Заява Інституту Медіа Права з приводу річниці чинності Закону №1170 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про інформацію” та Закону України “Про доступ до публічної інформації”»

 

19 квітня 2014 року набув чинності Закон № 1170, що передбачив зміни до 57 законодавчих актів і узгодив їх положення з нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» та нової редакції Закону України «Про інформацію». Як Законопроект №0947 він  був зареєстрований у Парламенті ще в грудні 2012 року, однак лише після Революції Гідності та під тиском громадськості нарешті був ухвалений в цілому.

Прийняття цього Закону стало важливим та довгоочікуваним кроком на шляху до підвищення прозорості влади та суттєво підвищило можливість громадян повноцінно реалізовувати своє право на доступ до публічної інформації. Закон передбачив скасування презумпції недостовірності критики, вдосконалив підстави для звільнення ЗМІ від відповідальності за поширення недостовірної інформації, виключив норму щодо автоматичного віднесення персональних даних до конфіденційної інформації, прямо заборонив обмежувати доступ до матеріалів генеральних планів міст тощо.

Одним із найбільш важливих досягнень прийняття закону стала імплементація конституційної гарантії доступу громадян на засідання органів влади. Так, до Регламенту Верховної Ради були внесені зміни, які вперше передбачили можливість вільного відвідування відкритих пленарних засідань українського Парламенту. Проте спікер Олександр Турчинов тривалий час зволікав із затвердженням Порядку доступу осіб до Верховної Ради, у зв’язку з чим, попри законодавчі гарантії, таке право не могло бути реалізованим. З метою усунути таке порушення, Інститут Медіа Права у жовтні 2014 року ініціював та забезпечив юридичний супровід судової справи за позовом Аліси Рубан до Голови Верховної Ради України. У результаті судового позову 27 жовтня 2014 року Розпорядження, яке визначало порядок відвідування засідань Парламенту нарешті було підписане.

Таким чином, вперше в історії українці змогли вільно потрапити на засідання Верховної Ради не в порядку організованої екскурсії чи на запрошення депутатів, а через процедуру звичайної реєстрації. На сьогодні усі бажаючі можуть відвідати Парламент, заповнивши електронну форму на офіційному сайті Верховної Ради України.

Важливо зазначити, що аналогічні можливості щодо вільного відвідування засідань, Закон № 1170 передбачив і щодо органів місцевого самоврядування. Інститут Медіа Права підготував Типовий проект доступу до засідань органів місцевого самоврядування, який може використовуватись у регіонах для  забезпечення відкритості місцевих рад. Завантажити текст можна за посиланням.

Ще одним досягненням Закону №1170 став відкритий доступ до відомостей із декларацій усіх високопосадовців на офіційних сайтах органів державної влади. Раніше, антикорупційне законодавство передбачало можливість публікувати дані про статки чиновників у друкованих ЗМІ, що значно ускладнювало пошук такої інформації. Завдяки Закону №1170, восени 2014 року громадськість вперше отримала повноцінний доступ до відомостей про майно практично усіх народних депутатів, що були оприлюднені на офіційному порталі Верховної Ради України.

Разом з тим, багато положень нового закону все ще очікують свого втілення. Так, Кабінет Міністрів України досі не затвердив  Порядок обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, зібрану в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни. Прийняття цього підзаконного акту мало б покращити практику застосування законодавства про доступ до інформації, зокрема, усунувши випадки неправомірного віднесення даних до службової інформації.

Важливо зауважити, що відповідно до Перехідних положень Закону 1170, від сьогодні втрачають чинність всі грифи «Для службового користування» та інші обмежувальні грифи (крім секретності), які були надані до 13 травня 2011 року (дата набрання чинності Законом «Про доступ до публічної інформації»). Якщо такі грифи не були в подальшому переглянуті та підтверджені, відповідні документи віднині підлягають розкриттю та наданню у відповідь на запити.

Інститут Медіа Права підкреслює, що попри позитивні зрушення минулого року, практика застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації» все ще не відповідає високим міжнародним стандартам. Неузгодженість судової практики, окремі неточності в законодавстві та відсутність ефективних і швидких механізмів усунення порушень права на доступ до інформації та притягнення до відповідальності винних осіб створюють перешкоди на шляху до реальної імплементації принципів прозорості та підзвітності влади в Україні.

У зв’язку з цим, Інститут Медіа Права наголошує на необхідності створення незалежного  та ефективного наглядового органу у сфері доступу до публічної інформації, який забезпечить всебічний контроль за дотриманням законодавства та стане дієвим інституційним механізмом реалізації конституційного «права знати».