів масової інформації. Для виконання цієї функції необхідне якісне ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України. Однак, крім цього, також потрібно вдосконалити законодавство.
- Впровадження суспільного мовлення
Національна рада відіграватиме важливу роль у становленні суспільного мовлення. Вона за законом відповідальна за затвердження складу Наглядової ради, а також за видачу нових ліцензій. Розвиток суспільного мовлення має бути відображений у Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору.
- Контроль за ЗМІ під час виборів
Виконання функцій незалежного регуляторного органу, який не лише контролює, але й виносить поради як мають діяти засоби масової інформації під час виборів, є однією з прямих вимог Венеціанської комісії до України. Незважаючи на вимоги закону, Національна рада відмовлялася виконувати ці функції.
- Захист прав журналістів
Інтереси журналістів та інтереси власників у більшості питань, які вирішує Національна рада, є різними. Пріоритетом для моєї діяльності завжди будуть інтереси журналістів, а не олігархів – власників телеканалів і радіостанцій.
- Чітке дотримання рекламного законодавства
Приведення діяльності телерадіомовників у відповідність із вимогами рекламного законодавства, особливо щодо прихованої реклами («джинси») та реклами алкогольних напоїв під виглядом спонсорства. Санкції за порушення рекламного законодавства має виносити Національна рада, а не Держспоживінспекція.
- Запровадження цифрового мовлення
Цифрове мовлення – один з ключових пріоритетів, оскільки через рік має відбутися вимкнення аналогового мовлення. Необхідно провести аудит стану впровадження ефірного цифрового мовлення в Україні та забезпечення прав регіональних і місцевих телерадіомовників у ефірній цифровій мережі. Очевидно, що рішення щодо деяких вже виданих цифрових ліцензій можуть бути переглянуті. Однак, скасування раніше виданих ліцензій повинно відбуватися виключно з дотриманням вимог закону.
- Захист інтересів місцевих телерадіокомпаній
У процесі переходу на цифрове мовлення низка сильних телекомпаній не отримали ліцензій і можуть бути закриті вже через рік. Натомість ліцензії були роздані невідомим компаніям, які не мали жодного досвіду діяльності. Ця несправедливість має бути виправлена. Ліцензії компаній, які вчасно не розпочали мовлення мають бути анульовані.
- Скасування непотрібних змін до ліцензії
Держава має спрощувати ведення бізнесу, у тому числі й щодо телерадіомовлення. Необхідно скасувати внесення змін до ліцензій кожного разу, коли відбувається незначна зміна в діяльності телерадіоорганізації, наприклад, зміна члена редакційної ради. Ця процедура має бути замінена на внесення змін шляхом повідомлення у Державному реєстрі.
- Зняти несправедливі обмеження на участь у конкурсах
Користуючись недоліками закону Національна рада встановлювала конкурсну гарантії у розміні 10 % від суми ліцензійного збору. Це де-факто являється платою за участь у відборі, оскільки така гарантія не повертається заявникам після конкурсу. Нацрада має встановлювати конкурсну гарантію у розмірі 1 % від ліцензійного збору щоб зробити участь у конкурсах більш доступною. Також, потрібно внести зміни до закону щоб конкурсна гарантія поверталася заявнику після конкурсу, тоді її розмір може бути більшим.
- Лібералізація системи автоматичного подовження ліцензій
Необхідно негайно змінити норми закону, за якими накладення санкції на телерадіоорганізацію (навіть попередження) позбавляє останню права на автоматичне продовження строку дії ліцензії. Таке положення призводить до того, що будь-які санкції проти великих телекомпанії або телекомпаній потужних груп ніколи не застосовуються. Натомість проти дрібних телекомпаній та опозиційних застосування цих норм є формою тиску як це було робилося, наприклад, по відношенню до кримської ТРК «Чорноморська» або чернівецького телеканалу ТВА.
- Запровадження штрафів
Не зважаючи на те, що штрафи передбачені в законі, через відсутність підзаконних актів вони ніколи не застосовувалися. Здійснювати регуляторні функції без застосування штрафів до порушників неможливо. Штраф має стати головним методом впливу, однак не повинен призводити до втрати права на подовження строку дії ліцензії.
- Ефективний розгляд скарг глядачів та слухачів
Національна рада має стати ефективним органом розгляду скарг на діяльність телерадіоорганізацій. Це типова функція для регуляторного органу, яка практично не виконується в Україні. Мають розглядатися у тому числі скарги, які стосуються змісту програм, якщо такий зміст порушує ліцензійні умови або вимоги закону про телебачення і радіомовлення. Санкції мають у першу чергу накладатися на підставі скарг, а не на підставі власних моніторингів.
- Співпраця з інститутами громадянського суспільства
Посилення співпраці з Громадською радою при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, з громадськими організаціями та професійними об’єднаннями, а також з міжнародними організаціями та неурядовими організаціями інших країн.
- Європейська інтеграція