4 вересня 2023 року Центр демократії та верховенства права, Суспільний Мовник та Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики провели конференцію “Суспільне мовлення: Реформа під час війни”. 

На конференції підняли питання питання інституційної стійкості Суспільного під час війни та обговорювали проблеми та складнощі, з якими стикається Суспільний Мовник впродовж війни. На трьох панельних дискусіях спікери ділилися досвідом, розглядали кейси і приклади найкращих суспільних мовників у світі, дискутували і міркували над тим, яку роль Суспільний Мовник відіграватиме у повоєнній Україні.

Запис конференції можна переглянути за посиланнями:

• українською мовою: https://youtu.be/tZVcB0UjUdQ?si=7iAND3HegMkHFT4e;
• англійською мовою https://www.youtube.com/live/e6mrUJouDk8?si=2-U24TcpinZlwlzi.

Під час першої панелі спікери обговорювали чинники, завдяки яким Суспільному вдалося зберегти інституційну стійкість під час війни. 

Микола Чернотицький, голова правління Суспільного Мовлення розповів що колектив – перше, що допомогло встояти під час війни.

«З перших днів повномасштабного вторгнення ми зіткнулися з новою реальністю: захоплення регіональних філій, глушіння супутникового сигналу та інформаційних ресурсів мовника, атаки на телевежі в Україні. В умовах війни ми не мали права зволікати. Виклики стали реальністю нашого життя, але в кожному з них ми знаходили нові можливості. Ми мали швидко реагувати, десь ризикувати та змінюватися», – вказав він.

Спікер додав, що за півтора роки 945 сюжетів Суспільного з’явилися на різних європейських телеканалах, і це теж серйозний фактор. Зокрема, була співпраця з CNN та Associated Press. І якщо раніше чимало менджерів питали, навіщо Суспільному витрачати гроші на регіональне мовлення, то під час повномасштабної війни філії Суспільного виявилися чи не єдиними, хто вижив в регіонах.

Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв наголосив: 

“Попри всі жахи та втрати, що ми несемо щодня, катастрофа такого масштабу також несе унікальні можливості. Перемога дасть нам унікальний шанс нарешті збудувати таку державу, яку ми й не сподівалися збудувати за інших обставин ще дуже-дуже довго. Ця велика біда, що прийшла на нашу землю дала можливість для пришвидшеного розвитку Суспільного. А Суспільне цим шансом скористалося на всі сто відсотків. Зараз має бути забезпечене належне фінансування цієї системи, цього суспільного холдингу, який належить усьому суспільству. Зараз всі наші гроші йдуть на фронт, а у кожній гривні 67 копійок – це міжнародна макрофінансова допомога. Тому я звертаюся до наших міжнародних партнерів: якщо ви хочете допомогти нам зберегти одну з найважливіших реформ з 2014 року, а саме створення НСТУ, будь ласка, зафіксуйте у макрофінансовій допомозі, окремим рядком, бюджет Національного Суспільного мовника України”.

Ніколо Гаспоріні, заступник керівника відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні, вказав, що Україні слід зберегти Суспільне мовлення, бо воно виконує роль одного з авторитетних і надійних джерел інформації в Україні. Йшлося також про забезпечення гідного фінансування на рівні, передбаченому українським законодавством. А саме перетворення пострадянського державного телебачення на незалежне Суспільне він називає одним із головних досягнень у медійних реформах за останні роки.

«За останні роки Суспільне Мовлення перетворилось на широко шанованого та професійного гравця на ринку, якого слід і надалі зміцнювати, а його незалежність – зберігати, – відзначив Ніколо Гаспаріні. – Саме Суспільне Мовлення забезпечує українцям вільний доступ до якісних та достовірних джерел новин, особливо під час війни, коли дезінформація та інформаційні маніпуляції залишаються широко розповсюдженими».

