Як зробити Суспільне мовлення справді незалежним і зберегти високі стандарти журналістики та чому це важливо – такі питання обговорювали сьогодні під час міжнародної конференції «Незалежність органів управління Суспільного мовника – ключова передумова успішної реформи». Також під час заходу обговорювали концепції розбудови Суспільного мовлення, його структури, програмної політики, підзвітності і прозорості Суспільного мовника. Організували захід ЦЕДЕМ та Офіс Ради Європи

У конференції взяли участь усі кандидати на посаду Голови правління ПАТ “НСТУ”, представники міжнародних організацій та посли країн, а також високопосадовці, незалежні експерти та представники громадянського суспільства.

Юрій Стець, Міністр інформаційної політики, наголосив, що влада не тиснутиме на Наглядову раду Суспільного під час виборів

“Ніякого тиску на Наглядову Раду в розрізі обрання керівника суспільного не було і не буде. Все в руках Наглядової Pади. Ключове, щоб людина, яка переможе, отримала підтримку від усіх у владі. Ми всі маємо об’їднатися навколо того, хто очолить Суспільне. Зі свого боку, я надаватиму йому усебічну підтримку”, – вказав міністр

Тетяна Лебедєва, голова Наглядової Ради ПАТ “НСТУ”, наголосила на важливості незалежності Суспільного

“Одна з головних ознак Суспільного – повна незалежність від будь-якого тиску. І в цьому виклик – побудувати осередок незаангажованості і незалежності в суспільстві, коли останнє до цього не готове. Треба вчитися бути споживачем і партнером Суспільного без спроб у ручному режимі ним керувати”, – наголосила вона

За словами Тетяни Лебедєвої, багато залежить і від того, як швидко глядач побачить якісні зміни контенту.

Гернт Антсу, посол Естонії в Україні, розповів про значення суспільного мовлення на прикладі його країни

“Громадське телебачення дуже важливе, адже без високих стандартів мовлення нам було б важко опиратися інформаційному тиску Росії, та й тиску англомовних ЗМІ. Натомість суспільний мовник об’єднує громадськість: люди дивляться спільні програми, і це цементує суспільство”, – вказав він

Команда Офісу Ради Європи в Україні надає постійну й потужну підтримку створення Суспільного мовника в Україні, підкреслив Мортен Енберг, голова Офісу Ради Європи в Україні.

“В кожній країні має бути неупереджене Суспільне мовлення, яке подаватиме фактичну, невикревлену інформацію. Це важливо для розвитку незалежної, демокраїтичної країни, особливо у сучасному світі “постфакту, де всі факти ставляться під сумнів, і потрібно мати неупереджене джерело інформації, – зазначив він

За словами Марі Йованович, посла США в Україні, суспільне мовлення є важливим фактором розвитку країни

“Ключовий аспект демократії – доступ до неупередженої інформації. Суспільний мовник має працювати на народ і не зазнавати ніякого тиску. Гібридна війна, фейкові новини впливають на розвиток країни. Тому незалежний мовник – це актуальна вимога часу”, – відзначила вона.

Марі Йованович додала, що Україна має перетворити державний канал на незалежного суспільного мовника якісно і з дотриманням усіх процедур, аби суспільство мало довіру до нового мовника.

Ернст Райхель, посол Німеччини в Україні, зосередив увагу на незалежності Суспільного

“Один із важливих принципів – незалежність мовлення. Зараз в українських ЗМІ є плюралізм, однак немає незалежності. Тому цей чинник вкрай важливий для Суспільного. Він гарантує, що мовлення не буде політично забарвленим. Наглядова рада має враховувати інтереси усіх суспільних груп”, – вказав він.

Х’юґ Мінґареллі, Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні, відзначив два аспекти, на які слід зважати при створенні Суспільного мовника:

“Перше: ви маєте обрати керівника на основі його стратегії, це має бути людина, що не переслідує політичні та бізнесові інтереси. Друге – фінансування. Воно вимагає належних ресурсів і це означає, що має бути певний бюджет, щоб суспільний мовник належно працював. І ми готові з партнерами інвестувати декілька мільйонів євро, щоб Суспільний мовник належно працював”, – наголосив він.

Дипломат додав, що команда представництва Європейського Союзу в Україні буде моніторити, щоб команда Суспільного в Україні була компетентна і діяла в інтересах людей.

