Дванадцятого травня 2008 року н. д. Геннадій Москаль, фракція блоку НУНС, подав на заміну законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдження інформації, реклами послуг сексуального та іншого протиправного характеру №2049-1

Зазначимо, що нова редакція суттєво відрізняється від попередньої. Так, автор зосередив свою увагу на процедурі подання, схвалення та випуску у світ реклами, відповідальності за невиконання вимог закону. Зокрема, автор пропонує встановити адміністративну відповідальність за ненадання достовірних або надання недостовірних відомостей, необхідних для виробництва та (або) розповсюдження реклами, а також відомостей, які ідентифікують особу, що здійснила замовлення виробництва та (або) розповсюдження реклами, під час замовлення її виробництва; замовлення виробництва та (або) розповсюдження реклами товарів, обіг яких на території України дозволений тільки за наявності спеціального дозволу (ліцензії), за відсутності такого дозволу (ліцензії); невжиття заходів щодо перевірки достовірності та (або) збереження протягом встановленого строку відомостей, що надають можливість ідентифікувати особу, яка здійснила замовлення виробництва та (або) розповсюдження реклами.

Крім того, автор пропонує внести низку змін у закон про рекламу, заборонивши рекламу сексуальних стосунків за грошову винагороду, статевих відносин із випадковими партнерами та інші девіантні форми інтимних стосунків. Законопроектом пропонується зобов’язати виробників та розповсюджувачів реклами зберігати протягом 180 діб документи необхідні для виробництва та розповсюдження реклами, а також відомості, що надають змогу ідентифікувати особу рекламодавця.

Щодо друкованих ЗМІ автор пропонує встановити, що відповідальність за виконання вимог щодо порядку розміщення та розповсюдження реклами у друкованих засобах масової інформації несе друкований засіб масової інформації та суб’єкти його діяльності в залежності від покладених на них функцій. Незважаючи на більш ґрунтовний підхід до законопроекту, автор і цього разу припустився помилки – він пропонує доповнити закон про рекламу статтею щодо реклами в електронних засобах масової інформації. Якщо проаналізувати зміст статті, стає зрозуміло, що автор мав на увазі всесвітню мережу, тимчасом як у законодавстві під електронними ЗМІ розуміють телебачення і радіомовлення. Така помилка може призвести до багатозначності у розумінні поняття, що, у свою чергу, призведе до покладання на працівників телерадіомовлення зайвих і непотрібних обов’язків.