За словами Тараса Шевченка, заступника Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції, Суспільне зараз проходить цей найкризовіший період, скориставшись можливістю збільшити довіру, краще інформувати у регіонах, розвинути свої регіональні телеграм-канали, омолодити свою аудиторію. “Суспільне зараз звучить для молоді, як щось позитивне та з великою довірою. Прогнози самого Суспільного були більш консервативними та меншими, ніж той розвиток, який воно отримало, попри зниження бюджету та попри всі проблеми. Якщо б ми почали робити Суспільне з законами 2000 року, то можливо ця інституція була б зроблена неправильно, не з тими цінностями, не з тими людьми і не взлетіла б. Головне, що цей старт був правильним, а також ці правила та закони. Міжнародні партнери безперечно є рушієм розвитку Суспільного, не лише у фінансовому плані, але й загалом – у захисті, у підтримці. Суспільне розвивається всупереч державних органів, державних представників, але насправді я переконаний, що серед людей, які працюють у державних органах є більше щирих прихильників Суспільного та його цінностей, ніж ви думаєте», – наголосив він..

Народний депутат України, голова підкомітету з питань культури Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький додав: «Те, що робить Суспільне в Україні сьогодні – це значно вище за суспільний розвиток самої нашої країни. Суспільне робить навіть більше ніж деякі країни, які є членами Європейського Союзу тому, що рівень свободи і демократичності нашого Суспільного мовника більше, ніж у тих країнах, які ще донедавна були для нас прикладом. Дуже важливо зараз зберегти і утримати Суспільне, і кожен з нас має робити те, щоб цьому допомогти».

Про одну з ключових проблем Суспільного, брак фінансування, розповіла Роксолана Підласа, народна депутатка України, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

“Суспільне працює всупереч великій кількості негативних обставин, зокрема і всупереч браку фінансування. За законом, у нас має бути на Суспільний мовник виділено 0,2% видатків загального фонду державного бюджету. У 2022 і 2023 роках, дійсно, не дотягували до цього показника, видатки там навіть до 0,1% не доходили. Це відбувається, бо у нас значно зросли видатки загального фонду державного бюджету. У нас подвоїлися наші видатки і на потреби оборони ми використовуємо ту суму, яку раніше становили всі наші видатки державного бюджету. З іншого боку, Суспільний мовник, як і всі наші програми зазнали скорочення. У 2022 році було 2 крупних секвестри бюджету і в результаті цих секвестрів Національна суспільна телерадіокомпанія втратила 215 мільйонів гривень від того, що було заплановано під час голосування за державний бюджет на 2022 рік. 

Все, що ми заробляємо, кожна копійка, зароблена в Україні, спрямована на потреби оборони. Все решта потрапляє у площину дефіциту бюджету, який фінансується нашими міжнародними партнерами через кредити та гранти. Фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії потрапляє у площину дефіциту бюджету, і ми зможемо профінансувати суспільний мовник рівно у тому обсязі, у якому нам дозволить міжнародна допомога і наші міжнародні партнери у 2024 році. Ми знайдемо шляхи забезпечення Національної суспільної телерадіокомпанії та певного невеликого збільшення видатків, коли підтвердиться фінансування від наших міжнародних партнерів», – пообіцяла вона. 

Під час другої панелі учасники обмірковували, яку роль Суспільне буде відігравати у повоєнній Україні.

Голова Наглядової ради Суспільного Мовлення Світлана Остапа розповіла: «Суспільне з першого дня створення боролося за незалежність. Раніше ми декларували, що Україна переходить від державного мовлення до суспільного, і ми цим самим віддаляємося від совка. Тепер ми знову повертаємося у совок, бо створюємо нові і нові державні канали. Було створено канал Дом, який мав мовити для жителів окупованих територій. По факту національний канал державного інтересу, ледь не щотижня запускає нові проєкти, і кошти у держави на це під час війни є, і він не транслює єдиний марафон. Крім того, було створено державний радіоканал Армія FM та Армія ТБ. Таким чином, в Україні існує вже не один державний канал, а кілька. Телеканал Рада, канали іномовлення Freeдом і Дім. За законом, іномовлення має мовити на закордон, по факту – мовить в Україні. На мою думку, це нас віддаляє від реальної незалежності, і тут уже пояснення про обмежений бюджет для Суспільного через брак коштів у бюджеті виглядають непереконливо”. 

