Громадські організації закликають Верховну Раду України і профільні міністерства почати розробляти механізми повернення до повного обсягу фінансування Суспільного мовника.

300 днів повномасштабного вторгнення Російської федерації в Україну. 300 днів, за які відбулась значна кількість подій як в Україні, так і в усьому світі, що розділили його на “до” і ‘після”. Зрештою світ, як і сто років тому, входить в нове століття.

Світ побачив справжнє обличчя так званого “руского міра”, агресію, зневажання міжнародним правом і будь-якими правилами, навіть правами і звичаями ведення війни. Тортури, вбивства, викрадення, руйнування стали “візитівкою” так званої “другої армії світу”. Водночас світ відкрив для себе Україну і продовжує захоплюватися незламністю українських захисників, стійкістю і енергією волонтерів, сміливістю бізнесменів, відповідальністю журналістів і незламністю людей, які пережили окупацію.

В Україні продовжують існувати незалежні медіа, розвивається блогерство і навіть таке контраверсійне явище як телеграм-канали. Разом з тим, українське медійне середовище опинилося перед викликами, яких не знало за 31 рік свого незалежного існування: втрата джерел фінансування, необхідність переміщення, необхідність закриття, щоб уникнути співпраці з окупантами, а ще —  викрадення, тортури і вбивства. І це лише неповний перелік викликів 2022 року. За найбільш оптимістичними оцінками, на відновлення знадобиться 5 років, частина ж медій не відновиться вже ніколи.

Суспільне мовлення разом з іншими мовниками відчуло виклики війни. Були релоковані кілька філій, а телевізійний центр після ракетного обстрілу телевежі в Києві зрештою було законсервовано. Херсонська філія Суспільного досить швидко була захоплена окупаційними військами, але журналісти цієї філії продовжували виходити в ефір з-під окупації під прикриттям, щоразу ризикуючи своєю безпекою і навіть життям. Попри ризики, спричинені численними обстрілами, журналісти Чернігівської, Сумської, Харківської, Миколаївської, Запорізької та інших філій Суспільного з самого початку широкомасштабного вторгнення продовжують виконувати місію Суспільного та доносити інформацію про і для цих регіонів. Українське радіо залишалося почасти єдиним джерелом інформації, яке могли почути люди на окупованих територіях. Суспільне — одне з небагатьох медій, що як і до повномасштабного вторгнення, так і після продовжує говорити про окупований Крим, злочини окупантів та його майбутнє повернення і відновлення.

Як і багато культурних інституцій, Суспільне зазнало суттєвих скорочень бюджету — воююча країна змушена урізати видатки на всіх напрямках. Проте для Суспільного така тенденція існує з початку створення у 2017 році: не було жодного року, коли б незалежний мовник отримав повний обсяг фінансування, попри те, що зафіксована в законі сума є фіксацією status quo того рівня фінансування, що отримувало минулі десятиліття державне мовлення. Заборгованість держави за 5 років сягнула 2 річних бюджетів Суспільного. Це суттєво обмежило можливості мовника виробляти якісний контент — той, якого очікує український глядач від “українського BBC”.

Відновлення України — це не лише відновлення доріг, будівництво житла, розмінування, це і нові підходи до культурної сфери — сфери, що роками була на третьорядних позиціях і що прямо впливало на обороноздатність країни в інформаційній сфері. Натомість країна-агресор вкладала і продовжує вкладати в підтримку “руского міра” мільярди доларів. Виробництво якісного культурного продукту як для внутрішнього ринку, так і в рамках концепції “Відкрити світу Україну” має стати однією з пріоритетних ліній відновлення України та інструментом боротьби за повернення вкраденої Росією історії та  культури поневолених народів.

Роль Суспільного особливо важлива в повоєнний період, коли суспільство опиниться перед масою викликів і питань, пов’язаних з тим, як має розвиватися і відновлюватися країна. Саме в такі часи держава є надто вразливою перед тими, хто шукає  простих рішень для складних питань, а також тих, хто донедавна працював супроти її інтересів. Саме Суспільне має стати майданчиком новин, яким будуть довіряти опоненти, майданчиком для дебатів, дискусій, а також аналізу розв’язання численних проблем, які доведеться вирішувати в наступні роки.

Закладені законом про медіа можливості для Суспільного дозволять залучати досвідчених виробників контенту на українському ринку для виробництва контенту для суспільного мовлення, з дотриманням високих стандартів і вимог до такого контенту. Таким чином Суспільне досягатиме виконання своєї місії та основних завдань, а ринок отримає можливість для швидкого відродження. Виробництво документального, освітнього, культурного, розважального продукту дозволить також заповнити ніші, тривалий час зайняті російським контентом, що не лише просував сумнівні смаки та цінності, поширював прямі або приховані російські наративи і трактування, а й продовжував утримувати український культурний простір у відриві від світового контексту.

Ми усвідомлюємо, що, з огляду на бойові дії, бюджет Суспільного на 2023 рік є бюджетом виживання, який має забезпечити збереження цієї важливої для країни і демократії інституції. Водночас ми закликаємо парламент і профільні міністерства уже зараз проробляти механізми повернення до повного обсягу фінансування суспільного як запоруки відродження цілої сфери, збереження плюралізму та культурного розмаїття в інформаційній сфері, а також як невід’ємного елементу демократичного розвитку України.

Заяву підписали:

ГО “Центр демократії та верховенства права”

ГО”Фундація Суспільність”

ГО “Український інститут медіа та комунікації”

Незалежна медійна рада

ГО “Детектор медіа”

ГО “Інститут масової інформації”