“Два роки закону – це мало чи багато? Це багато, навіть на фоні того, що Інститут Медіа Права з 2005 року намагався досягти ухвалення закону. Але очікування у суспільства більші, ніж було зроблено,” – розпочав прес-конференцію до 2-ї річниці ухвалення закону про суспільне мовлення директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко.
Він вважає, що сьогодні найважливіше – законодавчо закріпити зміни, створити юридичну особу НСТУ. Завершити процес перетворення ОДТРК на філії національного суспільного мовника.
“Важливо, щоб окрім редакційних змін, закон запрацював на повну потужність. Щоб порядок ухвалення рішень в самому мовнику відбувався згідно з законом про суспільне мовлення. Створення суспільного – це важливий етап і реформа і ми несемо відповідальність за створення мовника майбутнього,” – підкреслив Тарас Шевченко.
Здобутки у впровадженні закону про суспільне мовлення та плани на 2016 рік Тарас Шевченко презентував у інфографіці, розробленій командою Інституту Медіа Права.
У листопаді 2016 року очікується підписання статуту суспільного мовника. Це буде перший крок до створення юридичної особи НСТУ. Про це повідомив генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія.
“За 2 роки з моменту ухвалення закону про суспільне мовлення зміни в мовленні торкнулися здебільшого одного каналу: UA:Перший. Але є ще 29 телерадіокомпаній — філій НТКУ і змін там майже немає. бренд суспільного сьогодні має 47% впізнаваності та 25% довіри. Це багато як для нового проекту, але для нас замало. Ми прагнемо більше,” – зазначив Зураб Аласанія.
Він заявив, що за 2 роки національному телеканалу владося позбутися залежності від політичних кіл і впливів і сьогодні ніхто не диктує політику мовлення.
“Український медіа-ринок поділений між олігархами. Новини про одну й ту ж подію на різних телеканалах часто є діаметрально протележними, політично ангажованими. І це заплутує людей. Тому нам необхідний суспільний мовник, який стане мірилом якості журналістики. Даватиме українцям якісний контент,” – зауважила член наглядової ради НСТУ, медіаексперт ГО Телекритика Світлана Остапа.
“Чому так важко йде реформа суспільного? Тому що не так просто 30 суб’єктів мовлення по усій Україні об’єднати в одну юридичну особу. Багато правових і ментальних складностей,” – вважає член Наглядової ради НСТУ, медіаексперт ГО Телекритика Svitlana Ostapa.
Вона зауважила, що якщо глянути на хронологію подій, то лише торік у серпні почалася активна фаза реформування державного мовлення в суспільного.
“У квітні 2015 року Президент України підписав зміни до закону про суспільне мовлення. Держкомтелерадіо ухвалив низку власних законів підзаконних актів. Але почався саботаж реформи Студією «Укртелефільм». Тому було правильне політичне рішення профільного Комітету, щоб пришвидшити реформу: виведення «Укртелефільму» з-під першого етапу, щоб потім приєднати його до ПАТ “НСТУ”,” – пояснила Світлана Остапа.
Вона зазначила, що “якби правоохоронці виконували свою роботу належним чином, то в лютому цього року «Укртелефільм» вже здався б. Однак вони лише приїздять, складають протокол і їдуть”.
“Історія із саботажем суспільного «Укртелефільмом» має матеріальне підгрунтя. На території підприємства побудовано два житлові будинки. Тому на Студію не пускають перевіряючи органи. А квартирами прагнуть виторгувати собі незалежність,” – пояснила Світлана Остапа.
“Укртелефільм – основний бар’єр у впровадженні суспільного мовника. Він опирається і не хоче виконувати закон. Тому Верховна Рада в частині «Укртелефільму» виведе його за рамки (1 етапу — прим.)Потім ми приєднаємо студію до ПАТ НСТУ,” – резюмував перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак.