Спікерка додала: якби представники влади зрозуміли, що з сильним, незалежним Суспільним мовником Україна буде по-справжньому демократичною та  скоріше увійде в Європейський Союз, то не забирали його законний бюджет на свої підконтрольні державні канали. Адже понад третина населення користується новинами Суспільного щотижня, а понад 85% споживачів довіряють їм. У Суспільного понад 8 млн підписок на канали у соцмережах. Українське радіо – лідер за споживанням та довірою до новин у масштабах усієї країни. “Наша реформа не менш важлива, ніж антикорупційна чи судова. Не можна побудувати незалежну Україну без незалежних інституцій” –підсумувала Світлана Остапа.

«Якщо будуть збільшуватись показники довіри та цитованості, то це автоматично буде давати відповіді суспільству, а далі вже політики будуть краще на це реагувати. Фінансування Суспільного не зменшиться. Коли ми повернемося у цивільний бюджет, то оці 0,2%, оцей статус-кво буде. Щодо зобовʼязань Європі, ми показали, що це у фокусі – Закон “Про медіа” був одним з перших прийнятий і один з перших зарахований. Партнери визнали, що ми, принаймні, краще ніж з антикорупцією впораємося з цим. Щодо існування марафону – це, мені здається, окрема дискусія, це про інформаційну політику під час війни дискусія. Насправді, в Україні ще досить гнучко зробила влада, могло бути і гірше. Після перемоги цей ринок буде зовсім іншим, тож Суспільне зможе себе краще знайти, ніж до цього, тому що підходи у споживанні зміняться, але те, що держава буде підтримувати медіа і Суспільного мовника – це буде лишатися. Щодо каналу “Рада” і т. ін. будемо разом шукати рішення, але я хочу просто щоб всі розуміли, що редакційну політику не монобільшість формує, це взагалі дуже складна система», – зазначив Олександр Корнієнко, народний депутат України, перший заступник Голови Верховної Ради України.

Керівниця Литовського суспільного мовника LRT, членкиня виконавчої ради Європейської мовної спілки Моніка Гарбачяускайте-Будрене поділилися своїм баченням того, що для України дуже важливо мати сильного мовника з незалежним фінансуванням і водночас загальними принципами, які діють у ЄС.

“Ми розуміємо наскільки визначну роль відіграє фінансування, це забезпечує надання сервісів відповідного рівня. Ми розуміємо, що сімʼя Суспільного за розмірами набагато більша за сімʼю Суспільного мовника у моїй країні. І обсяги інформації, які продукуються в Україні є набагато більшими. Нам дуже важливо бачити в Україні якість інформації та новин, щоб ті історії, які надаються громадянам були найвищого ґатунку. Медіа мають бути такими, щоб до них була довіра з боку громадян. – вказала вона.”» .

Також на конференції виступив Ноель Карран, генеральний директор Європейської мовної спілки.

«З початку повномасштабного вторгнення Суспільне забезпечувало безперебійне мовлення, незважаючи на те, що кожного дня всі громадяни і Суспільне стикалися зі складнощами і проблемами, вони виконували свої зобовʼязання щодня. Незважаючи на те, що Україна знаходиться під загрозою бомбардування, Суспільне забезпечує інформаційну підтримку всім громадянам. – відзначив він. –Також для нас важлива підтримка національного духу та економіки країни. Надзвичайно важливим є невтручання з боку політичних сил та з боку держави у процеси роботи Суспільного мовника в Україні. Без належного бюджету важко робити ту продукцію, яка є надважливою для українських громадян. Дуже важливо, щоб уряд і парламент забезпечував сталість роботи Суспільного в Україні. Ми вважаємо, що це забезпечить розвиток демократії в цій країні. Тобто, ми очікуємо, що після закінчення війни, процеси будуть більш активними та інтенсивними у розвитку Суспільного”. 

За словами Ноеля Каррана, для України дуже важливою є допомога значимих мовників, таких як BBC.

Під час третьої, заключної, панелі спікери ділилися досвідом та розглядали приклади найкращих суспільних мовників у світі.

Радка Бетчева, голова зі зв’язків з членами Європейської мовної спілки в Центральній та Східній Європі, вказала на значення і потрібність Суспільного.

