Центр демократії та верховенства права продовжує серію офлайн-тренінгів для журналістів регіональних відділень Суспільного. Нагадаємо, попередні відбулися у Миколаєві та Хмельницькому. Цього разу, у Чернівцях експерти ЦЕДЕМ ознайомили журналістів філії UA: Суспільне із сучасними процесами й тенденціями у медійній сфері.
Про використання інструментів доступу до публічної інформації у журналістській роботі розповіла Христина Буртник, юристка фундації DEJURE
Так, головний критерій публічної інформації – вона вже створена, і розпорядник нею володіє, відповідно, зобов’язаний надати на запит. Однак якщо інформацію треба додатково аналізувати – вона вже не вважається публічною.
З іншого боку, вибірка інформації з кількох джерел не дорівнює створенню. І якщо запитано багато даних, розпорядник може подовжити строк відповіді, але не має права відмовляти.
Христина Буртник наголосила, що експерти Центру демократії та верховенства права є співавторами Закону “Про доступ до публічної інформації”, який на момент ухвалення у 2011 році був визнаний одним із 10-ти найкращих у світі.. Але як ми розуміємо, “якість” не завжди означає “дієвість”.
Також слід пам’ятати, що будь-яке державне підприємство фінансується з бюджетних коштів. Тож якщо ви хотіли б дізнатися рівень зарплат його співробітників, відмовки “ми заробляємо самі і платимо працівникам грошима підприємства” не відповідають дійсності.
Є чимало судових рішень, які підтверджують, що фінансування держпідприємств відбувається з бюджету. Загалом же, відмову на свій запит людина може оскаржити у суді.
Надія Шувар, заступник директора ЦЕДЕМ, говорила про авторські права у журналістиці
Лектор наголосила, що авторське право не захищає ідеї. Якщо ви озвучили щось, а потім хтось інший втілив це на практиці – не можна буде довести, що ваше право порушили. А ще нагадала: строк дії авторського права становить 70 років з моменту смерті автора. До речі, у США його продовжили, бо підходив строк, коли Міккі Маус (який приносив вигоду правовласникам) мав перейти у вільний доступ.
Існують ситуації, коли можна використати чужий твір без дозволу автора: для цього потрібно, щоб використання було добросовісним. Серед критеріїв принципу fair use є мета та характер твору. Причому він може бути як комерційним, так і некомерційним. Не завжди комерційний характер означає недобросовісне використання.
Лекцію на тему “Свобода слова vs. приватність” провела Євгенія Стаднік, юрист ЦЕДЕМ, координатор Незалежної медійної ради
За її словами, право на приватність містить у собі кілька складових: право на приватне життя, сімейне життя, захист житла та кореспонденцію. Наприклад, у справі Європейського суду з прав людини “Алкая проти Туреччини” (Alkaya v. Turkey 2012) суд виніс рішення, що публікація адреси відомої актриси, яку пограбували, є втручанням у її приватне життя, і оприлюднювати такі дані неприйнятно.
Публічні особи свідомо відкриваються для пильного погляду громадськості, і їхнє право на приватне життя є більш обмеженим. ЄСПЛ також виділив критерії, на які потрібно зважати:
- Внесок у суспільно важливу дискусію – наприклад, коли була оприлюднена інформація про позашлюбну дитину принца Монако, суд визнав що таке втручання є правомірним
- Відомість особи – прямо впливає на ступінь приватності. Що публічнішим ти стаєш, то толерантнішим маєш бути до критики
- Попередня поведінка – присутність у медійному просторі в минулому не означає відсутність права на приватність у теперішньому.
- Метод отримання інформації – дальні об’єктиви камер не можна використовувати, щоб зняти фото приватного помешкання через вікно або сфотографувати листування у телефоні – це буде на 100% порушення права на приватність.
Андрій Матат, юрист Центру демократії та верховенства права, розповів учасникам про захист журналістських джерел
Отже, журналіст може одержувати інформацію у будь-який спосіб, однак не має права з’ясовувати відомості зі сфери приватного життя людини.
А специфіка роботи з джерелами має певні обмеження. Захист їх важливий і для суспільства. Адже журналісти, працюючи з чутливими темами, мають отримувати дані з закритих джерел. Часто лише там можна знайти достовірну і важливу інформацію, у отриманні якої зацікавлена громадськість.
Саме тому, що така робота потребує окремих гарантій, захист джерел стає інструментом, який допомагає журналістам висвітлювати ту чи іншу тему.
Адже їхня місія у тому, щоб подавати корисну та важливу інформацію. Наразі такою темою, є, до прикладу, державні закупівлі: як медичні, так і військові.
Проведення тренінгу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews.