Ів Саломон, експертка Ради Європи, наголосила на необхідності захистити Суспільне мовлення від політичних впливів:

“Політики спробують вплинути на редакційну політику Суспільного мовника. Тому дуже важливо, щоб Наглядова Рада і сформоване Правління НСТУ були завжди готові протидіяти цьому тиску і говорили “Ні!” таким політикам. В редакційну політику суспільного мовника не має бути втручань ні з боку влади, ні з боку бізнесових структур”, – вважає експерт.

Вона додала, що при виборах керівника Суспільного мовника має бути прозора аргументація, чому ту чи іншу особу обрали.

Запорукою успішного розвитку НСТУ стане довіра до органу управління Суспільного, вважає Борис Бергант, колишній віце-президент Європейської мовної спілки

“Орган управління НСТУ має відстоювати інтереси команди, журналістів. Важливим моментом є поділ функцій. Він має ініціювати до парламенту необхідні зміни в суспільному мовленні. Розробляти стратегію розвитку. Прописувати чітке бачення і місію мовника”, – вказав він.

Григорій Шверк, народний депутат України, виклав свої пропозиції, як зробити Суспільне незалежним.

“Ми маємо якісну Наглядову Раду НСТУ і вона може стати сталевою парасолькою для керівника Суспільного і захистити його від різного роду тиску і впливу. Хотілося б, щоб той, кого оберуть керівником Суспільного, був сильним з точки зору відстоювання своєї незалежності. І серед кандидатів багато тих, хто може це зробити”, – вважає депутат.

За його словами, щоб контент був якісним, суспільний мовник повинен мати достатній бюджет, аби мовник не залежав від джерел фінансування.

Світлана Остапа, член Наглядової ради НСТУ розповіла про організаційні та кадрові рішення, які вони ухвалювали у попередні місяці та плани на майбутнє

“На цьому етапі конкурс – основний етап реформи. Якщо він пройде результативно, то вже в травні ми оберемо правління і матимемо повний склад керівництва. Крім того, обговорюється аудит ПАТ “НСТУ”. – наголосила вона

Світлана Остапа також відзначила, що інформаційне мовлення НСТУ стало збалансованішим. Іще один крок до незалежності – скасування норми, за якою депутати мали ефірний час для виступів. Вона додала, що громадяни мають великі очікування від суспільного, але зміни будуть поступовими.

Ігор Розкладай, юрист ЦЕДЕМ, наголосив на змінах, які відбудуться у регіональних мовниках

“Чому ми створюємо об’єднаного мовника і забезпечуємо його незалежність в регіонах? Бо розуміємо, що регіональна журналістика не захищена. Щоб журналісти були незалежними, вони мають бути відсторонені від влади. ОДТРК завжди були залежними від влади і боялися кришувати керівників обласного рівня. Ми повертаємо регіональні мовники в єдину структуру, щоб всі були захищені і не регулювалися “хотєлками влади”, – вважає він.

Експерт підкреслив, що суспільне мовлення буде менше орієнтоване на розваги, однак його завдання – розвивати країну і підтримувати демократію.

Мустафа Найєм, народний депутат України, наголосив на потребі захищати канал від політичного впливу

“Попереду у нас парламентські і президентські вибори. Якщо ви думаєте, що віддадуть канал з 93% покриттям громадськості – то це не так. Іде спроба влади стравити кандадитів, стравити політичні сили і взяти канал під контроль. Єдиний наш інструмент – це публічність. Ми маємо підтримати людину, яка очолюватиме НСТУ.  Не треба боятися бути “заангажованими”, краще активно підтримувати щось хороше, ніж потім жалкувати, що ми програли”, – зауважив він.

Депутат також прокоментував пропозицію дозволити комерційну рекламу

“Чомусь вважається, що заборона реклами працює на олігархів. А ви упевнені, що коли буде вибір між державним фінансуванням і набагато більшим – за рекламу з не зовсім благими цілями, то керівництво каналу втримається від спокуси? А ви упевнені, що глядач хоче бачити ту рекламу, яка є на комерційних каналах? Це не державне підприємство, яке має заробляти. Суспільне приносить іншу користь”, – вважає народний обранець.

По завершенні дискусії також відбулося представлення пропозицій кандидатів. У його ході всі 8 претендентів на посаду очільника Суспільного розповіли про свою стратегію та відповіли на запитання (деальніше про це – у другій частині матеріалу)