«Як Суспільне потрібне людям, так Суспільне потребує підтримки людей і тих, хто ухвалює рішення щодо забезпечення незалежних та адекватних фінансових рамок для його діяльності. Це тим більше актуально в контексті амбіцій та прагнень України приєднатися до Європейського Союзу та його системи цінностей, підкреслених у багатьох документах, резолюціях та рекомендаціях Ради Європи», – наголосила вона. 

Народна депутатка України, заступниця голови, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук відзначила роль Суспільного:: “Суспільний мовник став бажаним роботодавцем, особливо на рівні регіонів. Це важливий фактор. Цінність Суспільного в інформаційній безпеці те, що це наше джерело контенту на Захід. Мовники, які мовлять на країни, що потім допомагають нам грошима, зброєю, допуском у ЄС, допуском в НАТО. росія запланувала близько 1 млрд доларів на фінансування своїх ресурсів. Капіталізуючи цінність Суспільного, можна говорити про те, що може робити Суспільне не лише для українського глядача, але й для західного глядача. Можливість експортувати наш контент – це як частина нашої інформаційної боротьби”.

Андрій Таранов, член правління Суспільного Мовлення, відповідальний за маркетинг, розповів про механізм копродукції, який дозволить Суспільному ще ефективніше виробляти контент про події в Україні.

“Ми багато чуємо від наших партнерів з ЄМС про можливості спільних проєктів. Спочатку це, звісно, буде пов’язане з документалістикою, бо найважливішим зараз є фіксація того, що відбувається тут, – це інформація, яка проживе десятки років. У цьому питанні ми маємо ефективно співпрацювати з нашими міжнародними партнерами, донорськими організаціями, з парламентом і урядом. Якщо ми з колегами зможемо створювати щось, що буде корисне всьому континенту, це буде чистий win-win – для Суспільного Мовлення, для ЄМС і для українського суспільства”,  – зазначив він.

Член Наглядової ради Суспільного мовлення Олексій Харченко відзначив, що Суспільне стало інститутом громадянського суспільства, котрий допомагає людям, а не лише інформує їх. 

“Це інформаційна безпека та допомога людям. Радійне мовлення дозволяло інформувати про евакуацію в умовах, коли події загрожують життю. Крім того, це ще й фіксування злочинів і надання документального підтвердження цих злочинів. Суспільне – це не зовсім медіа у класичному розумінні. Це вже ширше, ніж медіа, це інститут громадянського суспільства. Суспільне стає певним стандартом якості мовлення. Воно забезпечує важливу функцію суспільного діалогу, відстоювання демократичних традицій. Крім того, ми збагачуємо європейське мовлення завдяки певному досвіду та практиці”, – вказав він.

За словами Вікторії Марченко, керівниці програм розвитку громадянського суспільства та незалежних медіа USAID в Україні, Міжнародні дослідження показують, що в часи криз, катастроф та війн роль телебачення та Суспільного мовника дуже зростає і аудиторія теж зростає. “Іноземна аудиторія є надзвичайно важливою, зараз це –  Африка, Латинська Америка, Азія, Близький Схід. На мою думку, три основні стовпи Суспільного мовлення – це правда, незалежність та належне фінансування. Потрібно дотримуватися хоча б того фінансування, що Суспільне має отримувати за законом. Суспільне з усіма 26 регіональними філіями має бути джерелом інформації для громадян про відбудову, що відбувається, хто вкрав, хто не вкрав, що треба робити. Це децентралізація, бюджети всі на місцях. Перше – це інформувати, а друге – контролювати. 

Що робити щоб в Україні відбудова пішла так? У цьому дуже велика роль журналістів-розслідувачів і всі ці розслідування, які є і будуть на Суспільному будуть дуже і дуже важливими”, – підкреслила вона.

Підбиваючи підсумки конференції, спікери наголосили на тому, що закон про Суспільне мовлення – це тристоронній контракт між українським народом, НСТУ та державою. Контракт про те, що в українців є такий інструмент, який належить безпосередньо народу України і фінансується безпосередньо народом України, грошима українських громадян – платників податків. Разом з тим, було зазначено, що Суспільне останні два роки виконує ту свою роль, для якої воно й створювалось – залишатися правдивим голосом під час найстрашніших подій, давати людям допомогу, надію та підтримку.